Пам'ятки Харківської області

"Співочими терасами" називають незвичайний за плануванням фруктовий сад у вигляді величезного амфітеатру, який в XIX столітті заклав на березі річки Мерла відомий цукрозаводчик Іван Харитоненко.

Місцеві кліматичні умови не дозволяли вирощувати тут екзотичні сорти дерев, проте було знайдено оригінальний вихід. На схилі балки було збудовано 6 звернених на південь терас, які протягом цілого дня освітлювалися сонцем. Тепло акумулювала і сама кам'яна кладка, що дозволило тут вирощувати південні плодові дерева.

Сад-амфітеатр у Городньому має ще одну особливість – унікальну акустику. Навіть тихі звуки можна почути на відстані до 60 метрів. За легендою, тут давав концерт знаменитий бас Федір Шаляпін. У вітряну погоду складається враження, що й самі тераси видають мелодійні звуки, за що їх і прозвали "Співочими терасами".

Харківський стадіон "Металіст" - домашня арена однойменного футбольного клубу. Відкритий після реконструкції у 2009 році до чемпіонату Євро-2012. Вміщує понад 35 тисяч глядачів.

Історія стадіону почалася в 1925 році, коли керівництво міста Харків, яке тоді мало статус столиці, вирішило використати пустир поруч із центром міста під стадіон, і через рік він уже був відкритий як головна спортивна арена України.

В 1950 році стадіон довелося відновлювати після Другої світової війни. Серйозній реконструкції він не піддавався аж до 2009 року. Зараз стадіон "Металіст" у Харкові є одним із найсучасніших в Україні та має один із найкращих газонів. За характерні металеві опори, що нагадують павукові лапки, його прозвали "Павуком".

Проводяться екскурсії, в ході яких можна відвідати чашу стадіону, приміщення для футболістів, офіційних представників команд та ЗМІ, відвідати дитячу футбольну академію ФК "Металіст", придбати сувеніри в магазині футбольної атрибутики. Екскурсії проводяться за заявками для груп не менше 10 осіб. Тривалість екскурсії - 60 хвилин.

Церкву на честь Трьох Святителів - Василя Великого, Григорія Богослова та Іоанна Золотоуста споруджено в 1915 році з ініціативи голови Міського купецького товариства, купця першої гільдії Григорія Гольдберга, який мав братів Василя та Івана (ймовірно, з цим пов'язаний вибір назви храму).

Проєкт церкви в формах московського п'ятиголов'я з наметовою дзвіницею розробив авторитетний харківський зодчий, професор Технологічного інституту Михайло Ловцов, взявши за основу об'ємно-планувальне та конструктивне рішення церкви на Петербурзькому подвір'ї Києво-Печерської лаври. Закладка церкви відбулася в 1906 році, будівництво велося 9 років.

Особливу цінність становлять високохудожні інтер'єри. Розпис виконав петербурзький художник Олексій Сокол. Оригінальний іконостас був виготовлений в Італії за кресленнями Володимира Покровського.

Після 1917 року Трьохсвятительська церква була перетворена на склад, але вже в 1925 році її знову відкрили.

Комплекс сімейного відпочинку "Фельдман Екопарк" (Feldman Ecopark) під Харковом – благодійний проєкт МБФ "Фонд Олександра Фельдмана". З 2013 року має статус регіонального ландшафтного парку.

Екопарк являє собою територію для сімейного відпочинку з розвагами та зоопарком, де утримуються тигри, вовки, мавпи, кенгуру, носухи, єноти та інші. У відвідувачів є можливість не лише спостерігати за тваринами, а й близько поспілкуватися з деякими з них у зоні "Контактного зоопарку" – нагодувати та погладити тварин так званої тактильної групи: кури, гуси, качки, павичі, кролики, альпаки, камерунські кози, декоративні вівці, віслюки, поні, в'єтнамські свині (корм надається екопарком). Працює гурток молодих натуралістів.

Для любителів активного відпочинку в екопарку є канатне містечко, батути. Територія обладнана альтанками, у кожній з яких є самовар, заварка, цукор, чашки та бублики. У зимовий час у вихідні дні відвідувачів пригощають кулішем і солодощами, а весняно-літній період маленьким відвідувачам належить солодка вата і попкорн.

