Пам'ятки Херсонського району

Монументальна будівля адміралтейського арсеналу - найбільша споруда Херсонської фортеці, яка збереглася до наших днів.

Закладена в 1784 році за проєктом архітектора Вікентія Ванрезанта. Це був найбільший арсенал півдня російської імперії, де зберігалися гармати, мушкети, холодна зброя та боєприпаси для армії, що дислокована у Новоросійському краї. Фасад будівлі з двома чотириколонними портиками виходив на Палацову площу, створюючи спільний ансамбль із Катерининським собором.

Після землетрусу 1802 року арсенал було перебудовано. Коли Херсонську фортецю було скасовано, будівлі арсеналу пристосували під в'язницю, де відкрили Покровську домову церкву. З того часу арсенал не змінював свого профілю. Наразі у ньому розміщено слідчий ізолятор № 28, а також обласне телебачення.

Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша засновано в 1830 році з ініціативи дворянства Херсонської губернії.

Будівлю театру було зведено в 1884 роц. За основу проєкту архітектор Владислав Домбровський взяв один із найкращих театрів Європи - Одеський оперний театр.

В 1944 році ця пам'ятка архітектури сильно постраждала. Лише в 1962 році з'явилася нинішня будівля Херсонського обласного театру, але відновлена вона була не в первісному вигляді.

З 1998 року в середині червня в театрі імені Миколи Куліша проходить Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії".

Двоповерховий архієрейський будинок в Херсоні збудований у стилі класицизму. Також використовувся як будинок начальника адміралтейства.

В архітектурно-планувальному рішенні застосовано прийом з'єднання цивільної та культової споруди.

Нині в стані реконструкції.

Білозерський музей розташований в центрі селища Білозерка. Заснований у 1969 році. Друге життя музей отримав у 2021 році, змінивши концепцію і оновивши експозицію.

Нині в музеї діють чотири постійні інтерактивні експозиції, де відвідувач може взаємодіяти з експонатами – торкатися та осягати їх на дотик, одягати, грати на них, нюхати і, навіть, пити. В Білозерському музеї замість звичного "Нічого не торкатися" пропонують "Доторкнутися до історії власними руками".

Експозиція "Культура  на дотик” присвячена історії життя уродженки селища Білозерка Ольги Скороходової, яка будучи сліпою та глухою стала видатним вченим і написала низку наукових робіт, якими дефектологи всього світу користуються донині. Принцип побудови експозиції скерований на тактильне сприйняття предметів. Під час інтерактивних екскурсій відвідувачі руками "оглядають" експонати, беруть участь у заходах за "мистецьким столом", під час яких можна навчитися писати шрифтом Брайля, працювати з художніми матеріалами наосліп, знайомитися з предметами за допомогою різних органів відчуття, пізнаючи їх з інших сторін. 

Експозиція "Українська примірювальна" представляє традиційне українське вбрання, яке є в колекції музею. Окрім того, відвідувачам пропонують вбратися у примірювальній в копії найцікавіших костюмів та зробити фото на згадку, щоб відчути як жили їх предки 200-300 років тому, який вигляд вони мали, який одяг тоді шили.

Експозиція "Наш Бондарчук" присвячена відомому режисеру, володарю премії Оскар, уродженцю Білозерки Сергію Бондарчуку. В музеї розміщено аналоговий кінопроєктор "Україна" з маловідомими кінострічками, де Бондарчук виконує ролі Тараса Шевченка та Івана Франка. Відвідувачі можуть самі "заряджати" проєктор та влаштовувати кінопокази для себе й друзів.

Експозиція “Дивовижний очерет” розповідає про використання очерету (Очерету південного) в побуті мешканців придніпровського краю у минулих століттях.

Один із найраніших кам'яних будинків міста. Побудований наприкінці XVIII сторіччя для капітана Херсонського порту, віце-адмірала Сенявіна, який прожив у Херсоні 3 роки.

Будинок зі сферичним куполом збудований у стилі російського класицизму, головний фасад оформлений шестиколонним портиком. Розташований дещо в глибині кварталу і обмежений вздовж червоної лінії вулиці кам'яною огорожею зі стовпами та металевими ґратами.

