Львів

Інтерактивний музей "D.S. Таємна аптека" у Львові - чарівне та загадкове місце.

Історія цього музею розпочалася у травні 2012 року, коли в одній із найстаріших львівських аптек "Під Угорською короною" під час будівельно-реставраційних робіт було знайдено таємний вхід до підвалу, в якому виявили колишню фармацевтичну лабораторію, яка діяла наприкінці ХІХ – початку ХХ століття.

Назва аптеки пов'язана з легендою про розташований поруч Бернардинський монастир, де деякий час знаходилися реліквії Святого Стефана - короля та покровителя Угорщини. "Таємний аптекар" і зараз варить тут "мило для хабарників" та виробляє "пігулки для щастя".

Головну таємницю аптеки охороняє єдиний у світі Лев-аптекар. Історію "Таємної аптеки" відвідувачі відкривають для себе у легкому форматі відео-екскурсії з елементами театрального перформансу та дегустацією "аптечного еліксиру щастя та довголіття".

"Музей науки Львів" - це інтерактивний простір площею понад 2000 квадратних метрів, який допомагає пізнати світ завдяки дослідам і взаємодії з експонатами.

Кожен із дев'яти експозиційних блоків музею розкриває окрему тему: "Повітря", "Вода", "Акустика", "Оптика", "Електрика", "Наука", "Людина", "Роботи", "Формула-1". Понад 100 інтерактивних експонатів дають можливість провести експерименти з пневматичними пристроями та мильними бульбашками, влаштувати мініураган або морський щторм, виробити електроенергію на мініелектростанції, пограти на музичних інструментах у студії звукозапису, поспілкуватися з роботом RoboThespian, покерувати роборукою KUKA KR 210, побувати в різних куточках Землі завдяки VR-технологіям та навіть поміняти колеса гоночної автівки на пітстопі.

На першому поверсі розташована зона відпочинку з кав'ярнею та сувенірною крамницею.

Двоповерхова будівля львівського музею науки облаштована з урахуванням стандартів доступності, зокрема обладнана ліфтом.

Архикатедральний собор Святого Юра у Львові - один із найкрасивіших архітектурних ансамблів міста, перлина українського бароко. Головна святиня Української греко-католицької церкви, де тривалий час розташовувалася резиденція митрополитів УГКЦ.

Першу церкву на Святоюрській горі у Львові було засновано ще за часів Галицько-Волинського князівства. Нинішній храмовий комплекс споруджено в 1744-1770 роках за проєктом Бернарда Меретина, який поєднав стиль рококо з українською сакральною естетикою. На головному фасаді церкви Святого Юра встановлені скульптури Івана Пінзеля. На дзвіниці розміщено найдавніший в Україні дзвін (1341 рік). Найцінніша реліквія храму - чудотворна ікона Пресвятої Діви Марії (XVII століття).

У соборі Святого Юра поховані митрополити Андрій Шептицький та Володимир Стернюк, патріарх Йосип Сліпий.

Поруч з собором знаходиться палац митрополитів, в якому в 2001 році зупинявся під час візиту в Україну Папа Іван Павло ІІ.

З 1998 року собор Святого Юра разом із ансамблем історичного центру Львова входить до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Глинянська (В'їзна) брама - частина міських укріплень середньовічного Львова, що найбільш збереглася.

Споруда у стилі пізнього ренесансу є частиною фортифікаційного комплексу Бернардинського монастиря. Брама збудована на початку XVII сторіччя під наглядом інженера Фрідріха Гетканта. У центрі оборонної стіни розташована квадратна вежа з шатровим дахом та арковим проїздом, що вимощений дерев'яною бруківкою.

Під час реконструкції 1976-1977 років перед стіною відновлено оборонний рів.

Наразі у комплексі Глинянської брами розміщується інститут "Укрзахідпроектреставрація та адміністрація історико-архітектурного заповідника".

Латинський кафедральний собор – головний храм римо-католицької церкви у Львові. Офіційна назва – Митрополича базиліка Успіння Пресвято́ї Ді́ви Марі́ї Львівської архідієцезії. Неофіційно львів'яни називають його просто Катедрою.

Собор будувався та перебудовувався львівськими містобудівниками протягом 400 років. Перший камінь заклав польський король Казимир Великий у 1360 році. Після реставрації 1760-1778 років готичні форми поступилися модним тоді бароковим.

В катедральному соборі була ікона Матері Божої Милостивої ("Прекрасна зірка міста Львова"), оригінал якої зараз зберігається у краківському Вавелі. ЇЇ точну копію було виготовлено для Львова і в 2001 році папа Іван-Павло II її коронував.

Зберігся головний орган, вітражі Яна Матейка та інше. У східній стіні видніються ядра, що нагадують про турецьку облогу 1672 року, а також снаряд, що залишився з часів українсько-польської війни 1918-1919 років.

Наприкінці XVIII сторіччя навколо катедри розташовувався цвинтар з численними каплицями, з яких збереглися лише найцінніші: каплиця Боїмів (1609-1615 роки) та каплиця Кампіанів (1619 роки).

Латинський катедральний собор є Санктуарієм Матері Божої Милостивої і Божого Милосердя.