Російсько-українська війна

У перші ж дні повномасштабного вторгнення росії в Україну, в лютому 2022 року, територія екопарку, де мешкали близько п’яти тисяч тварин, опинилася в зоні російських обстрілів, поруч йшли бої. 199 днів Фельдман Екопарк перебував під щоденними ворожими обстрілами.

Щодня співробітники та волонтери Екопарку, ризикуючи своїм життям, проривалися на його територію, щоб погодувати, напоїти та обігріти тварин. Намагаючись врятувати своїх підопічних, загинули шестеро людей - співробітників парку й волонтерів. Серед них – неповнолітній хлопець, який допомагав батькам.

В ході боїв за Харків росіяни зруйнували 97% відсотків вольєрів та будівель Екопарку. Загинуло більше 300 тварин. 4750 тварин та птахів вдалося врятувати від загибелі та евакуювати.

Від лютого 2023 року триває розмінування 140 гектарів території Екопарку від розтяжок, залишків касетних боєприпасів, протипіхотних і протитанкових мін, розчищення завалів. Розстріляні вольєри, як нагадування про російську агресію, поки що прибирати не будуть.

Фентезі-парк просто неба відкрито в Харкові 2021 року.

Парк світлових скульптур розташований у сквері біля Харківського муніципального культурного центру, колишнього будинку культури "Металіст".

На паркових алеях та газонах встановлені художні інсталяції та фігури фантастичних героїв. У вечірній час фігури підсвічуються та оживають за допомогою проекційних технологій. У парку встановлено сцену, облаштовано великий дитячий майданчик, реконструйовано фонтан, прокладено пішохідні доріжки, впорядковано зони відпочинку з лавками.

Передбачається, що на території креативного простору Харківського фентезі-парку свої творчі ідеї зможуть втілювати молоді скульптори, дизайнери, художники світу, архітектори, музиканти та артисти.

"Харківська Швейцарія" - мальовнича місцевість у долині річки Сіверський Донець на південь від Зміїва.

З пагорбів над річкою відкриваються чудові краєвиди, які здавна надихали художників. Так, художник Петро Левченко зобразив цю місцевість на картині "На Харківщині".

Піднятися на пагорби найзручніше в районі мосту через Сіверський Донець на під'їзді до Задонецького.

Особняк родини харківського архітектора Олексія Бекетова з 1934 року займає Центр науки, культури і мистецтва "Харківський Будинок вчених".

Академіка архітектури Олексія Бекетова вважають корифеєм серед архітекторів Харкова. В творчості він тяжів до класичного зодчеству, хоча працював переважно у стилі модерн. Більш ніж за півстоліття роботи він збудував у Харкові близько 40 будівель, які багато в чому визначили нинішній архітектурний вигляд міста.

Його власний будинок у колишньому Мироносицькому провулку відрізняється особливою витонченістю. На фризі під фронтоном висічено дату початку будівництва - 1897 рік. В еклектичній архітектурі будівлі застосовані форми античної Греції епохи еллінізму. Праворуч від входу на другому поверсі раніше була лоджія, антаблемент якої підтримували три каріатиди. Над вікнами першого поверху розміщено багатофігурні горельєфні вставки. Другий поверх обрамлений колонадою іонічного ордера.

Парадна зала прикрашена ліпниною та живописним плафоном на стелі роботи художника Миколи Уварова. Трапезна кімната розписана у стилі давньоруських теремів художником Михайлом Пестриковим. Робочий кабінет Бекетова оброблений різьбленим дубом.

Об'єднує приміщення центральні дерев'яні сходи з різьбленими дубовими поручнями, які освітлюються великим вітражним вікном.

Харківський зоопарк - найстаріший в Україні. Датою заснування Харківського зоологічного саду прийнято вважати 1896 рік, коли на площі 2 гектари, орендованій біля Університетського саду, було організовано виставку свійських тварин та птахів. Пізніше експозиція поповнювалася дикими тваринами, яких доставляли до Харкова мешканці навколишніх сіл.

