Пам'ятки Чернівецького району

"Будинок полковника" - одна з перших кам'яних житлових будівель Чернівців. Побудована в 1782 році, назву отримало за чином його першого мешканця.

В кінці ХІХ століття тут розташовувалося офіцерське казино. В румунський період будинок називався "Офіцерським клубом". За часів радянської влади приміщення використовувалося "Будинком політичної просвіти".

З 1983 року тут розмістився Чернівецький обласний академічний театр ляльок. За час свого існування театр здійснив більше 100 вистав. Найкращими вважаються спектаклі "Бука", "Як лисиця ведмедя обманювала", "Слоненя".

Меморіальний музей видатного українського композитора Володимира Івасюка, основоположника української естрадної музики, автора популярних пісень "Червона рута" та "Водограй".

Музей було відкрито в Чернівцях в 1995 році до 25-річчя пісні "Червона рута" у будинку батьків композитора, де він жив у 1971-1972 роках. Збережено інтер'єри кабінету Володимира Івасюка та його батька - письменника Михайла Івасюка, кімнати батьків.

В експозиції представлено рояль композитора, багато його особистих речей, фотографій, документів.

Дерев'яна церква Святого Миколая - найстаріша будівля в Чернівцях (відновлена після пожежі 1992 року). Пам'ятка архітектури національного значення.

Виконана а характерному для Буковини зрубному (так званому хатньому) стилі.

Миколаївська церква діюча, належить парафії Православної церкви України.

Музей "Буковинська діаспора" було засновано в Чернівцях в 1992 році з нагоди річниці Незалежності України.

Це перший в Україні музей, присвячений еміграції з Буковини як явищу, яке почалося наприкінці ХІХ століття і відбувалося чотирма хвилями впродовж ХХ століття. Музей покликаний зберегти пам'ять про буковинців, які в різні часи і з різних причин покинули рідну землю.

Музей "Буковинської діаспори" проіснував як окремий заклад до 2003 року та був реорганізований у відділ Чернівецького обласного краєзнавчого музею. В експозиції представлено понад чотири тисячі експонатів, які розкривають різні аспекти життя буковинців на чужині. Буковинці, знайшовши для себе нову батьківщину, завжди намагалися підтримувати зв’язки з рідним краєм і усвідомлювали себе єдиною національною спільнотою. Останнє чітко засвідчують експонати, які розповідають про життєвий і творчий шлях відомих у світі буковинців, що опинилися на чужині – Миколи Бідняка, Ярослава Паладія, Василя Курилика, Рози Ауслендер, Пауля Целана, Георга Дроздовського, Ервіна Чаргаффа, Олександра Вайсмана, Темістокля Вірсти, Василя і Ксенії Колотило та багато інших.

Музей історії та культури євреїв Буковини присвячений феномену буковинського єврейства в період з кінця XVIII століття до середини ХХ століття.

Відкритий до 600-річчя Чернівців у приміщенні колишнього Єврейського народного дому (зараз - Центральний палац культури).

Експозиція розгорнута у двох залах на трьох рівнях. Верхнє коло (архітектурне) - фризи з фотографіями єврейських релігійних та громадських будівель Буковини. Середнє коло (зодіакальне) представляє єврейський релігійний рік, позначений знаками Зодіаку. Нижній кгур (інформаційний) – 12 настінних планшетів, на яких представлений хронологічно період існування єврейської громади протягом двох століть.

Інтерактивний музей науки Малої академії наук України відкрився у Чернівцях в 2022 році в ТРЦ "Боянівка"". Це перший регіональний державний Музей Малої Академії наук.

Головна особливість музеїв науки – відвідувачі взаємодіють з усіма експонатами, досліджують сутність фізичних, хімічних та біологічних явищ і саме так дізнаються, як працює наука в реальному житті. Тут заборонено НЕ торкатися експонатів.

Для дослідницьких експериментів музей науки пропонує понад 100 експонатів, які об'єднані в чотири тематичні зони. Більшу частину експозиційного простору музею складають експонати "Малої академії наук" та партнерів з німецького музею "ТЕХНОЗЕУМ" (місто Мангайм).

В зоні "Природа" можна відчути себе учасниками експедиції, поринути в світ давніх тварин і рослин, провести цікаві дослідження зі слідами й визначити вік найрізноманітніших порід дерев за кільцями їхніх стовбурів.

Простір "Людина" розкриває деталі принципів роботи людського організму, дозволяє дослідити череп людини, мозок, серце, нервову система та шкіру, розглянути структуру ока та вуха.

"Фізика" - одна з найбільш насичених зон музею. Тут на відвідувачів чекає вічний двигун, лунафон, кричалка-шумомір, що дасть змогу викричатись і заразом перевірити гучність голосу. Також можна розглянути рентгенівські знімки та спробувати на собі жилет вагітності.

Завдяки експозиції “Оптичні ілюзії” відвідувачі можуть стати частиною візуальної ілюзії, яку створює кімната Еймса, подивитися крізь дзеркальний лабіринт чи пізнати принципи роботи калейдоскопа.

