Пам'ятки Харкова

Залізничний вокзал Харків-Пасажирський (Південний вокзал) - головна пасажирська станція Харківської залізниці в Харкові.

Закладка першого харківського вокзалу на Архієрейській леваді поблизу Холодної гори відбулася в 1868 році. Крім цієї будівлі, виконаної за проєктом архітектора Андрія Тона, на Привокзальній площі збудували будинок для керуючого дорогою та інші житлові та господарські споруди.

Перший потяг прибув до Харкова 22 травня 1869 року, і незабаром було відкрито регулярний рух Курсько-Харківсько-Азовською залізницею. Інтенсивність вантажопасажирського потоку до кінця ХІХ століття сильно зросла, у зв'язку з чим будівлю вокзалу потрібно було розширити: з південного боку до нього прибудували новий корпус, а потім і старе приміщення реконструювали за проєктом архітектора Сергія Загоскіна. Харківський вокзал став одним із найбільших у російській імперії. Поруч звели одну з найбільших споруд дореволюційного Харкова - будівлю Управління Південних залізниць.

В 1952 році на місці зруйнованого під час Другої світової війни вокзалу було завершено будівництво нової будівлі в стилі "сталінського ампіру". Десять масивних колон із білого інкерманського каменю підтримують портик, з боків якого височіють дві вежі. На портику - скульптурні групи, ліпні прикраси. Висота центральної зали - 26 метрів. Усі платформи з'єднані з вокзалом підземними тунелями.

В 2003 році було закінчено останню реконструкцію, в результаті якої вокзал отримав сучасне оснащення.

На платформі № 1 встановлено пам'ятник отцю Федору із "12 стільців".

Террасний Покровський сквер (архітектори Георгій Вегман, Ігор Жилкін, Михайло Луцький, Ганна Маяк, 1951-1952 роки), розташований на Соборному узвозі, примикає до Університетської вулиці.

Раніше на цьому місці знаходилися будівлі Старого пасажу, які належали купцю Пащенко-Тряпкіну, але були зруйновані під час окупації Харкова німецько-фашистськими військами. На місці руїн у 1951 році споруджено методом народного будівництва терасний сквер зі сходами, фонтаном та каскадом. З верхньої тераси можна помилуватися чудовою панорамою залопанської частини міста, Сергіїївським майданом та Благовіщенським собором.

На майданчику скверу встановлено пам'ятник Григорію Сковороді (архітектор Юрій Шкодовський, скульптор Іван Кавалерідзе). За кілька десятків метрів від пам'ятника починається територія колишньої Харківської фортеці.

В 2009 році проведено реконструкцію скверу, його передано у відання Свято-Покровського чоловічого монастиря. На вершині фонтану встановлено православний хрест, вода у фонтані освячена.

Грандіозний архітектурний ансамбль Свято-Благовіщенського кафедральног собору в нововізантійському стилі з 75-метровою дзвіницею височіє в Харкові над річкою Лопань.

Собор Благовіщення Пресвятої Богородиці збудовано в 1901 році на місці старого Благовіщенського храму, історія якого починається з 1655 року. Тоді в поселенні Залопань на околиці Харкові було збудовано дерев'яну церкву, яку потім замінили кам'яною, але й вона незабаром перестала вміщати парафіян.

В 1888 році поряд почалося будівництво нового собору, кошти на який збирала місцева знать, купці та прості парафіяни. Зодчим обрали професора архітектури Михайла Ловцова. П'ятиголовий храм з високою дзвіницею відрізняється особливою "смугастою" кладкою та багатством декору. Іконостас роботи майстра Василя Орлова було зроблено з білого наррського мармуру, розписи виконані місцевими художниками.

Свято-Благовіщенський кафедральний собор був закритий більшовиками в 1930 році, але знову став чинним у роки Другої світової війни. За легендою, з купола храму через урагани та пожежу тричі падав хрест.

Свято-Покровський монастир у Харкові - найдавніша споруда, що збереглася в місті. В XVII сторіччі монастир входив до системи укріплень Харківської фортеці. Дзвіниця Покровського собору (1689 рік) має вигляд оборонної вежі.

В'їзна брама Покровського монастиря прикрашена іконою Нерукотворного Спасу. На території знаходиться Озерянська церква (1896 рік), архієрейський будинок, будинок настоятеля та корпус келій із трапезною. В 1726 році тут було засновано Харківський колегіум, у якому викладав філософ Григорій Сковорода (встановлений пам'ятник), працював письменник Григорій Квітка-Основ'яненко.

До 2000-річчя християнства на території Свято-Покровського монастиря встановлено фігуру Ісуса Христа.

Високий і стрункий Свято-Успенський собор у стилі українського бароко споруджено в Харкові в центрі Університетської гірки на місці старого храму 1688 року.

Дзвіниця з курантами, побудована архітекторами Євгеном Васильєвим та Андрієм Тоном, є найвищою будівлею в місті (89 метрів). Завдяки розташуванню вікон, храм має вигляд палацу.

За радянських часів Свято-Успенський собор був закритий, а в 1986 році в ньому відкрився Будинок органної та камерної музики. Після відкриття в 2016 році у Харкові нового філармонічного комплексу, Успенський собор повністю перейшов у власність єпархії.

В 2022 році під час російського вторгнення в Україну Свято-Успенський собор постраждав від обстрілу російських військ. Снарядом, що влучив в будівлю собору, були вибиті вікна та вітражі, пошкоджено церковне начиння та оздоблення.

Скульптура "Скрипаль на даху" була встановлена на будівлі консерваторії Харкова - пам'ятці архітектури ХІХ століття.