У 1906 році закінчилося спорудження та обладнання головного корпусу акваріума. В 1911 році Південно-Російське Товариство акліматизації вирішило влаштувати у Харкові зоосад, який став третім за рахунком в Російській імперії. Коштом Товариства було збудовано зимові приміщення та літні вольєри, закуповувалися дикі тварини та птиці, частина яких прибула із заповідника Асканія-Нова.

Під час радянсько-української війни на початку ХХ століття зоосад був розорений. В 1921 році його почали відновлювати, і за рік столичний (на той час) Харківський зоопарк був знову відкритий для відвідувачів. У 1928 році з Німеччини прибув цілий ешелон із тваринами, серед яких були лев, леопард, лама, кенгуру, мангусти, мавпи, папуги, білощокі казарки та багато інших. Із Закавказзя доставили лебедів, пеліканів та ще близько ста видів водоплавного птаха. В яру побудували ставок площею 2400 квадратних метрів для гусей, лебедів, фламінго та іншої водоплавної живності. В 1930-х роках побудували "гірську вольєру" зі штучними гірками, де в умовах, найбільш наближених до природних, жили тури, джейрани, муфлони. Було збудовано слонівник, мавпник, пташник, загони для копитних.

Під час Другої світової війни більшість тварин загинули, зоопарк відновлювався практично на порожньому місці. Було збудовано новий акваріум, зимові капітальні приміщення для великих тварин, басейни для риб та водоплавних птахів, заново висаджено десятки тисяч дерев та чагарників. За часів реформ виникли проблеми з фінансуванням та харчуванням тварин, та їх кількість дещо зменшилася.

Зараз це одне з найулюбленіших місць дозвілля харків'ян - дорослих та дітей.

Харківський історичний музей носить ім'я українського фольклориста, етнографа і літературознавця та громадського діяча Миколи Сумцова.

Саме за його ініціативою у Харкові в 1920 році був створений Музей Слобідської України імені Григорія Сковороди, з якого почалася історія нинішнього музею.

За радянських часів музей розташовувався в приміщеннях Свято-Покровського монастиря, але в 2003 році остаточно переїхав у будівлю колишнього ломбарду, побудовану в 1908-1912 роках за проєктом архітектора Бориса Корнієнка. Під час реконструкції 2021 року до нього добудували скляний павільйон.

Зараз фондова колекція Харківського історичного музею імені Сумцова нараховує більше 330 тисяч предметів. У чотирьох відділах зібрано археологічні знахідки з розкопок поселень бронзової доби, комплект речей давньоруського періоду з Донецького городища ХІ-ХІІ століть, нумізматичні колекції, етнографічні збори, колекції зброї, прапорів тощо. Зокрема, представлено єдиний в Україні гетьманський прапор XVII століття, що належав Іванові Мазепі та ще двом українським гетьманам. Ще одним із ключових експонатів є діорама "Харківська фортеця", що демонструє вигляд міста у ХVII столітті.

На відкритому майданчику представлена військова техніка, зокрема британський важкий танк Mark V часів Першої світової війни та радянський Т-34-85 часів Другої світової війни. На честь закладу отримала назву розташована поблизу станція метро "Історичний музей".

Харківський літературний музей відкрито в 1988 році в старовинному особняку початку ХХ сторіччя.

Ядро колекції складають експонати 1910-1930-х років з архівів Івана Дніпровського, Марії Пилинської, Андрія Чернишова (книги з автографами, листування письменників, фотографії, особисті речі), оригінальний живопис харківських художників-авангардистів (колекція Ніни Косарєвої), копії та оригінали документів, що були передані МВС України (кримінальна справа Хоткевича, паспорт Леся Курбаса тощо), меморіальні експонати "Вапліте" та інші.

Окрім виставок, екскурсій та інтерактивних програм, Літмузей пропонує заходи у вечірні години: презентації, культурні дискусії, зустрічі з художниками, майстер-класи.

Харківський музей Голокосту було створено в 1996 році на основі матеріалів та документів з особистого архіву Лариси Воловик.

В експозиції представлені листівки, плакати окупаційного періоду, накази про переселення, різні акції щодо євреїв по всій Україні.