Кімнату-музей співака Ореста Руснака відкрито в Дубівцях в 1995 році в будівлі сільської школи поруч із Успенською церквою.

Священиком у цій церкві служив отець співака Манолій, а сам він у дитинстві співав у церковному хорі разом зі своїм братом Денисом Руснаком, який згодом став диригентом. Орест Руснак прославився як визначний тенор, "український Карузо".

В музеї представлені переважно фотографії та вирізки з газет. З трьох музейних стендів один присвячений Оресту Руснаку, другий – Денису Руснаку, третій – святкуванню 100-річчя від дня народження Ореста Руснака.

Музейний комплекс старообрядництва в Білій Криниці відкрито в 2011 році.

Виставкова експозиція, що розміщена на другому поверсі дерев'яного котеджу, включає предмети побуту буковинських старообрядців, традиційний одяг різних часів, старі фотографії з видами села, книги та журнали про старовірів.

Також до комплексу входять житлові кімнати, в яких зупиняється митрополит Православної старообрядницької церкви під час відвідин Білої Криниці, трапезна кухня.

Музей телерадіотехніки відкрила у 2024 році філія "Суспільне Чернівці" Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) до сторіччя Українського радіо. Він присвячений історії радіо і телебачення Буковини.

Експозиція музею складається з кількох блоків, поділених на різні періоди розвитку телебачення і радіо. Представлені студійні камери та кіноапарати для виїзних зйомок, монтажні столи та магнітофони, якими користувалися чернівецькі телевізійники з 1960-х по 2000-і роки. На світлинах можна побачити моменти робочого процесу зі створення телепрограм, місцевих телеведучих різних часів, журналістів, операторів, учасників та гостей телепередач.

Одним із головних експонатів є рояль, за яким виконував для запису фонограм свої перші твори Володимир Івасюк. Саме за ним робили перші записи "Червоної рути" та "Водограю".

Для того, щоби відвідати музей, необхідно завчасно записатися на екскурсії через електронну пошту.

Красива будівля Чернівецького академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської побудована за проєктом віденських архітекторів Фердинанда Фельнера та Германа Гельмера.

Фасад прикрашений скульптурними композиціями за мотивами давньогрецької міфології, у бічних нішах встановлені мармурові бюсти видатних діячів світової та української культури. Нагорі встановлено статую Мельпомени. Інтер'єри виконані у необарному стилі.

Урочисте відкриття театру відбулося 3 жовтня 1905 року постановкою п'єси Франца Шьонтана "Марія Терезія". Відтоді на сцені демонструвалися опери, оперети, драматичні та комедійні вистави українських та західноєвропейських класиків. Тут виступали великі майстри оперної та драматичної сцени Європи: Енріко Карузо, Федір Шаляпін, Соломія Крушельницька, Олександр Моіссі та багато інших.

Дивовижний за архітектурою православний храм, що зовні нагадує романтичні замки.

Дозвіл на будівництво нової Іллінської церкви мешканці села Топорівці отримали від імператора Франца-Йосифа в 1911 році, коли стара Іллінська церква перестала вміщати всіх парафіян.

Збудована в 1914 році під керівництвом німецьких та чеських архітекторів у традиційних для Румунії архітектурних формах. На одній із веж встановлено годинник.

Наразі Іллінська церква належить УПЦ московського патріархату.

Палац у романтичному стилі збудував у селі Вікно в 1809 році австрійський барон де Зотте, який володів селом.

Масивна двоповерхова будівля з колонами та зубчастою вежею заввишки 17 метрів нагадує середньовічні європейські замки.

Навколо палацу розбито парк із Алеєю закоханих (28 видів рідкісних дерев).

З радянських часів тут розміщується дитяча музична школа, у вежі розташована бібліотека. Проведено часткову реставрацію.

Палац поміщиків Скибінецьких (Скибнівських) у Глибокій - найцікавіша архітектурна пам'ятка цього невеликого буковинського містечка, хоч до наших днів він дійшов у перебудованому вигляді.

Палац заклав у ХІХ столітті (за іншими даними – на початку XX століття) польський магнат Бронислав Скибінецький, який переїхав до Глибокої з родового маєтку в Дунаївцях у 1874 році.

Триповерхова споруда складної форми після численних перебудов тепер виглядає як звичайна адміністративна будівля. Наразі у ній розміщується дитяче відділення центральної районної лікарні.

Палац баронів Шимоновичів у Дубівцях збудований у 1914 році. Невеликий двоповерховий садибний будинок салатового кольору витриманий у стилі модерн.

За радянських часів тут розміщувалися сільський клуб. Нині це будівля Дубовецької сільради. Про садибний парк нагадує лише ставок і кілька старих дерев.

Колишній Палац юстиції у Чернівцях нині служить приміщенням обласної влади - Чернівецької облради та обласної держадміністрації.

Помпезна будівля збудована в 1904-1906 роках за проєктом архітектора Франца Сковрона. Стіни облицьовані кольоровою цеглою з керамічними вставками. Головний фасад прикрашений скульптурами богині правосуддя Феміди та богині відплати Немізіди.

Головний вхід охороняють два леви, за що Палац юстиції прозвали "Будинком із левами".