English
русский [страна агрессор]
Пам'ятки України
Пам'ятки Івано-Франківської області
Знайдено 300 пам’ятки
Івано-Франківської області
Відкрити мапу
Доступно для
Параметри доступності
Храм , Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Музей мистецтв Прикарпаття в Івано-Франківську є найбільшою скарбницею сакрального, образотворчого і декоративного мистецтва Івано-Франківщини, чия колекція налічує понад 15 тисяч художніх творів.
Заклад відкрився в 1980 році як Івано-Франківський обласний художній музей. З тих пір розташовується у приміщенні римо-католицького костелу.
Колегіальний (фарний) костел Пресвятої Діви Марії, святих Андрія та Станіслава є пам’яткою архітектури національного значення, однією з найцінніших та найдавніших архітектурних та духовних пам'яток Івано-Франківська. Зведений у 1672-1703 роках за проєктом французьких архітекторів Франсуа Корассіні та Кароля Бенуа на замовлення засновника міста Андрія Потоцького як родова усипальниця цієї магнатської династії (герб Потоцьких "Пилява" розміщений на висоті другого поверху на східній стіні перед контрфорсами).
Тринефна базиліка з трансептом виконана у стилі бароко з елементами ренесансу. В інтер'єрах костелу збереглися фрески Еразма Фаб'янського, що за радянських часів і визначило його долю стати художнім музеєм.
Зараз в експозиції представлені зразки галицького іконопису і барочної скульптури, творчість класиків західноукраїнського живопису: Корнила Устияновича, Івана Труша, Ярослава Пстрака, Юліана Панькевича, Олекси Новаківського, Осипа Сорохтея, Олени Кульчицької, а також роботи польських, австрійських, німецьких та італійських майстрів ХVIII століття.
Найціннішою частиною колекції вважаються шість скульптур видатного українського скульптора Івана Георгія Пінзеля.
майдан Андрея Шептицького, 8 Івано-Франківськ
Рейтинг
Додати до обраного
Додати до маршруту
Музей/галерея
Приватний музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів у 1999 році відкрив у своєму будинку верховинський музикант та колекціонер Роман Кумлик.
Експонати для музею він збирав упродовж 30 років. Це і народний одяг із льону та шкіри, і розписні глиняні тарілки, і гуцульські топірці-бартки, і грошові знаки різних часів, і багато інших старовинних речей та предметів народного побуту.
Найбільшою різноманітністю відрізняється колекція народних музичних інструментів: скрипки, трембіти, цимбали, дримби, кобзи. Особливою гордістю колекції є гуцульська волинка – дуда.
Раніше екскурсії проводив сам господар музею, супроводжуючи розповідь про кожен інструмент виконанням народних мелодій та пісень. Після смерті музиканта гостей приймає його донька Наталія.
Про відвідування музею музичних інструментів Романа Кумлика необхідно домовлятися заздалегідь.
вулиця Івана Франка, 35 Верховина
Музей нафтопромислів Галичини відкрито в 2013 році в селі Пнів поряд з Надвірною, яка є одним із центрів українського нафтовидобутку та нафтопереробки.
Промисловий видобуток нафти на Прикарпатті почався в 1771 році, коли почали масово добувати ропу з колодязя у Слободі-Рунгурській на Коломийщині.
Музей нафти розташований на території Навчально-курсового комбінату нафтогазовидобувного управління "Надвірнанафтогаз".
Експозиція складається із двох частин. У музейному приміщенні представлено архівні матеріали, фотографії, макети нафтопромислових об'єктів. На музейній території просто неба експонується промислове обладнання та макети - від перших установок для буріння та видобутку нафти XVII століття до сучасного обладнання.
вулиця Січових Стрільців, 13 Пнів
Криворівнянський меморіальний музей гуцульської письменниці, поетеси, художниці та народного філософа Параски Плитки-Горицвіт у Криворівні заснований Верховинською селищною радою 2021 року.
До його складу увійшла меморіальна хата-музей Плитки-Горицвіт, створена в помешканні мисткині в присілку Грашпарівка ще 2005 року. Основна експозиція робіт мисткині, відкрита 2022 року, розмістилася у будівлі колишньої сільради Криворівні. В експозиції представлені твори народного наївного мистецтва письменниці та художниці, яку називають "Гомером Гуцульщини".
Письменницький доробок Параски Плитки-Горицвіт об'єднанує під назвою "Подарунок рідному краєві" 46 великих рукописних і друкованих на машинці книг по 500 сторінок кожна, а також десятки маленьких книжечок з її ілюстраціями та в саморобних палітурках.
присілок Москалівка, 5 Криворівня
Єдиний у світі музей писанкового розпису "Писанка" представляє в Коломиї унікальну колекцію традиційного українського мініатюрного живопису на великодніх яйцях.
Є філією Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття в Коломиї.