Тут увічнені імена 52 Праведників Миру - харків'ян, які у роки війни рятували євреїв ризикуючи власним життям.

Харківський національний університет імені Василя Каразіна - один із найстаріших та найбільших університетів східної Європи.

Був заснований в 1805 році як Харківський імператорський університет. Ініціатором був видатний вчений та просвітитель Василь Каразін, чиє ім'я вищий навчальний заклад носить нині.

Першим піклувальником університету став граф Северин Потоцький, він формував викладацький склад. Спочатку університет розміщувався в будинку генерал-губернатора, пізніше був перенесений до нових корпусів на майдані Свободи.

За два сторіччя Харківський університет став центром українського національного культурного відродження, відіграв важливу роль у розвитку сучасної української науки та культури, перетворив Харків на один із провідних інтелектуальних центрів країни. Сьогодні на 20 факультетах Харківського національного університету навчаються 15 тисяч студентів.

До складу університету входять Ботанічний сад, Музей природи, Музей археології та етнографії, Музей університету, "ЛандауЦентр", "ЄрміловЦентр", художня галерея імені Генріха Семирадського.

З перших днів російського широкомасштабного вторгнення в Україну в 2022 році російські війська бомбардували Харків. Університет Каразіна, який є однією із візитівок Харкова, не став винятком для російських ракет та снарядів. Частина його корпусів - сильно пошкоджена. На початок 2023 року зруйновано 25% корпусів університету.

Харківський планетарій імені Гагаріна відкритий в 1957 році з ініціативи видатного радянського астронома Миколи Барабашова.

В залі встановлено апарат "Середній Цейс", який дозволяє, крім зоряного неба, демонструвати й інші небесні явища.

При планетарії працює Музей космонавтики та уфології (науки про існування інопланетних цивілізацій). Представлені чотириметрові фігури прибульців, моделі тарілок, що літають, зроблені на основі свідчень очевидців, фотографії НЛО.

Харківський художній музей представляє одне з найстаріших і найцінніших за складом мистецьких зібрань в Україні.

Він розташовується у двох старовинних будинках у стилі класицизму з елементами бароко і модерну, збудованих у 1912 році відомим харківським архітектором Олексієм Бекетовим для купця і промисловця Івана Ігнатищева.

Початок колекції музею поклав у 1805 році засновник Харківського університету Василь Каразін, який придбав для університету 2477 графічних творів Альбрехта Дюрера, Антона ван Дейка, Франсуа Буше та інших західноєвропейських майстрів.

Відділ українського і російського мистецтва XVI-XX століть засновано на колекції Харківського художньо-промислового музею та націоналізованих приватних колекціях.

Зараз фонди Харківського художнього музею налічують понад 20 тисяч експонатів. Експонуються роботи Івана Айвазовського, Івана Шишкіна, Миколи Ге, Василя Сурикова, Миколи Пимоненка, Федора Кричевського, Олександра Мурашка, Юрія Нарбута, Тетяни Яблонської тощо.

Окрема зала присвячена творчості Іллі Рєпіна. Зокрема, представлено один із варіантів картини Іллі Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану".

В музеї доступні аудіогіди для людей з порушеннями зору, тактильні копії експонатів для огляду на дотик (4 твори з колекції) і  відеоекскурсія жестовою мовою.

Центральна синагога Харкова споруджена в 1913 році. Будівлю в стилі неоготики з елементами мавританського стилю збудували архітектори Яків Гевірц, Валентин Фельдман, Михайло Піскунов.

Висота купола становить 42 метри, площа - понад 2 тисячі квадратних метрів, місткість - до 1 тисячі осіб. Це одна з найбільших синагог в Україні.

З 1923 по 1990 рік синагога не діяла, в будівлі розміщувався клуб, кінотеатр, а після Другої світової війни - спортивне товариство "Спартак". Нині хоральна синагога належить хасидам.

Внаслідок російських ракетних обстрілів Харкова в ході повномасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 році хоральна синагога зазнала значних пошкоджень - від ударної хвилі в жіночому залі на третьому поверсі вилетіли вікна.