Пам'ятки Дніпропетровської області

Дніпровський академічний театр опери та балету – сучасний музичний театр з широким спектром жанрів, сценічних форм та засобів.

Створений у 1931 році як Дніпропетровський робітничий оперний театр, у 1941 році був евакуйований до Красноярська, де об'єднався з одеською трупою. Після Другої світової війни офіційно припинив діяльність.

Відроджений в 1974 році. Виставу "Богдан Хмельницький" Дніпровського театру опери та балету було удостоєно Національної премії імені Тараса Шевченка.

Дніпровський акваріум розташований у парку імені Тараса Шевченка на Монастирському острові. Знаходиться у віданні Дніпровського Національного університету.

Вертикальний сонцезахист, конструкція зі скляних труб кольору морської хвилі та інші деталі надають двоповерховій споруді легкість та неповторність. У вестибюлі першого поверху оформлено невеликий зимовий сад.

В акваріумі мешкають представники морської фауни Центральної та Південної Америки, Африки, Південно-Східної Азії, Індонезії та Дніпровського басейну. Особливо рідкісні види: соми-перевертні, боції-клоуни, скляні сомики, китайські аухи, пантодони, японські кольорові коропи Кої.

Дніпровський міський художній музей відкрився 1914 року з ініціативи членів художньої комісії Катеринославського наукового товариства.

Спочатку експозиція розміщувалась у Потьомкінському палаці (тепер Палац студентів ДНУ), потім у будинку Хреннікова (тепер готель Україна).

За радянських часів колекція поповнилася роботами вітчизняних та західноєвропейських майстрів із колекції Дмитра Яворницького, а також із Третьяковської галереї (Москва) та Ермітажу (Санкт-Петербург). У 1936 році Дніпровський художній музей отримав у дар від живописця Ісаака Бродського понад 300 творів, які й досі є основою експозиції.

На сьогоднішній день колекція музею налічує 8,5 тисяч творів живопису, скульптури, графіки та предметів декоративно-ужиткового мистецтва XVI-XXI ст. У постійній експозиції – роботи Володимира Боровиковського, Івана Шишкіна, Ісаака Левітана, Костянтина Коровіна, Валентина Сєрова, Іллі Рєпіна, Миколи Пимоненка, Олександра Мурашка та інших. Перлиною колекції вважаються роботи катеринославського художника-символіста Михайла Сапожнікова.

Особливе місце у музейній колекції займають твори славетних майстрів петриківського декоративного розпису.

До 2021 року Дніпровський художній музей мав статус обласного, зараз це комунальний заклад Дніпровської міської ради.

Європейський бульвар - пішохідна зона в центрі Дніпра, між площею Героїв Майдану та вулицею Михайла Глінки.

Європейський бульвар з новим тротуарним покриттям, декоративним освітленням, озелененням та місцями відпочинку створений у 2005 році до Дня міста. Бульвар прикрашає карусель, виготовлена ​​французькою фірмою Соncept 1900 International, яка зберігає традиції виробництва подібних атракціонів вже понад 100 років.

На бульварі розташований торгово-діловий центр "Європа", кілька кафе та ресторанів, є безкоштовна зона доступу Wi-Fi.

Жовтоводський історичний музей створено в 1985 році.

Експозиція розміщена у десяти залах на двох поверхах. Перша зала присвячена подіям Визвольної війни українського народу 1648-1654 років та перемозі Богдана Хмельницького на Жовтих Водах.

Друга зала представляє розвиток селища Жовта Ріка та видобуток залізної руди: макети львівського кар'єру, шахти "Капітальна", селища Жовта Ріка 1913 року.

Окремі експозиції присвячені подіям Другої світової війни та розвитку міста у повоєнні роки. Представлено макет міста Жовті Води.

У п'яти залах другого поверху виставлено колекції годинників, мінералів, нумізматики, живопису, графіки, художньої вишивки, скульптури.

Громадський інформаційно-виставковий центр Mediaprostir у Дніпрі функціонує на базі колишнього Центру інноваційних технологій "Парк ракет", що у сквері поруч із Дніпропетровською обласною радою.

Музейно-виставковий комплекс з натурними макетами трьох ракет виробництва заводу "Південмаш" створений у 2013 році. На експозиційному майданчику представлено одну з перших радянських балістичних ракет 8К11 (Р-11), першу ракету з мобільним стартом розробки КБ "Південне" 8К99 (РТ-20П) та триступеневу ракету-носій "Циклон-3".

Це одна з основних локацій туристичного маршруту "Дніпро космічний". Виставкова зала комплексу зараз використовується як майданчик для публічних заходів і презентацій.

Історико-етнографічний комплекс "Козацька сотня" в Петриківці представляє історичну, етнографічну та культурну спадщину Петриківщини XVIII-XIX століть як одного з центрів народної творчості та ремесел.

Також тут можна побачити і відчути, як жили і чим займалися за давніх часів мешканці різних регіонів України. Працює музей етнографії і побуту "Гражда" – копія гуцульської хати-гражди з житловими та господарськими будівлями XVIII століття, де експонується кераміка, предмети побуту та знаряддя праці жителів Придніпров’я.

Представлено макет козацької фортеці "Січ", тренувальний тир для стрільби зі старовинної козацької зброї (арбалет, лук, рушниця), міні-зоопарк (страуси, павичі, дикі качки, дикі кабани, кози, вівці, осел, коні), дитячий майданчик, манеж для кінних вистав та майданчик для пляжного волейболу.

