Пам'ятки Чернігівської області

Центральний парк культури та відпочинку Чернігова - популярне місце дозвілля містян. Розташований на березі Десни.

На території парку розміщується Літній театр просто неба, атракціонне містечко, американські гірки, цирк, фонтани, ботанічна пам'ятка природи "Група багатовікових дубів".

Упродовж року проводяться культурно-масові заходи, фестивалі.

Кафедральна церква Всіх Святих – головний храм Православної церкви України у Ніжині, духовний центр грецької громади міста. Розташований на території "грецького кварталу" поряд із грецьким храмом Святого Михаїла.

Всіхсвятська церква збудована у 1782 році грецьким братством Ніжина на місці більш ранньої дерев'яної грецької церкви. Спочатку була виконана в архаїчному балканському стилі. Наприкінці ХIХ століття частково перебудована, фасади доповнені класичними портиками, що надало церкві риси класицизму.

Храм Всіх Святих стоїть на підвалі, склепіння якого спирається на центральний стовп. В інтер'єрі можна побачити різьблений липовий іконостас, виготовлений сучасними ніжинськими майстрами за ескізами художника Олександра Кошеля.

Дворівнева церква Іоанна Богослова в Ніжині збудована в XVIII сторіччі на місці дерев'яного храму (1619 рік).

Її архітектурний стиль характеризується як перехід від бароко до раннього класицизму, де фахівці вбачають руку відомого київського архітектора Івана Григоровича-Барського. На першому поверсі була тепла церква, на другому – холодна.

З балкона Іоанно-Богословської церкви благословив місто та його мешканців Святий Іоанн Кронштадський, коли він відвідав Ніжин у 1893 році дорогою до Києва.

Церкву відреставровано в 1954-1955 роках, відтоді її приміщення використовується як архів.

Збереглися старовинні фрески, цікаві ажурні сходи та огорожі. Ведуться переговори щодо повернення храму православної церкви.

Поруч встановлено пам'ятник мореплавцю Юрію Лисянському, чий батько служив у цій церкві.

Церква Святих мучеників Чернігівського князя Михаїла і його боярина Федора розташована на березі річки Стрижень, на місці садиби відомого полковника Павла Полуботка.

До революції біля церкви знаходилася духовна семінарія - один із найстаріших навчальних закладів дореволюційного Чернігова. Зараз тут розташовані корпуси військового шпиталю.

У світі лише три храми носять ім'я святих мучеників чернігівського князя Михайла Всеволодовича та його боярина Федора, які відмовилися вклонитися монгольським ідолам під час нашестя Батия і були жорстоко страчені монголами. Такі храми є у Чернігові, у Москві та у невеличкому канадському містечку.

Належить до Православної церкви України.

Церква Святого Миколая в Ічні побудована в 1879 році за типовим єпархіальним проєктом у так званому цегляному стиль модерн.

За радянських часів будівля церкви була зруйнована, але дзвіниця збереглася - її використовували як пожежну каланчу.

З 2007 року Миколаївська церква-дзвіниця належить релігійній громаді Православної церкви України.

Дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці у Волосківцях збудована у 1765 році поряд із стародавнім замчищем.

Форми характерні для української архітектури бароко. Храм хрестоподібний у плані, на перетині чотирьох високих бічних зрубів-рукавів поставлено восьмигранну верхівку. Сіни рукавів мають виразний нахил до центру споруди. Таким чином майстри посилювали перспективу та створювали ілюзію вищої будівлі.

Із західного боку храм поєднується із триярусною дерев'яною дзвіницею, прибудованою у середині ХІХ століття.

Успенська церква у Волосківцях є пам'яткою архітектури національного значення.

Дерев'яну козацьку фортецю в Батурині над річкою Сейм реконструйовано в 2009 році на тому самому місці, де з 1669 по 1708 рік розташовувалася укріплена резиденція трьох українських гетьманів: Дем'яна Многогрішного, Івана Самойловича, Івана Мазепи.

Також з гетьманською столицею в Батурині пов'язане життя та діяльність Пилипа Орлика та Кирила Розумовського (встановлено пам'ятник "Гетьмани. Молитва за Україну").

