Пам'ятки Хмельницької області

Миколаївська церква - єдина споруда у Старому місті кам'янця-Подільського, що дійшла до нас із XIV сторіччя практично у первісному вигляді.

Її збудували вірменські поселенці під керівництвом Синана Котлубея у 1398 році на основі більш древнього храму. Товщина стін цього присадкуватого храму оборонного типу сягає півтора метри. Суворий образ доповнюють маленькі віконця-бійниці та потужні контрфорси, що підпирають стіни. В один із контрфорсів вмонтовано традиційний вірменський кам'яний хрест-хачкар.

Будівля позбавлена декору як зовні, так і всередині. Ремонти проводилися у 1544, 1701, 1804 роках. В кінці XVIII століття до західного фасаду було прибудовано дзвіницю.

Ренесансна міська брама Сатанова - частина фортифікаційної системи середньовічного міста. Захищала південний в'їзд у Сатанів.

Брама була закладена в XV сторіччі на місці злиття ріки Збруч із безіменним струмком. У XVI столітті перебудована та увійшла до загальної системи оборонних стін міста, з'єднавшись із замком. У 1724 році Адам Сенявський відновив ушкоджену браму надбудувавши зубчастий декоративний парапет на білокам'яних консолях.

Товщина стін кам'яної квадратної в плані споруди досягає 2,2 метрів. Стіни мають бійниці з щоками, що розширюються в обидва боки. Збереглися залишки білокам'яного декору у бароковому стилі.

Притулівський крупчато-вальцовий млин на річці Ушиця споруджений в 1846 році.

Донедавна був діючим.

Наразі у триповерховій будівлі млина розміщена невелика музейна експозиція.

Синагога зі склепом, в якому в 1760 році був похований один із найвидатніших духовних лідерів єврейського народу, кабаліст, засновник хасидизму Ізраїль Бен Елізер, якого називали Баал Шем Тов (Пан Доброго Імені) або просто Бешт.

В Меджибожі він провів останні 20 років життя. Бешта мав безліч послідовників, зокрема, знаменитий цадик Раббі Нахман з Умані.

Могила Бешта є об'єктом масового паломництва хасидів (прихильників цієї ортодоксальної течії в юдаїзмі) та інших людей, захоплених каббалізмом. Над могилою Бешта споруджено склеп.

На старому єврейському цвинтарі варто оглянути унікальні краси надгробки. Поруч зведено сучасну будівлю синагоги. Навколо збереглося багато єврейських будинків XIX століття.

Музей Другої світової війни у Волочиську створено в 2012 році на базі ДОТу (довготривалої вогневої точки) Проскурівського укріпрайону (ПрУР) часів Другої світової війни, який був частиною так званої "Лінії Сталіна".

Являє собою двоповерховий кулеметний напівкапонір на два кулемети. На верхньому поверсі знаходилися бойові каземати та пункт керування. На нижньому – побутове приміщення, вентиляторна, дизельна, сховище.

В приміщеннях відтворено військову обстановку, зібрано зразки озброєння, обмундирування, особистих речей солдатів тих часів.

Поруч реконструйовано ділянку оборонного рубежу Проскурівського укріпрайону: траншея позиції стрілецького відділення, бліндаж для укриття особового складу. Розгорнуто експозицію військової техніки різних років.

Музей історії міста Хмельницького розташований у сучасній будівлі в пішохідній зоні.

Це невеликий за розмірами камерний музей, експозиція якого розповідає про основні події з історії міста.

Представлено понад 2 тисячі предметів.

Музей мініатюр "Замки України" в Кам'янці-Подільському представляє мініатюрні моделі 21 найвідоміших архітектурних пам'яток України, серед яких середньовічні фортеці та аристократичні палаци, розташовані у різних регіонах України.

Музей просто неба дає можливість ознайомитися відразу з усіма, дізнатися подробиці їхньої історії, цікаві факти, таємниці та легенди, а також оцінити роботу київських майстрів, які з точністю передали найдрібніші деталі споруд.

Музей мініатюр "Замки України" чудове місце для сімейного відпочинку та для проведення часу з друзями.

Музей подільської вишивки та побуту відкрився 2021 року в приміщенні Маниковецького будинку культури в селі Маниківці.

У двох залах представлено понад 500 експонатів кінця XIX – початку XX століття, серед яких обрядові рушники, вишиванки, подушки, ікони, скрині, ночви.

Планується відкрити ще двох залів, де, зокрема, встановлять старовинний ткацький верстат у робочому стані.

Музей пропаганди відкрито у Шепетівці як меморіальний музей Миколи Островського – один із чотирьох музеїв письменника на території України.

Перейменований рішенням Хмельницької облради в 2020 році.

Заснований у 1946 році, а нинішня будівля музею збудована в 1974-1979 роках за індивідуальним проєктом архітекторів Миколи Гусєєва та Віктора Суслова. Триповерхова будівля круглої форми, побудована з каменю та металу, покрита смальтою червоного та чорного кольорів. За поданням ЮНЕСКО Музей пропаганди в Шепетівці занесено до міжнародного каталогу "Музеї світу" як унікальна пам'ятка архітектури.

Художньо-монументальне оформлення експозиції розробив художник Анатолій Гайдамака. У вестибюлі представлено погруддя Миколи Островського роботи скульптора Володимира Корнєва. Основну експозицію розгорнуто на третьому поверсі. Експонати знаходяться у чорних кубах, закріплених на рейках. Над кубами розміщені просторові композиції з різних речей, що відповідають епосі та тематиці стендів. Подано фотографії, документи, меморіальні речі, видання творів письменника та ілюстрації до них.

