Пам'ятки Львова

Меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові засновано в 1998 році в особняку, в якому він із родиною жив у 1902-1914 роках.

В цей час Грушевський був професором Львівського університету, тут же став ініціатором створення Української національно-демократичної партії.

Основна експозиція музею присвячена львівському періоду у житті Грушевського. Представлено оригінали його видань, фотографії, листи вченого, особисті речі родини Грушевських.

Також висвітлюється діяльність Михайла Грушевського на чолі Центральної Ради Української Народної Республіки.

Меморіальний музей Станіслава Людкевича відкрився 1995 року в будинку композитора у Львові з ініціативи його дружини, мистецтвознавиці Зеновії Штундер.

Двоповерховий будинок зведено у другій половині 1950-х років. Пані Зеновія виділила під музей другий поверх успадкованого нею будинку і почала працювати в музею старшою науковою співробітницею.

У двох експозиційних кімнатах збережені інтер’єри кабінету композитора та його спальні. У третій кімнаті експонуються видання музичних творів композитора, сімейні світлини, предмети образотворчого мистецтва.

Меморіальний музей Станіслава Людкевича є відділом Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької. На фасаді будинку встановлено художньо-меморіальну таблицю з горельєфом композитора.

Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія терору" відкрито у Львові на території пересильної в'язниці №25.

В'язниця була створена в 1944 році радянською окупаційною адміністрацією, що прийшла на зміну нацистській. В роки Другої світової війни на цьому місці було львівське гетто.

В музейному комплексі відтворено два бараки, сторожові вежі, загорожа з колючого дроту та інші інфраструктурні об'єкти.

Музей розповідає про історію політичних, соціальних, етнічних та релігійних репресій тоталітарних режимів проти населення, яке мешкало на території України.

Монастир сакраменток (бенедиктинок безперервного поклоніння Святим Таїнствам) з костелом Заручин Пресвятої Діви Марії та святого Йосипа збудований у Львові в 1744-1780 роках на місці фахверкового храму, заснованого в 1718 році.

Необароково вежа зведена під час реконструкції у 1884-1887 роках за проєктом Адольфа Мінасевича.

В 1995 році храм освячено як церкву Святої Трійці Української греко-католицької церкви.

Монастир Святого Лазаря у Львові споруджений у 1621 році за проєктом архітектора Амвросія Прихильного як оборонний комплекс за межею міста. Костел у стилі ренесансу збудований ним у 1634-1640 роках за участю Якуба Боні та Мартина Годного.

При монастирі діяв притулок для хворих та поранених вояків.

Якийсь час при монастирі святого Лазаря жив український поет та фольклорист Маркіян Шашкевич.

Василіянський монастир Святого Онуфрія у Львові - архітектурна пам'ятка середньовіччя. За деякими даними, його було засновано ще за часів князювання Лева Даниловича, сина засновника міста Данила Галицького.

Кам'яні будівлі Онуфріївської церкви, Троїцької каплиці-дзвіниці та монастирських келій були збудовані в 1505 році князем Костянтином Острозьким.

В архітектурі поєдналися традиції українського сакрального зодчества з формами ренесансу та бароко. Під час бойових дій монастирський комплекс відігравав роль оборонної споруди.

На монастирському цвинтарі в 1583 році був похований першодрукар Іван Федоров.

Монастир святого Онуфрія належить до Української греко-католицької церкви.

Музей "Літературний Львів першої половини XX століття" відкрився у 1992 році в п’ятикімнатній квартирі житлового будинку по вулиці Героїв Майдану, 18, збудованого у 1937-1939 роках за проєктом Зигмунта Шпербера в стилі львівського функціоналізму. В цій квартирі у 1944-1949 роках мешкав український радянський письменник і пропагандист Ярослав Галан. Тут він був убитий в результаті замаху.

Експозиція музею відображає суперечливі політичні події та соціальні конфлікти першої половини XX століття, на тлі яких розвивалася література Львова. В інтер'єрах міського помешкання представлені мебіл, гравюри, фотографії, живопис, поштівки, афіші тогочасного Львова.

Український модерн, "молодомузівці", поезія січових стрільців, взаємовплив митців Галичини та Наддніпрянщини, творчість заборонених та репресованих поетів і письменників, славетні українські імена в еміграції – ось далеко не повний перелік тем, які висвітлює експозиція музею.