Батуринську фортецю було закладено у 1625 році на давньоруському городищі польським магнатом Олександром Пясочинським. В 1664 році, коли Батурин уже був сотеним козацьким містечком, фортецю не змогли взяти приступом війська польського короля Яна Казимира.

Батуринська фортеця складалася із зовнішніх міських земляних укріплень із частоколом та цитаделі (замку), де знаходилася резиденція гетьманів. Тут був кам'яний гетьманський будинок та дерев'яна Воскресенська церква, в'їзна брама та три вежі.

В 1708 році всі споруди Батуринської фортеці були повністю зруйновані під час каральної операції російських військ під командуванням Олександра Меньшикова за наказом московського царя Петра I у помсту гетьману Івану Мазепі за перехід на бік шведського короля Карла II під час московсько-шведської війни. На згадку про Батуринську трагедію, під час якої було знищено майже все населення міста (5-6,5 тисяч військових, 6-7,5 тисяч мирних жителів), у 2004 році на місці північно-східної вежі цитаделі встановлено пам'ятний хрест.

До 2009 року на рештках фортечних валів було завершено реконструкцію трьох оборонних веж, дерев'яних фортечних стін, кам'яного гетьманського будинку, скарбниці та замкової Воскресенської церкви, які увійшли до експозиції "Цитадель Батуринської фортеці" відділу історії Гетьманства Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця".

В будинку гетьмана відкрито виставку об'ємних фігур "Світлі гетьмани. Життя для України".

З оглядового майданчика надбрамної вежі Цитаделі Батуринської фортеці відкривається найкраща панорама долини Сейму.

Чернігівський обласний філармонійний центр фестивалів та концертних програм розташований у колишній будівлі Миколаївського Єпархіального братства.

При будівництві до загального ансамблю будівлі увійшла зведена в 1870 році каплиця Олександра Невського. З 1932 року і аж до початку Другої світової війни в будівлі розташовувався Чернігівський український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка.

Був спалений в серпні 1941 року під час німецьких бомбардувань. Відновлений у повоєнні роки з надбудовою 3-го поверху над колишньою каплицею.

Зразок архітектури неоруського стилю, поширеного на межі ХІХ і ХХ століть.

З 1964 року в будівлі розташовується філармонія.

Будівля чоловічої гімназії з'явилася в центрі Новогорода-Сіверського в кінці ХІХ століття, хоча сам навчальний заклад було засновано ще в 1804 році на базі ще старішого народного училища.

Протягом тривалого часу гімназія була центром освіти всієї Чернігівської губернії. Серед випускників -історик, перший ректор Київського університету Михайло Максимович, український письменник Пантелеймон Куліш, революціонер-народник Микола Кибальчич, а також відомий педагог Костянтин Ушинський.

Ім'ям останнього названо державну гімназію, яка займає приміщення в даний час.

Вночі 12 травня 2022 року в ході повномасштабного російського вторгнення в Україну авіація росії скинула ракети на центр Новгорода-Сіверського. В результаті російського авіаудару постраждав увесь комплекс споруд чоловічої гімназії - вибито шибки, повністю зруйновано дах й частину фасаду будівлі.

Шестовицький археологічний комплекс розташований на правому березі річки Десна в урочищі "Коровель" на південь від села Шестовиця.

Складається із Шестовицького городища на горі, подола та курганного могильника зі скандинавськими похованнями. Більшість комплексу датується X сторіччям.

Історична назва цього зниклого міста не відома, оскільки воно не згадується у літописах. Імовірно, тут була фортеця, яка захищала південно-західні підступи до Чернігова. Украплення овальної форми розташовувалися на високому мисі, утвореному Десною та болотистою низовиною. Гарнізон фортеці складався з найманців-варягів (вікінгів), які або служили в дружині чернігівського князя, або контролювали Чернігів від імені київського князя. Ймовірно також, що це була самостійна варязька торгова колонія.

Розкопки ведуться з 1925 року. Археологами України та Норвегії Шестовицьке городище визнане одним із найбільших поселень вікінгів у Європі.

Щорічно в середині червня на території городища відбувається Міжнародний фестиваль слов'яно-варязької культури та історичного фехтування "Коровель".