Пам'ятки Закарпатської області

Греко-католицький монастир Святого Миколая отців василіян розташований у Малому Березному на схилі гори Ділок над долиною річки Уж.

Монастир заснований у XV сторіччі, відомий з 1435 року - про це свідчить монастирська печатка з викарбуваним на ній роком. З 2009 року тут розміщується осідок василіянської Провінції Святого Миколая на Закарпатті.

З початком радянської окупації Закарпаття монастир було ліквідовано (1947 рік), частина монахів була ув'язнена. В 1948 році приміщення монастиря передали Ужгородському університету, церкву перетворили на спорттвнузал. В 1958 році в обителі відкрили школу-інтернат для дітей з вадами розвитку, в храмі розмістили склад, храмові розписи знищили. В 1973 році при будівлях монастиря звели новий корпус інтернату.

Відновлення монастиря Святого Миколая отців василіян почалося з 1989 року. Повністю комплекс монастиря було повернуто тільки в 1997 році. Протягом 1997-2003 років різьбяр і художник Йосиф Волосянський створив новий іконостас для монастирської церкви. Художник Михайло Приймич наново розписав храм, оскільки унікальні розписи Йосифа Бокшая були безповоротно втрачені.

На даний час василіянський монастир в Малому Березному є одним з найбільших чернечих осідків Мукачівської греко-католицької єпархії на Закарпатті. Водночас він є осідком Провінції Святого Миколая, що об'єднує усі василіянські монастирі краю.

Великобичківський історико-краєзнавчий музей знайомить відвідувачів з природою, культурою та історією селища міського типу Великий Бичків від найдавніших часів до сьогодення.

Музей заснований в 1957 році з ініціативи місцевої громади. Розташовується у двоповерховій будівлі, що є пам'яткою історії ХVII століття. Фонди музею налічують близько 3000 експонатів. Зокрема, представлено літографію із зображенням фабрики "Клотильда" – першого хімічного підприємства Угорщини, яке було збудоване у Великому Бичкові у 1868 році.

Один із експозиційних розділів присвячений уродженцю селища, єпископові Мукачівської греко-католицької єпархії, блаженному священномученику Теодору Ромжі.

Широко пердставлені вироби місцевих майстрів народної творчості: художників, різьбярів, вишивальниць.

Великокопанський історико-краєзнавчий музей працює з 2002 року при загальноосвітній школі села Велика Копаня.

В експозиції представлено понад 1500 предметів, які демонструють історію, культуру та побут мешканців села від найдавніших часів.

Експозиція має 12 відділів: "У сільській хаті", "Ткацтво та вишивка", "Сільськогосподарський реманент", "Давні хати", "Лозоплетіння", "Гончарні вироби", "Мукомельні пристрої, "Нумізматика" тощо.

Окрема експозиція розповідає про феномен Великої Копані – аномально велику кількість близнюків, що народжуються в селі.

Екскурсії проводять учні старших класів.

Винні підвали заводу "Закарпатський сад" у Королеві закладені в 1972 році одночасно з виносховищем у Виноградовому.

Загальна довжина тунелів 700 метрів. У підвалах підтримується постійна температура 11-14 градусів. Це одне з найбільших виносховищ України, де одночасно може зберігатися до 1,5 мільйонів літрів вина та виноматеріалів. Продукція заводу "Закарпатський сад" продавалася під торговою маркою "Королівський замок" на честь замку, що колись височів на горі, біля підніжжя якої сьогодні знаходиться підприємство.

Проводилися екскурсії. У ході дегустації відвідувачів пригощали дев'ятьма видами вин, від білого сухого до червоного солодкого та двома видами коньяків. Наразі винзавод "Закарпатський сад" призупинив виробництво.

Приватний винний підвал сім'ї Шош знаходиться у селі Кідьош за 5 кілометрах від Берегового.

Підвал закладений у 1923 році родиною виноробів Шош на власному сільському обійсті. Нині належить Карлу Шошу, члену Винного лицарського ордену імені Святого Вацлава, співорганізатору Спілки приватних виноградарів та виноробів Закарпаття.

Сім'я Шош обслуговує 7,5 гектарів виноградників, на яких вирощується близько 60 столових та винних сортів винограду. Білі та червоні сухі та десертні вина виготовляються в домашніх умовах за традиційними технологіями з витримкою у дубових діжках, з використанням старовинних та власних рецептів.

Дегустація вин проводиться у дегустаційній залі на 25-48 гостей поряд із винним льохом. На пробу пропонують до 20 сортів закарпатських вин, а також закуски домашнього приготування.

Приватне виноробне підприємство відомого закарпатського винороба Олександра Ковача в селі Концово.

Голова Спілки приватних виноградарів та виноробів Закарпаття Олександр Ковач – неодноразовий переможець винних конкурсів та фестивалів регіону. У його господарстві виробляються вина кількох сортів: "Піно-Нуар" (червоне сухе), "Червоний букт" (червоне сухе купажоване), "Каберне-Совіньйон" (червоне сухе), "Ка-Мер" (червоне сухе купажоване), "Розалін" (рожеве напівсолодке купажоване), "Шардоне" (біле сухе), "Ріслінг Італійський" (біле сухе), "Королівська Леанка" (біле напівсолодке).

Проводяться дегустації.

Завод-радгосп "Виноградівський" відкритий у 1972 році.

Шахта виносховища прорубана в Чорній горі у формі підкови та має довжину 350 метрів. Температура там коливається в межах 11-14 градусів. У дубових бочках можна одночасно зберігати до 720 тисяч літрів виноматеріалу та вина. Використовується класична технологія виготовлення вин із витримкою у дубовій тарі.

