Пам'ятки Камінь-Каширського району

Оконські джерела – геологічна пам'ятка природи на Волині біля Маневичів.

У центрі невеликого озерця глибиною 3 метри б'ють два потужні ключі, утворюючи на поверхні чашоподібні куполи. Тут на поверхню землі під тиском надходять карстові води. Вода в озері Окнище ніколи не замерзає і має постійну температуру +7-9°С (такі озера здавна називають вікнами (окнами). У великі морози над ними завжди клубиться пара. З озер витікає річка Окінка.

У джерелі дуже чиста та смачна вода, проте її лікувальні властивості поки що не підтверджені.

Поруч із озером розташовані ставки, в яких розводять форель.

В'їзна брама та ландшафтний парк збереглися від садиби, закладеної в Любешові Михайлом Сервацієм Вишневецьким у XVIII сторіччі.

Пізніше садиба належала Замойським, Мнішекам, доки в 1754 році не перейшла у власність брацлавського каштеляна Яна Антонія Чарнецького. Його нащадки володіли садибою до Другої світової війни.

Період радянської влади палац Чарнецьких не пережив. Зараз можна побачити лише кам'яні ворота у стилі бароко та занедбаний парк на березі річки Стохід, у якому виростають 80 видів дерев та чагарників. Парк є частиною заповідної зони Національного природного парку "Прип'ять-Стохід".

Краєзнавчий музей у місті Камінь-Каширський заснований у 1980 році місцевим краєзнавцем Василем Кмецинським, згодом отримав статус народного.

Музейна експозиція розташована в будинку колишнього педагогічного училища, зведеному в 1930-х роках. Фонди музею нараховують понад 4000 експонатів.

Камінь-Каширський краєзнавчий музей пишається своєю етнографічною збіркою, яка містить виняткові зразки вишивки початку ХХ століття, предмети побуту і вжитку волинян кінця ХІХ – початку ХХ століть. Унікальною сакральною пам'яткою є фрагменти різьбленого вівтаря першої половини ХVІІ століття.

Окрема експозиція присвячена родині Косачів, які часто відвідували село Запруддя, що між Каменем-Каширським і Ковелем, де жила тітка письменниці Лесі Українки. Зокрема, в експозиції представлена ікона Святого Миколая ХІХ століття із запруддівської Свято-Успенської церкви – меморіальна ікона родини Косачів.

Колегіум у Любешові було створено у XVII сторіччі при монастирі католицького ордена піарів, заснованому коштом князя Яна-Кароля Дольського.

У 1753-1758 роках тут навчався національний герой польського народу Тадеуш Костюшко.

У 1939 році діяльність колегіуму було припинено, костел піарів зруйновано.

Нині у будівлі колишнього колегіуму піарів розміщується відділ освіти місцевої адміністрації та редакція газети.

Римо-католицький костел Преображення Господнього в Маневичах споруджений у 1933-1937 роках. До того парафіяльним костелом служила дерев'яна каплиця біля вокзалу.

Будівництво нового костелу фінансували парафіяни, керував будівництвом ксьондз Болеслав Ястшембський.

У 1943 році Преображенський костел закрили за рішенням радянської влади, приміщення почали використовувати як склад мінеральної солі.

У 1992 році костел Преображення Господнього було повернуто католицькій громаді Маневичів, триває реставрація.

Маневицький краєзнавчий музей розташований у сучасній будівлі в центрі селища Маневичі. 

Фонди музею налічують понад 8000 експонатів. Представлені експозиції природи та археології, довоєнного періоду, Другої світової війни, сучасності.

В етнографічній колекції: знаряддя праці землеробства і тваринництва, вироби народних ремесел, одяг, посуд.

Середньовічний маневицький човен-довбанка (моноксил), знайдений на березі річки Стир у 2015 році, зараз представлений в окремому музеї одного експонату.

Монастир капуцинів у Любешові був закладений у 1761 році коштом брацлавського каштеляна Яна Чарнецького, який володів містом. До закінчення будівництва Чарнецький не дожив і був із почестями похований у його стінах.

Обитель освятили лише в 1786 році, але проіснувала вона недовго. В 1817 році монастир капуцинів повністю згорів, а відновленню його завадила влада царської росії. Тільки в 1926 році, коли ці території знову опинилися у складі Польщі, комплекс почали відновлювати. Новий монастир на честь Святого Франциска був зареєстрований у 1935 році, але через 4 роки його закрили радянська влада.

Хоча приміщення довгі роки використовувалися не за призначенням, пам'ятка архітектури збереглася донині. Нині це парафіяльний костел Святих Кирила та Мефодія.

Музей одного експонату "Маневицький човен-моноксил" відкрився у 2021 році при Маневицькому краєзнавчому музеї.

В експозиції представлений середньовічний човен-довбанка, знайдений на березі річки Стир біля села Старосілля у 2015 році. За оцінками експертів, човен датується 1223-1256 роками. Це найбільший та найдавніший в Україні історико-культурний об’єкт підводної археології. Човен-моноксил вироблено шляхом видовбування серцевини стовбура одного суцільного дерева, його довжина становить 12 метрів.

Також представлені матеріали, що розповідають про історію знахідки та її реставрації.

Національний природний парк "Прип'ять-Стохід" поєднує усі заповідні об'єкти колишнього Любешівського району на Волині.

Загальна площа парку становить 39 315,5 гектарів. Його північна околиця межує з Білоруссю. Структуру земель парку складають: болота – 43 %, ліси – 35 %, чагарники – 16 %, водний фонд – 6 %.

Природний парк взяв свою назву від двох річок, що протікають його територією - Прип'яті та Стохода. Характерною особливістю цих річок є наявність десятків рукавів, русел, заплав, стариць, серед яких безліч заболочених та піщаних островів.

У парку росте сорок два види рослин, занесених до Червоної книги України. Також є рідкісна фауна – 84 види червонокнижних видів тварин.

10-метрова оглядова вежа розташована в селі Сваловичі при впаданні річки Стохід у річку Прип'ять на території Національного природного парку "Прип'ять-Стохід".

З вежі відкривається дивовижна панорама долини двох річок, а також села-музею Сваловичі, в якому збереглася поліська архітектура ХІХ століття.

Доступ до об'єкту є вільним.

Заплавне озеро Люб'язь знаходиться біля села Люб'язь.

Довжина озера 3,8 кілометри, ширина 2,5 кілометри, площа 5,19 квадратних кілометрів, пересічна глибина 2,1 метри, найбільша - 3,8 метри. Гідрологічний режим залежить переважно від річки Прип'ять, яка тече через північну частину озера. В озеро Люб’язь з південного заходу впадає річка Коростянка.

Береги низькі, деколи заболочені. Береги заросли очеретом, є піщано-глиняні пляжі зручні для купання. Озеро мілке, тому літом добре прогрівається, є мінімальна інфраструктура для відпочинку популярне серед рибалок.

Дерев'яна церква святого пророка Іллі в Камені-Каширському – пам'ятка архітектури національного значення.

Храм тризрубний, одноголовий. Дзвіниця, що примикає до західного фасаду, надає композиції пам'ятки характеру московського зодчества XIX століття.