Музей "Літературний Львів першої половини XX століття" є відділом Львівського історичного музею.

Музей "Львів стародавній" відкрився у 2020 році у підземеллях Преображенської церкви, що у середмісті Львова, поруч із площею Ринок.

Це вже другий заклад великого проєкту інноваційних музеїв під брендом "Становлення української нації", що поєднує сучасні експозиційні технології, реалістичні 3-D фігури видатних українців та експонати з приватних колекцій і музейних фондів.

У львівському музеї представлено 40 фігур визначних особистостей, що мали вплив на розвиток міста з 1256 до 1772 року. Серед них король Данило Галицький, князь Василько Романович, король Казимир ІІІ, скульптор Іоан Пінзель, засновник перших віденських кав'ярень Юрій Кульчицький та багато інших.

Проводяться класичні і тематичні екскурсії, дитячі квести, майстеркласи з декорування зброї, плетіння кольчуг, гончарства, виготовлення ляльки-мотанки, малювання кавою, середньовічних танців.

Квитки можна завчасно придбати онлайн.

Музей іудейської культури та історії львівських євреїв "Слідами галицьких євреїв" діє у Львові при Всеукраїнському єврейському благодійному фонді "Хесед-Ар'є".

Спочатку музей був заснований лише в одній кімнаті на першому поверсі фонду, а напередодні 2020 року розширився на кілька нових експозиційних приміщень. Експонати для нього ентузіасти збирали протягом 20 років існування музею.

Зокрема, сьогодні в музеї представлені такі експозиції: "Відділ жертв НКВС та нацизму", "Історія львівських синагог та рабинів", "Банкіри та ремісники передвоєнного періоду", "Єврейські госпіталі" тощо.

Львівська філія музею у темряві "Третя після опівночі" відкрилася у 2023 році.

Тут можна відвідати виставку "Мистецтво на дотик" з екскурсією в абсолютній темряві та у супроводі незрячого гіда. Така екскурсія дасть можливість по-новому дослідити 25 експонатів, що представляють відомі твори архітектури, живопису та кіномистецтва, які більшість людей звикли сприймати лише візуально.

Екскурсії в темряві проводяться для груп до 3-х осіб, тривають 45 хвилин. Після цього відвідувачам пропонують провести час за цікавими активностями в кімнаті відпочинку – навчитесь писати шрифтом Брайля, пограти в сенсорні ігри тощо.

Для дітей до 10 років пропонується командний квест, який дозволяє дізнатися цікаві факти про органи чуття та зрозуміти особливості сприйняття світу незрячими людьми.

Крім закладу у Львові, також працює музей "Третя після опівночі" у Києві.

Музей автентичного одягу та прикрас зі всіх регіонів України відкрила у Львові колекціонерка та етнографиня Роксоляна Шимчук у 2024 році. Експрозиція розташовується у підвальному приміщенні Львівського палацу мистецтв.

Засновниця музею почала збирати свою колекцію ще на початку 1990-х років. Понад 30 років вона шукала та відновлювала старовинний одяг, прикраси та головні убори. Зараз її колекція налічує кілька тисяч зразків українського народного прикладного мистецтва.

В музейній експозиції представлена лише частина зібрання. Тут можна побачити народні строї Гуцульщини, Бойківщини, Покуття, Буковини, Поділля, Львівщини, Волині, Подніпров’я та Лівобережної України.

За попередньою домовленістю заснивниця музею проводить авторські екскурсії. На першому поверсі працює етногалерея, де можна придбати сучасні дизайнерські речі й прикраси, автором яких є Роксоляна Шимчук.

Музей визвольної боротьби України розміщений в історичному будинку колишнього Стрілецького товариства Львова (1869-1871 роки), що в південній частині парку "Знесіння". Відкритий у 2012 році з нагоди 70-річчя Української повстанської армії як відділ Львівського історичного музею.

Експозиція в хронологічній послідовності розкриває основні етапи боротьби за самостійну соборну Українську державу і охоплює період від ХІХ до кінця ХХ століття.