Музей розташований на височини, всі підступи до нього красиво викладені каменем, який, крім оригінального дизайну, на жаль, створює серйозні незручності при пересуванні людей з обмеженими можливостями.

Тут же, на площі, височіє монументальний пам'ятник Миколі Островському.

Музей Проскурівського підпілля відкритий в 1994 році в столітньому будинку в Хмельницькому, де в роки Другої світової війни знаходилася конспіративно-явочна квартира.

Експозиція музею розповідає про початок німецько-радянської війни, окупацію міста, концтабори на території Проскурова, діяльність Проскурівської окружної підпільно-партизанської організації в 1941-1944 роках, членів підпілля, партизанський рух, звільнення міста від німців і повернення радянських окупантів.

У фондах музею зберігаються особисті речі підпільників, фотоматеріали, спогади, листи з фронту, листування підпільників, характеристики на керівне ядро Проскурівського підпілля та їхні нагороди.

Музей Проскурівського підпілля є філією Музею історії міста Хмельницького.

Відділ старожитностей (археології) Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника розташований у колишньому палаці вірменського єпископа, який був закладений ще у ХV столітті як торговий дім.

Після турецької навали в будинку оселився комендант Кам'янця-Подільського Ян де Вітте.

В основу археологічної експозиції покладено колекцію старожитностей, яку почали збирати ще у ХІХ столітті. У залах музею відтворено житло стародавньої людини, виставлені старовинні знаряддя праці, предмети побуту людей, що населяли Поділля з найдавніших часів до хрещення Русі.

У внутрішньому дворі знаходиться лапідарій язичницьких ідолів.

Історичний музей Центральної залізниці (колишня Південно-Західна) імені Бориса Олійника відкрито в 2001 році на залізничній станції "Деражня".

Будівля вокзалу в Деражні побудована в 1896 році.

Експозиція музею Центральної залізниці розповідає про розвиток залізничного транспорту з моменту його зародження понині.

Окрема експозиція присвячена одному з керівників Центральної залізниці Борису Олійнику, який у 1934 році народився в селі Божиківці поруч з містом Деражня. Про його життєвий та трудовий шлях розповідають особисті речі, фотографії та документи.

Цікаві моделі локомотивів та бронепоїзда.

Національний природний парк "Подільські Товтри" з адміністративним центром у місті Кам'янець-Подільський створений у 1996 році для збереження унікальних природних ландшафтів Поділля.

Товтри (Толтри) - це місцева назва гористої дугоподібної гряди, висота якої в межах парку досягає 401 метрів над рівнем моря. Гряда є залишками стародавнього бар'єрного рифу, що сформувався 15-25 мільйонів років тому в прибережній зоні міоценового моря. Мікроклімат Кам'янецького Придністров'я формується Товтровим кряжем та каньйонами Дністра та його приток, тому тут існують особливі умови для збереження рідкісних та реліктових рослин, серед яких більшість лікарських.

У межах парку є безліч печер, найвідоміша з яких - Атлантида (село Завальне). Є величезний запас мінеральних вод. Один із найцікавіших турмаршрутів проходить від села Вербка через Вербецьку Товтру до Кармалюкової гори.

Міський краєзнавчий музей міста Нетішина засновано у 1994 році.

Експозиція музею розміщена у прибудові до першого поверху житлового будинка неподалік від центру міста і представлена вісімнадцятьма експозиційними залами, які відображають основні напрямки історії, етнографії, природи регіону.

В залі археології експонуються матеріали Ашельської епохи з палеолітичної стоянки на хуторі Співак та знахідки з курганів східнотшинецької культури бронзового віку з урочища "Козацькі могили" поблизу Нетішина.

В етнографічній експозиції можна побачити предмети побуту, одяг, знаряддя праці, посуд різних епох. У залах ремесел та промислів представлено ткацтво, бондарство, гончарство та плетіння з еластичної сировини.

Окремі зали музею наближують до відвідувачів історію сіл Нетішина та Дорогощі, яка сягає вглиб XVI-XVII століть. Тут же експонується одна з перших відомих на сьогодні мап Нетішинського господарства від 1813 року.

Про недалеке минуле міста Нетішин та Хмельницької АЕС розповідає однойменний зал, в центрі якого – модель ядерного енергоблока типу ВВЕР-1000, що експлуатуються на ХАЕС.

Завершують експозицію зали нумізматики та боністики, які відображають загалом історію грошового обігу регіону.

Новопланівський міст у Кам'янці-Подільському з'єднує Старе місто з так званим "Новим планом" – нинішнім адміністративним центром міста.

В середині ХІХ століття, коли губернському центру Кам'янцю-Подільському зі зростанням населення та чиновницького апарату стало тісно у середньовічних стінах, виникла ідея розширення міста за межі каньйону Смотрича. Рішення було прийнято в 1859 році під час візиту російського імператора Олександра II, який був зачарований видом на місто з пагорба неподалік того місця, де зараз розташований собор Олександра Невського. Через п'ять років почалося будівництво, і в 1872 році Новопланівський міст з дерев'яним настилом на кам'яних биках був введений в експлуатацію.

Одночасно із закладкою мосту міським садівником Северином Ковальським було розбито парк.

З мосту над глибоким кайоном Смотрича відкривається захоплюючий вид на середньовічні вежі та стіни Кам'янця-Подільського, скелі над стрічкою річки з природним водоспадиком та парк із фігурами оленів на пагорбах та камінні.