Будівля музею виконана в формі величезної писанки заввишки 13 метрів (2000 рік). Колекція налічує 10 тисяч творів, що представляють традиції писанкового розпису всіх регіонів країни. Також представлені роботи майстрів із Польщі, Чехії, Румунії, Словаччини, країн Західної Європи та Америки. За традицією, перші особи держави, які відвідують музей, залишають на писанках свої автографи.
Проводяться майстер-класи з писанкового розпису.
У сувенірній лавці музею писанкового розпису "Писанка" представлений широкий вибір оригінальних писанок ручної роботи, включаючи яйце страуса.
проспект В'ячеслава Чорновола, 43Б Коломия
Палац/садиба , Музей/галерея
Музей-садиба родини Шухевичів урочисто відкрилася 2019 року в селі Тишківці Івано-Франківської області, де прожив більшу частину свого життя отець Осип Шухевич – прадід головнокомандувача УПА Романа Шухевича.
В будинку відтворено житлові та робочі приміщення, в яких мешкали та працювали члени родини Шухевичів. В експозиції представлені їх особисті речі, фотографії, документи, а також родове дерево.
Музей родини Шухевичів є відділом Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Йосафата Кобринського.
вулиця Незалежності, 9А Тишківці
Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського знаходиться у приміщенні колишнього Народного дому, збудованого в 1902 році коштом української громади Коломиї.
Будівля у стилі віденського неоренесансу побудована за проєктом місцевих архітекторів, які навчалися в Кракові.
Ініціатором створення Народного дому з театральним залом та музеєм у 1880 році виступив місцевий священик Йосафат Кобринський, який відіграв важливу роль у становленні української національної самосвідомості на Покутті.
Музей відкрився в 1926 році стараннями його племінника Володимира Кобринського, переживши важкий польський період, німецьку окупацію, радянські репресії та постперебудовну розруху.
Зараз колекція налічує 50 тисяч експонатів, які представляють усі види традиційного народного мистецтва гуцулів та мешканців Покуття: різьблення по дереву, ковальство, гончарство, ткацтво, вишивка тощо. Широко представлені зразки традиційного одягу горян, гуцульські прикраси з кольорових та дорогоцінних металів, зброя опришків тощо.
Діє постійна експозиція гобеленів Михайла Біласа.
Філіями Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття є Музей писанкового розпису в Коломиї, Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини, Яремчанський музей етнографії та екології Карпатського краю.
вулиця Театральна, 25 Коломия
Розваги/дозвілля , Зоопарк
Тематичний парк розваг "Ґедзьо" в Яремчому присвячено фентезійному світу Середзем'я, описаному англійським письменником Джоном Толкіном в романах "Гобіт" і "Володар перснів". Відвідувачі потрапляють у світ ельфів, гномів, гобітів та інших казкових істот.
Парк розташовано в туристичногму центрі Яремчого, поблизу водоспаду Пробій, між готелем "Карпатські зорі" та сувенірним ринком. На території є кілька будівель у фентезійному стилі, різноманітні інсталяції, штучне озеро та мінізоопарк.
Творці парку називають його магічним селищем Обінор, яке заклали в Карпатах гобіти на чолі з мудрим Ґедзьо Бурбелем. Разом із ним тут живуть пастух Харамбор, рибалка Борфей, грибар Дарміл, господар пабу Вайд та інші казкові персонажі. Всі вони мають власні історії та особисті помешкання, до яких можна завітати у гості.
Зокрема, "Гобіт-паб" пропонує відвідувачам фірмовий ель та карпатські страви з вогню. В "Хаті грибаря" можна скуштувати різні сорти грибів. "Палац скарбів" є сувенірною крамничкою, де можна придбати тематичні сувеніри.
вулиця Петраша, 6 Яремче
Храм , Музей/галерея
Церква Святих апостолів Петра та Павла при монастирі Святого Андрія – наймолодша в Яремчому.
Монастирський комплекс серед букового лісу збудовано в урочищі Товстий Дол на березі гірської річки Кам'янки. Місіонерська конгрегація Святого Андрія заснована відомим греко-католицьким місіонером Ярославом Свищуком.
Дерев'яний Петропавлівський храм, виконаний за канонами традиційної гуцульської архітектури, одночасно є музеєм митрополита Андрея Шептицького.
Музей розташовано на нижньому ярусі церкви. В ньому представлена колекція, зібрана Ярославом Свищуком: ікони, портрети, сюжетні полотна, скульптура та мозаїка відомих художників української діаспори – Петра Андрусіва, Едварда Козака, Омеляна Мазурика, Михайла Дмитренка, Ювеналія Мокрицького, Миколи Бідняка та інших, а також скульптурні та іконописні роботи самого Свищука.
вулиця Кам'янка Яремче
Природний об'єкт
Скеля Писаний Камінь - знаменита пам'ятка природи, історії та культури. Величезні брили пісковика висотою до 20 метрів утворюють рівний майданчик, з якого відкривається приголомшливий краєвид на навколишні гори.
Писаний Камінь - це давнє язичницьке святилище, де за старих часів горів священний вогонь. На поверхні скелі за тисячоліття залишилося безліч малюнків (петрогліфів) та написів, звідки і походить назва пам'ятки природи.