Зокрема, тут можна дізнатися про діяльність спортивних організацій "Сокіл" та "Січ", метою яких було виховання фізично здорової та національно свідомої української молоді Галичини та Буковини. Історію та бойовий шлях легіону Українських січових стрільців висвітлюють документи, світлини та фрагменти зброї, знайденої в районі боїв УСС на горі Маківка. В експозиції про Українську революцію  1917-1921 років: зразки тогочасної зброї, реконструкція військового однострою Армії УНР, ориґінальний кітель вояка Української галицької армії, документи Центральної ради та грошові знаки УНР тощо.

Значна частина експозиції присвячена діяльності бойових підрозділів Української повстанської армії. У стилізованих під лісові хащі інтер’єрах представлено матеріали про основні етапи формування та організаційну структуру УПА, діяльність Воєнної округи "Буг", старшинські та підстаршинські вишколи, медичну служба УПА, видавничу і пропагандистську роботу. Великий інтерес викликає розділ, присвячений історії Української дивізії "Галичина": особисті речі дивізійників, пропам’ятні комбатантські відзнаки, таборові видання.

Наступні експозиції розповідають про більшовицькі репресії у Західній Україні, рух шістдесятників, діяльність Української Гельсінської групи, демократичні процеси кінця 1980-х років та проголошення Незалежності України.

Секторами Музею визвольної боротьби України є Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича (Львів) та Історико-меморіальний музей полковника Євгена Коновальця (Зашків).

Музей українського художника-модерніста Володимира Патика відкрився у Львові у 2024 році. Розташований у приміщенні вілли Потуліцьких, спорудженої у 1891-1894 роках за проєктом бюро Івана Левинського у стилі пізнього необароко.

Під музей облаштовано хол, терасу, дві інтерактивні кімнати, виставкову зала та коридор зі змінною експозицією. В одній із кімнат відтворено майстерню-студію Володимира Патика.

Дружина митця Романа Василина передала в дарунок музею приблизно 100 його живописних та графічних творів, ескізи, архіви, а також особисті речі митця. Ця колекція стала основою музейної експозиції.

Музей Володимира Патика є філією Львівського обласного історико-краєзнавчого музею.

Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича у Львові створено 2001 року за сприяння та фінансової підтримки Товариства вояків УПА в США імені генерал-хорунжого Тараса Чупринки. Є відділом Львівського історичного музею, сектором Музею визвольної боротьби України.

Музей розташовується в старовинному будинку на території колишнього селища Білогорща (нині районі Львова), де у 1950 році знаходилась остання штаб-квартира головного командира УПА.

Експозиція на першому поверсі розповідає про рід Шухевичів, юнацькі роки Романа Шухевича, його військово-політичну діяльність та збройну боротьбу українського визвольного руху. Зокрема, представлено автобіографію, написану рукою Шухевича, а також предмети, пов’язані з його пластовою діяльністю.

Другий поверх музею відтворює побут часів перебування головного командира УПА на цій підпільній квартирі: сходи, житлова кімната, криївка. Саме тут відбувся останній бій Романа Шухевича з підрозділом МДБ 5 березня 1950 року. В кімнаті, де мешкав і працював Роман Шухевич, представлено оригінальні меблі (стіл, чотири стільці, фотель), виготовлені в середині 1930-х років у Західній Європі, які подарувала музеєві донька генерал-хорунжого Марія Трильовська.

1 січня 2024 року музей Романа Шухевича у Львові був повністю знищенний пожежею, яка виникла внаслідок повітряної російської терористичної атаки. Втрачені меморіальні речі Романа Шухевича: стіл, крісла, фотель, фортепіано, а також погруддя Романа Шухевича авторства Михайла Черешньовського та скульптура Степана Бандери авторства Ярослава Троцька. Решта близько 600 одиниць експонатів від початку повномасштабної російсько-української війни були перенесені в інше місце.

Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України займає неоренесансну будівлю на головній вулиці Львова - проспекті Свободи.

В основі купола будівлі музею розміщена алегорична скульптурна група, що символізує економічне процвітання Галичини, яку називають єдиною у світі статуєю Свободи, що сидить.

В експозиції музею етнографії та художнього промислу представлена багата колекція кераміки, фарфору та фаянсу, виробів із художнього скла. Колекція годинників XVI-XX століття налічує близько 350 екземплярів.