Нині в дуже поганому стані.

Будинок підприємця Іосифа Гольденберга на вулиці Ерделівська (зараз Старообрядницька) - одна з найяскравіших в ансамблі Покровської площі в Херсоні.

Еклектична будівля, облицьована цеглою, багато декорована в романському та мавританському стилі. З 1911 року тут розміщувалося Херсонське відділення Санкт-Петербурзького міжнародного комерційного банку.

Наразі будинок Гольденберга займає Херсонське обласне управління Державного казначейства України, комерційний банк та інші організації.

Будинок губернського правління, в якому в 1792-1794 роках жив та працював полководець Олександр Суворов, що керував закінченням будівництва Херсонської фортеці. Під командуванням генерал-аншефа велося зміцнення підступів до фортеці та оборона Кінбурнського району.

Зараз у будинку Суворова розміщуються магазини та офіси. На будинку вивішена меморіальна дошка, зліва встановлено барельєф роботи херсонського скульптора Івана Білокура "Солдати Суворова в бою".

На початку пішохідної вулиці Суворова був встановлений пам'ятник полководцю, відлитий в 1904 році майстром Миколою Рукавишниковим. В 2022 році, під час окупації Херсона російськими військами в ході російсько-української війни, напередодні відступу з міста в результаті успішної контрнаступальної операції української армії, російські окупанти демонтували пам'ятник та вивезли його з міста.

Будинок-музей художниці-самоучки Поліни Райко відкрито в її рідних Олешках в 2004 році, після її смерті.

Майстер наївного мистецтва Поліна Райко, малоосвічена сільська жінка, почала творити у 69-річному віці після цілого ряду життєвих трагедій – втрати чоловіка та доньки, ув'язнення сина. Щоб не почуватися самотньою в порожньому будинку, вона почала розписувати стіни фресками. До кінця життя встигла розписати всі п'ять кімнат: стіни, стелі, двері будинку, а також ганок та ворота свого двору. В її роботах переплетені світська, християнська та язичницька символіки.

Будинком-музеєм Поліни Райко опікується Благодійний фонд імені Поліни Райко.

В ніч на 6 червня 2023 року, в ході повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року, російськими військами була підірвана дамба Каховської ГЕС, що спричинило до катастрофічного затоплення пониззя Дніпра. В наслідок цього будинок-музей Поліни Райко був повністю затоплений водами Дніпра.

Греко-Софійська церква Різдва Пресвятої Богородиці - це найстаріша з усіх церков, що збереглися в Херсоні.

Кам'яний храм із дерев'яною главою збудували греки, що оселилися в Херсоні в XVIII сторіччі.

В інтер'єрі Греко-Софійської церкви зберігся настінний живопис, чудовий різьблений іконостас, дерев'яні скульптури.

Будівлю Центрального РАГСу зведено в 1896 році для Херсонської громадської бібліотеки. Будівництво велося на пожертвування херсонців, частину коштів виділила міська управа.

Будівлю у стилі неокласицизму спроєктував архітектор Микола Толвінський. На початку XX століття Херсонську громадську бібліотеку часто відвідував гімназист Борис Сергєєв – майбутній письменник Лавренєв.

Тут розташовувалась перша експозиція Херсонського музею старожитностей. За призначенням бібліотека служила до 1987 року, коли в будівлі вирішили розмістити міський РАГС.

Римо-католицький костел Пресвятого Серця Ісуса заснований з ініціативи князя Григорія Потьомкіна для залучення до Херсона іноземців.

Перший католицький храм в ім'я Спасителя, збудований в 1787 році, був глинобитним. Кам'яний костел на цьому місці було зведено в 1820-х роках, пізніше над дзвіницею надбудували шпиль. Тут діяла римо-католицька церковна школа та суспільство допомоги бідним католикам.

В 1918 році відбулося перше богослужіння українською мовою. В 1931 році костел було закрито, у ньому розмістили майстерні, потім відкрили дитячий кінотеатр.

В 1994 році храм було повернуто віруючим та реконструйовано. Нині це римо-католицький костел приходу Пресвятого Серця Ісуса.

Костел Тіла Господнього в Правдиному (колишнє Цареводар) збудований у другій половині ХІХ століття польськими переселенцями-католиками.