Тут часто бували Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський.
урочище Писаний Камінь Буковець
Музей/галерея , Розваги/дозвілля , Етнографічний комплекс , Ферма/сироварня
Етнографічно-розважальний комплекс "Полонина перці" у Яблуниці поблизу Буковеля є своєрідним музеєм карпатського колориту. Цей гуцульський парк розваг розташовується на карпатській полонині на висоті 1000 метрів над рівнем моря з краєвидом на гору Говерлу.
У відреставрованій гуцульській хаті зібрана колекція старожитностей і традиційного одягу гуцулів, який можна приміряти для фотосесії. На різноманітних локаціях проводяться майстеркласи з народних ремесел: ковальства, гончарства, різьбарства, ліжникарства, писанкарства, приготування гуцульських страв тощо.
Комплекс має власне господарство з отарою овець та хатою-стаєю, де виготовляють полонинські сири. Про традиції давньої гуцульської магії розповідає господар "Хати мольфара". Проводяться дегустації автентичної гуцульської кухні на дровах за старовинними рецептами та фірмових наливок.
В місцевій крамниці можна придбати карпатські гриби, сири, чаї, наливки.
вулиця Горішків Яблуниця
Пам'ятка архітектури
Будівля ресторану "Гуцульщина" біля водоспаду Пробій у Яремчому - найяскравіший зразок народної архітектури карпатського краю.
Збудована в 1965 році архітектором Іваном Боднаруком із дерева за канонами гуцульської архітектури без жодного цвяха.
Зовнішнє оформлення та інтер'єри відрізняються філігранним різьбленням по дереву. У малому залі є натуральна дров'яна піч, облицьована старовинними косівськими кахлями. Стіни прикрашають гуцульські топірці-бартки та інші предмети народного побуту. Столи сервірують посудом, виготовленим за спецзамовленням майстрами косівської кераміки.
Ресторан пропонує відвідувачам традиційні страви гуцульської кухні, вечорами гуцульский гурт виконує народну музику.
Поруч знаходиться сувенірний ринок.
вулиця Івана Петраша, 2 Яремче
Храм , Пам'ятка архітектури
Костел реформаторів розташований у самому центрі села Цвітова.
Храм у неоготичному стилі за проєктом архітектора Вавжинця Дайчака збудований у 1938 році. Конструкція костелу прикрашена великою кількістю арок, виступами, великими і маленькими шпилями. Храм прикрашають дерев’яні арочні двері в дусі середньовіччя, вузькі прямокутні віконні прорізи, характерні для оборонних споруд.
Дзвіниця стоїть на платформі з численними арочними отворами і завершується вежею з центральним дерев'яним готичним шпилем у вигляді загостреного конуса і меншими конусами навколо нього.
вулиця Тараса Шевченка Цвітова
Скелі Довбуша в урочищі Бубнище, які здавна вражають людей своїми фантастичними формами, називають Карпатськими Сфінксами.
Група скельних останців висотою до 80 метрів розкидана посеред буково-ялинового лісу поблизу села Бубнище на площі 100 гектарів. Масив скель пісковика шириною близько 200 метрів і завдовжки 1 кілометр утворився понад 70 мільйонів років тому на дні теплого моря.
За дохристиянських часів тут було язичницьке святилище. Ймовірно, в XIII сторіччі, за часів короля Данила Галицького, тут була створена скельна фортеця, що витримала монголо-татарську навалу і проіснувала до XVI століття.
В середині XVIII сторіччя в цій місцевості активно діяли повстанці-опришки, а в 1743 році в скельних печерах розташовувався табір загону легендарного народного месника Олекси Довбуша, звідки походить нинішня назва.
Скелі Довбуша є комплексною пам'яткою природи загальнодержавного значення та входять до складу Поляницького регіонального ландшафтного парку. По скелях прокладено безліч скелелазних маршрутів різних категорій складності, регулярно проводяться змагання зі скелелазіння.
урочище Бубнище Бубнище
Греко-католицький собор Святого Архистратига Михаїла збудований у Коломиї в 1855 році на місці давнього домініканського монастиря та святого джерела.
В 1871 році споруджено дзвіницю. З того часу зовнішній вигляд "Руської церкви" (руської, русинської, тобто української) практично не змінювався.
Авторами первісного іконостасу та образів були відомий український художник Корнило Устиянович та угорський художник Міклош. Внутрішні розписи виконав місцевий художник Валеріан Крицінський.
При храмі Архистратига Михаїла діяло кілька церковних братств.
За радянської влади Михайлівську церкву було передано православній громаді Коломиї, але у 1990 році повернуто греко-католикам. В 1996 році завершилася реставрація.
Через дорогу зі зворотного боку собору б'є життєдайне джерело, яке зберегло давню назву "Кляштор" (монастир). Вода з нього вважається цілющою. Щорічно на Богоявлення Господнє відбувається освячення джерела.
вулиця Михайла Грушевського, 11 Коломия