Проводяться майстер класи, зокрема з петриківського розпису.

Магдалинівський історико-краєзнавчий музей імені Дмитра Кулакова засновано 1962 року в селищі міського типу Магдалинівка на Дніпропетровщині.

Носить ім'я свого засновника - історика та краєзнавця Дмитра Кулакова. В 1985 році музей отримав окреме приміщення в центрі Магдалинівки, поруч із селищною радою.

Фонди музею налічують 2500 експонатів. Зокрема, в етнографічному куточку представлено предмети побуту XVIII-XIX століть. Діораму бою місцевих партизан з німецькими загарбниками на околиці села Криминівка присвячена партизанському руху на Приоріллі у роки Другої світової війни.

Кар'єр Південного гірничо-збагачувального комбінату – головна пам'ятка промислового туризму у Кривому Розі.

Південний ГЗК – один із основних виробників залізорудної сировини в Україні. Кар'єр Південного ГЗК - один з найбільших у світі. Його глибина становить 370 метрів, довжина – 3000 метрів, ширина – 2500 метрів, кількість горизонтів – 25, загальна протяжність автошляхів у кар'єрі – 37 кілометрів.

Доступ на оглядовий майданчик - за перепустками.

Кельнський бульвар – нова пішохідна зона в центрі Дніпра. Також його називають "Новим Арбатом".

Брукований бульвар прикрашає алея із фонтанів. Тут розташовані торгові центри, кафе та ресторани. Вогні вітрин та "арбатські" ліхтарі у вечірній час надають Кельнському бульвару європейського шарму.

Якось уночі на бульварі аноніми таємно встановили бронзову скульптуру людини, що сидить, яку прозвали "пам'ятником невідомому олігарху" (екстравагантний подарунок одному з заможних містян Геннадію Аксельроду).

Зараз це одне з улюблених місць прогулянок та відпочинку містян.

Залишки валів польської фортеці Кодак знаходяться в мальовничому місці на високому березі Дніпра в селищі Старі Кодаки на південній околиці Дніпра.

Кодацька фортеця була побудована французьким інженером Левассером де Бопланом за наказом польського короля Владислава IV для контролю над запорозьким козацтвом. Двічі була взята запорозькими військами (в 1910 році з ініціативи історика Дмитра Яворницького було встановлено обеліск на честь взяття фортеці в 1648 році). Згодом поруч, трохи північніше, князем Григорієм Потьомкіним було закладено Катеринослав (Дніпро).

Незабаром Кодацька фортеця втратила значення, а в 1944 році була майже повністю знищена гранітним кар'єром.

Реконструйований козацький бекет розташований на пагорбі над Самарою поряд із селом Василівка.

Бекетами називали козацькі наглядові пункти у вигляді дерев'яних вишок, з яких спостерігачі контролювали навколишні степи. Також бекети служили сигнальними банями – у разі небезпеки на них розводили сигнальні багаття.

З бекету під Василівкою відкривається чудовий краєвид на Самарський ліс. Поруч встановлений дерев'яний хрест.

Етнографічний парк "Козацький хутір Галушківка" – це відтворений ентузіастами громадської організації "Козацтво Наддніпрянщини" хутір, що заснував на околиці села Гречане козак Галушка наприкінці XVIII століття.

Комплекс включає макет козацької фортеці та кілька селянських садиб XIX століття. Етнографічний музей містить експозицію, присвячену сільському побуту регіону, зокрема два весільні рушники віком понад 150 років.

В картинній галереї представлені роботи художника Володимира Виборного – портрети козацьких гетьманів та отаманів, пейзажі хутора Галушківка та жанрові картини.

Будинок художника обладнано для проживання гостей. На подвір'ї майстрів проводяться майстеркласи з петриківського розпису, гончарного мистецтва, ляльки-мотанки.

Шинок хутора може одночасно прийняти до 70 гостей. Пропонується традиційний козацький обід: куліш, вареники, галушки, узвар.

За попередніми замовленнями проводяться екскурсії, відбуваються кінні вистави, відзначаються народні свята.

Комплексний музей історії є комунальним закладом Царичанської селищної ради.

Музей у Царичанці заснований в 1959 році, з 2021 року розташовується в новому приміщенні Культурного та ділового центру Царичанської громади.

Експозиція знайомить з історією, культурою, флорою і фауною Приорільської землі. Зокрема, представлена кераміка бронзової доби, козацькі люльки та порохівниці ХVII-XVIII століть, побутові речі і знаряддя праці місцевого селянства.

На базі музею діє туристично-інформаційний простір "Путівник Царичанською громадою". Музей має сучасне мультимедійне обладнання для проведення семінарів та зустрічей.

Римо-католицький костел Святого Йосипа був заснований в Катеринославі (Дніпрі) в 1872 році коштом численної польської громади міста, значну частину якої складали переселенці, депортовані сюди царським урядом після Січневого повстання 1863 року.

Будівництво завершилося в 1877 році. Храм в стилі неоготики було розписано фресками, частина яких збереглася до нашого часу, зокрема. написи на стінах, зроблені польською мовою.

У 2009 році напівзруйнований храм було повернуто католицькій громаді міста Дніпро, було проведено реконструкцію. Нині костел Святого Йосипа чинний.