Пам'ятки Кременчуцького району

Піраміда-усипальниця в Комендантівці, створена за мотивами гробниць єгипетських фараонів, є 15-метровим гранітним чотиригранником.

Офіцер російського флоту Олександр Білевич, який брав участь у російсько-турецькій війні і воював на Балканах, перебуваючи на початку 1860-х років в Єгипті у складі обмеженого контингенту російських військ, під враженням від побачених там пірамід здійснив у 1864 році будівництво храму-піраміди у своєму маєтку край села Комендантівка.

Піраміда зводилася з гранітних блоків, здобутих у місцевому кар'єрі, які тросами витягали дерев'яними жолобами вгору. Оскільки блоки скріплювалися дорогим вапняним розчином із додаванням крові худоби та яєчних білків, будівництво розтяглося на 13 років.

Споруда триярусна. Підземний ярус складали три похоронні камери, з'єднані між собою ходами. У першому надземному ярусі розміщувався православний храм з іконостасом та вівтарем. Верхній ярус служив дзвіницею. Споруду вінчав православний хрест.

У 1877 році в усипальниці було поховано дружину Білевича Софію, а в 1916 році - самого будівельника Комендантівської піраміди, яка була освячена як православна церква Святої Софії.

В середині XX століття могили Білевичів були розорені, у піраміді влаштували склад добрив.

Нині богослужіння відновлено парафією УПЦ московського патріархату, храм ремонтується. До нього зроблено прибудову, яка своїм сучасним виглядом порушує композиційну цілісність пам'ятки архітектури.

Градизький придорожній рибний ринок стихійно склався навпроти автостанції селища Градизьк на трасі Н-08 Київ – Дніпро завдяки розвиненому рибному промислу на Кременчуцькому водосховищі.

На градизькому ринку продають свіжу, сушену, в'ялену та копчену дніпровську рибу: судак, лящ, сом, щука та інша.

Свято-Покровська церква в Кам'яних Потоках відома з 1692 року. Тоді вона була дерев'яною і незабаром згоріла під час грози.

Ймовірно, з тих часів церква кілька разів перебудовувалась, і була остаточно розібрана лише на початку ХХ століття. Будівництво цегляного храму Покрови Пресвятої Богородиці було завершено в 1913 році. На той час храм був найбільшим у районі.

Нині храм діючий.

Величний собор Різдва Богородиці у Козельщині зведений у 1906 році на місці першого храму, заснованого в 1882 році. Будівництво відвідував імператор Микола II.

Збереглися розписи Олександра Мурашка, іконостас. Головна святиня – чудотворна Козельщинська ікона Божої Матері, що була привезена з Італії у XVIII столітті дворянами Козельськими та перейшла у спадок до графів Капністів. У 1880 році після полум'яної молитви біля цієї ікони зцілилася тяжкохвора дочка графа Володимира Капніста Марія, якій вже не могли допомогти лікарі.

У 1886 році засновано жіночий монастир Різдва Богородиці. Після будівництва нового собору була також зведені готель для паломників, лікарняний корпус, іконописна майстерня, чоловіча та жіноча школи, цегельний завод, водогін, майстерні та господарські приміщення.

Після 1917 року майно монастиря було націоналізовано, у соборі влаштували театр.

З 1992 року собор Різдва Богородиці реставрується, Козельщинський Різдво-Богородичний жіночий монастир відроджено.