Храм виконаний у стилі еклектизму з елементами готики та ренесансу. Вікна були оформлені вітражами.

За радянських часів костел був закритий, проте зберігся донині. Іноді для невеликої католицької громади Правдиного проводяться служби.

Літературний музей відкрився в Херсоні в 1992 році як відділ Херсонського обласного краєзнавчого музею. Розташовується в історичній будівлі кінця ХІХ століття в центрі міста.

До повномасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 році в музеї діяли три постійні експозиції: "У лабіринті вулиць давніх", "Побачення крізь час" та "Футуристичні сновидіння". 

Виставка "У лабіринті вулиць давніх" знайомить відвідувачів з найулюбленішою вулицею херсонців - Європейською. Старовинні листівки, фотокартки, особисті речі херсонців, схеми і плани старого міста відтворюють неповторний колорит центру Херсона.

Виставка "Побачення крізь час" відтворює побут аристократичної оселі кінця ХІХ - початку ХХ століття. Меморіальні речі, твори мистецтва, антикварні меблі– все це стало основою для відтворення інтер’єру робочого кабінету та вітальні тієї епохи.

Перед відвідувачами виставки "Футуристичні сновидіння" постають першопроходці нової мистецької течії Давид Бурлюк, Олексій Кручоних, Володимир Маяковський, Михайль Семенко та інші, чия молодість і пошуки творчої манери проходили в Херсоні. Їхні перші збірки і картини, які шокували містян 100 років тому, представлені відвідувачам Літературного музею. 

Будівля Другої Маріїнсько-Олександрівської жіночої земської гімназії в Херсоні збудована в 1896 році в стилі еклектизму із застосуванням мавританських архітектурних традицій.

За радянських часів у будівлі розміщувався педагогічний інститут.

Наразі це навчальний корпус Факультету технологій та сфери обслуговування Херсонського держуніверситету.

Поруч знаходиться церква Святої Олександри.

Будівля музею природи – пам’ятка історії та архітектури, зведена в Херсоні на початку ХХ століття коштом Херсонського губернського земства та доброчинних внесків містян. Музей відкрився в 1906 році і був єдиним в Україні приміщенням, побудованим саме для музейної експозиції.

Засновником і першим директором музею став Йосип Пачоський – видатний вчений, натураліст, який зробив значні відкриття в природничій науці. 26 років невтомної праці він присвятив формуванню першої унікальної колекції флори і фауни Півдня  України. Зібрані ним зразки і досі прикрашають експозицію музею. Нині природнича колекція музею налічує понад 49 тисяч одиниць зберігання.

Меморіальні речі Пачоського, які зберігалися в музеї, дозволили відтворити фрагмент робочого кабінету вченого. Тут можна побачити його світлини, рукописи, численні наукові праці. У вітринах – ентомологічні коробки, чучела ссавців і птахів, спиртові препарати, гербарії, зроблені руками вченого.

Експозиція "Історія створення Херсонського музею природи" презентує документи, що розповідають про діяльність губернського ентомологічного кабінету та створення природничого музею. У вітринах розміщені найперші експонати музею.

Одна з найцікавіших експозицій музею природи "Херсонське сафарі" дозволяє здійснити подорож до різних куточків дикої природи планети. Тут можна побачити мешканців дрімучих лісів – ведмедів, тигрів; тварин, що мешкають на гірських вершинах та степових просторах – снігового барса та вовків. Більшість експонатів, задіяних на виставці, представляють рідкісні і зникаючі види та були виготовлені найкращими майстрами-препараторами кінця ХІХ – початку ХХ столітя.

В експозиції "Мешканці Світового океану" за допомогою сучасних музейних засобів відтворено мілководні акваторії та глибоководні ділянки Нижнього Дніпра, Азовського та Чорного морів. Тут можна побачити типових для цих місць птахів, характерні види промислових риб і донні ландшафти з різноманітними безхребетними.

Справжньою родзинкою музею є центральний експонат – найбільший музейний предмет – 26-метровий скелет велетенського кита-фінвала, добутий китобоями України біля берегів Антарктиди. 

Музей природи є відділом Херсонського обласного краєзнавчого музею.