Пам'ятки Генічеського району

Бірючий острів є розширеним південно-східним краєм Федотової коси, від якого до 1929 року був відокремлений невеликою протокою, чому і називається островом.

Зараз острів Бірючий пов'язаний із материком сухим перешийком. Розміри – приблизно 20 на 5 кілометрів.

За легендою, Бірючий острів був насипаний за наказом Петра I. Назву можна трактувати як "Вовчий острів" (бірюк - самотній вовк). Можливо, колись вовки справді жили на острові, але зараз основними мешканцями є олені, завезені 1928 року з Асканії-Нови. Також водиться степова антилопа сайга, зайці та лисиці, єнотоподібні уссурійські собаки та фазани.

На території Бірючого острова створено Азово-Сиваський національний природний парк. Проводиться науково-дослідна робота з акліматизації нових рослин та тварин. Для екскурсійного відвідування потрібен спеціальний дозвіл адміністрації заповідника.

Водолікарня "Гаряче джерело" в Генічеській Гірці функціонує на базі джерела природної термальної води зі свердловини глибиною 1600 метрів, відкритого в 1960-х роках.

Вода слабо-лужна, йодо-бромна, хлоридо-натрієва, температурою 40-42 градуси. Застосовується для лікування захворювань серцево-судинної та нервової системи, опорно-рухового апарату та іших, а також для оздоровлення пацієнтів у профілактичних цілях. До послуг відпочиваючих тут є два "проточні басейни", ванни, басейн "підводного витягу", масаж.

Бальнеолікарня працює амбулаторно з травня по жовтень, житлом та харчуванням не забезпечує.

Термальне джерело лікувальної мінеральної води знаходиться на виїзді зі Щасливцевого у бік Стрілкового, поряд із ДОТ "Дніпро", на території недобудованого комплексу Inter Medical Eco City.

Вода температурою до 70 градусів фонтанує зі свердловини, потім послідовно тече через три неглибокі басейни, поступово охолоджуючись.

Вода показана для лікування серцево-судинних захворювань, центральної нервової системи, опорно-рухового апарату, хронічних запальних жіночих хвороб, захворювань шлунково-кишкового тракту, ендокринних та обмінних порушень, а також шкірних захворювань. Прийом мінеральних ванн також сприяє загоєнню ран.

Медперсоналу та офіційних процедур немає, проте людей приваблює можливість безкоштовного самолікування.

Генічеський краєзнавчий музей представляє цікаву колекцію, присвячену історії виникнення міста Генічеська.

В залі "Природа краю" є 2 діорами: "Азовське море" та "Острів Бірючий".

Серед унікальних експонатів: стела сарматського періоду, кістки південного слона (мамонта), античні амфори, картини народного художника Купріянова, архівні документи періоду фашистської окупації, побут, одяг, посуд XVIII-XIX століть.

Особливий експонат - дерев'яна носова прикраса середньовічного судна "Голова туру" (X-XI століття), яка є туристичним символом Генічеська.

Арабатська Стрілка - найбільша в Україні піщана коса, яка відокремлює чорноморську затоку Сиваш від Азовського моря.

Утворилася внаслідок намивання піску 850 років тому. Довжина - близько 115 кілометрів, ширина - від 270 метрів до 8 кілометрів. З континентального боку починається від портового міста Генічеськ, біля основи з боку Криму - руїни турецької Арабатської фортеці (1651 рік), взятої російськими військами в 1771 році.

Коса Арабатська Стрілка є популярною та недорогою курортною зоною, функціонує близько 100 здравниць. Вся східна частина коси являє собою суцільний піщаний пляж, західна - затока Сиваш з унікальними цілющими грязями та солями.

В районі села Щасливцеве є термальне джерело лікувальної мінеральної води.

Бетонна автодорога з боку Генічеська доходить лише до села Стрілкове, подальший автомобільний рух ґрунтовою дорогою, прозваною "пральною дошкою", дуже ускладнений.

Церкву Різдва Пресвятої Богородиці розпочали будувати в 1905 році при чоловічому монастирі, який заснував у Генічеську старий жебрак Созонтій, який вважався блаженним.

Церква збудована у формах русько-візантійського стилю.

За радянських часів храм вдалося зберегти, хоча він використовувався як спортзал та зерносховище.

В 1989 році церкву було відкрито знову, проведено реставрацію.