Тут вироблялися вина сортів "Леанка королівська", "Совіньйон", "Степняк", "Мюллер Тургау", "Ізабелла" та інші. В даний час винзавод "Виноградівський" призупинив виробництво, дегустації тимчасово не проводяться.

Виноградівський історичний музей розташований в історичному центрі міста, знаходиться у тимчасовому приміщенні (до останнього часу розміщувався у Францисканському монастирі, який зараз повернуто до католицької церкви).

Фонди налічують близько 10 тисяч експонатів.

Цікава бронзова колекція ІІ тисячоліття до нашої ери.

Представлено великий матеріал про повстання угочанських селян під керівництвом Дєрдя Дожа (початок ХVІ століття) та про визвольну війну угорського народу проти Габсбургів.

В одній із зал розміщена етнографічна колекція із зразками народного ткацтва та вишивки.

Термальний басейн та ванни водолікарні "Теплі води" розташовані поряд із Хустом у селі Велятино.

Лікувальна термальна, борна та борно-хлоридна мінеральна вода (+30-58 градусів), яка використовується у водолікарні, видобувається зі свердловини глибиною 100 метрів із Велятинського родовища та відрізняється високим вмістом йоду.

Термальний басейн у Велятині обладнаний для цілорічного прийняття ванн. Використовується для лікування органів опорно-рухового апарату, нервової системи, серцево-судинних захворювань, гінекологічних захворювань та інших.

Водоспад Воєводин – один із найкрасивіших водоспадів Закарпаття.

Розташований у важкодоступному місці на території Державного заказника Соколові Скелі. Назва розшифровують як "вий-водин" (виття води). Другу назву Шипіт він також отримав за потужний голос.

Крижані води гірського потоку Воєводин, що стікають з гори Руна, скидаються тут з висоти 24 метри і через 4 кілометри впадають у річку Шипіт.

Неподалік є комфортна база відпочинку.

Мальовничий водоспад Городилів шумить схилом однойменної гори на висоті 460 метрів.

Розташований біля підніжжя гір Іліна та Роронд-Тете за 3 кілометри на північний захід від села Іза.

Холодна вода стікає гарними струменями з висоти 3-4 етри по каменях, порослим зеленим мохом, у кам'яну основу червоного кольору. Найбільш ефектно водоспад Городилів виглядає знизу, але є оглядовий майданчик і нагорі.

Дорогою до водоспаду є кілька менших водоспадів, а також езона відпочинку з джерелом і альтанками на березі потоку.

У заповідному урочищі Городилів зустрічається карпатська плямиста саламандра, занесена до Червоної книги.

Невеликий водоспад Кам'янка розташований на схилі однойменної гори у Національному природному парку "Синевир", поряд із автошляхом, що веде із села Синевир у село Синевирська Поляна.

Являє собою ряд маленьких водоспадів. Висота перепаду води найбільшого потоку – 6 метрів.

До водоспаду Кам'янка зручно під'їжджати автомобілем.

Вознесенський костел – найдавніший храм Виноградова. Заснований, ймовірно, у XIII сторіічі, але вперше згадується на рубежі XV-XVI століть.

Кам'яний, однонефний, укріплений контрфорсами. Спочатку костел міг виконувати оборонні функції, а триярусна дзвіниця служила сторожовою вежею.

Згодом храм неодноразово перебудовувався, нинішні форми набув у XVIII столітті.

Під час недавніх реставраційних робіт було відкрито романські та готичні портали на південному та північному фасадах, готичне кам'яне різьблення в апсиді. Збереглися фрагменти орнаментального фрескового живопису, різьблення та ліпний герб над головним входом.

Наразі Вознесенський костел – діючий католицький храм Виноградова.

Драгобрат – високогірне селище, що виникло як гірськолижний курорт навколо притулку "Драгобрат" на висоті 1400 метрів над рівнем моря. Це найвисокогірніша гірськолижна база українських Карпат.

Курортна зона з житлом (турбаза "Драгобрат" і приватні котеджі) та розвагами розташована на полонині Драгобрат на стиці хвойних лісів і зони альпійських лугів біля підніжжя гори Стіг (1707 метрів) в районі гірського масиву Близниця (1883 метрів).

Унікальний рельєф схилів і тривалий сніговий період (сніг лежить з листопада по березень) приваблює професіоналів і любителів гірськолижного екстріму, а важка дорога від найближчого великого селища Ясіня відсіває випадкових людей.

Подолати 14 кілометрів гірської дороги взимку можна тільки на утилітарному позашляховику, тож автотуристи воліють залишати власний транспорт в Ясіні й користуватися "карпатським таксі".

Гора Петрос (2020 метрів) – одна з найвищих вершин карпатського масиву Чорногора, третя за висотою гора в Україні після Говерли (2061 метрів) та Бребенескула (2035 метрів).

Знаходиться на північно-західному кінці хребта між гірами Шешул і Говерла. Назва перекладається з румунської як "камінь". Складається з пісковиків, вкрита субальпійською рослинністю. Західний схил крутий, з численними кам'яними осипами.

За легендою, колись на вершині Петроса знайшли кам'яний хрест. Нині на цьому місці споруджено дерев'яну капличку. З вершини відкривається чудовий краєвид на весь чорногорський хребет, а також на гору Близниця.

Гора Петрос користується популярністю серед любителів гірського туризму. Підйом на неї складніший, ніж на Говерлу, у зв'язку з більшою крутістю схилу. Найпростіший маршрут починається із села Кваси, звідки йде пологіше піднесення. Взимку часто бувають снігові лавини.