Автор композиції Сейфаддін Гурбанов. Прототипом "Скрипаля" став відомий альтист Юрій Башмет, але образ вважається збірним, а пам'ятник присвячений усім харківським художникам, артистам та музикантам - людям творчих професій.

"Скрипаль на даху" став символом премії "Народне визнання" - "харківського Оскара", який щороку присуджують у номінаціях "Музика", "Образотворче мистецтво", "Література", "Театр" та "Архітектура".

В 2017 році пам'ятник був перенесений на дах будинку "Platinum Plaza".

Церкву на честь Трьох Святителів - Василя Великого, Григорія Богослова та Іоанна Золотоуста споруджено в Харкові в 1915 році з ініціативи голови Міського купецького товариства, купця першої гільдії Григорія Гольдберга, який мав братів Василя та Івана (ймовірно, з цим пов'язаний вибір назви храму).

Проєкт церкви в формах московського п'ятиголов'я з наметовою дзвіницею розробив авторитетний харківський зодчий, професор Технологічного інституту Михайло Ловцов, взявши за основу об'ємно-планувальне та конструктивне рішення церкви на Петербурзькому подвір'ї Києво-Печерської лаври. Закладка Трьохсвятительської церкви відбулася в 1906 році, будівництво велося 9 років.

Особливу цінність становлять високохудожні інтер'єри. Розпис виконав петербурзький художник Олексій Сокол. Оригінальний іконостас був виготовлений в Італії за кресленнями Володимира Покровського.

Після 1917 року Трьохсвятительська церква була перетворена на склад, але вже в 1925 році її знову відкрили.

Особняк родини харківського архітектора Олексія Бекетова з 1934 року займає Центр науки, культури і мистецтва "Харківський Будинок вчених".

Академіка архітектури Олексія Бекетова вважають корифеєм серед архітекторів Харкова. В творчості він тяжів до класичного зодчеству, хоча працював переважно у стилі модерн. Більш ніж за півстоліття роботи він збудував у Харкові близько 40 будівель, які багато в чому визначили нинішній архітектурний вигляд міста.

Його власний будинок у колишньому Мироносицькому провулку відрізняється особливою витонченістю. На фризі під фронтоном висічено дату початку будівництва - 1897 рік. В еклектичній архітектурі будівлі застосовані форми античної Греції епохи еллінізму. Праворуч від входу на другому поверсі раніше була лоджія, антаблемент якої підтримували три каріатиди. Над вікнами першого поверху розміщено багатофігурні горельєфні вставки. Другий поверх обрамлений колонадою іонічного ордера.

Парадна зала прикрашена ліпниною та живописним плафоном на стелі роботи художника Миколи Уварова. Трапезна кімната розписана у стилі давньоруських теремів художником Михайлом Пестриковим. Робочий кабінет Бекетова оброблений різьбленим дубом.

Об'єднує приміщення центральні дерев'яні сходи з різьбленими дубовими поручнями, які освітлюються великим вітражним вікном.

Харківський історичний музей носить ім'я українського фольклориста, етнографа, літературознавця та громадського діяча Миколи Сумцова.

Саме за його ініціативою у Харкові в 1920 році був створений Музей Слобідської України імені Григорія Сковороди, з якого почалася історія нинішнього музею.

За радянських часів музей розташовувався в приміщеннях Свято-Покровського монастиря, але в 2003 році остаточно переїхав у будівлю колишнього ломбарду, побудовану в 1908-1912 роках за проєктом архітектора Бориса Корнієнка. Під час реконструкції 2021 року до неї добудували скляний павільйон.

Зараз фондова колекція Харківського історичного музею імені Сумцова нараховує більше 330 тисяч предметів. У чотирьох відділах зібрано археологічні знахідки з розкопок поселень бронзової доби, комплект речей давньоруського періоду з Донецького городища ХІ-ХІІ століть, нумізматичні колекції, етнографічні збори, колекції зброї, прапорів тощо. Зокрема, представлено єдиний в Україні гетьманський прапор XVII століття, що належав Іванові Мазепі та ще двом українським гетьманам. Ще одним із ключових експонатів Харківського історичного музею є діорама "Харківська фортеця", що демонструє вигляд міста у ХVII столітті.

На відкритому майданчику перед музеєм представлена військова техніка, зокрема британський важкий танк Mark V часів Першої світової війни та радянський Т-34-85 часів Другої світової війни. На честь закладу отримала назву  "Історичний музей" розташована поблизу станція метро.

Харківський художній музей представляє одне з найстаріших і найцінніших за складом мистецьких зібрань в Україні.

Він розташовується у двох старовинних будинках у стилі класицизму з елементами бароко і модерну, збудованих у 1912 році відомим харківським архітектором Олексієм Бекетовим для купця і промисловця Івана Ігнатищева.

Початок колекції художнього музею поклав у 1805 році засновник Харківського університету Василь Каразін, який придбав для університету 2477 графічних творів Альбрехта Дюрера, Антона ван Дейка, Франсуа Буше та інших західноєвропейських майстрів.

Відділ українського і російського мистецтва XVI-XX століть засновано на колекції Харківського художньо-промислового музею та націоналізованих приватних колекціях.

Зараз фонди Харківського художнього музею налічують понад 20 тисяч експонатів. Експонуються роботи Івана Айвазовського, Івана Шишкіна, Миколи Ге, Василя Сурикова, Миколи Пимоненка, Федора Кричевського, Олександра Мурашка, Юрія Нарбута, Тетяни Яблонської тощо.

Окрема зала присвячена творчості Іллі Рєпіна. Зокрема, представлено один із варіантів картини Іллі Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану".

В музеї доступні аудіогіди для людей з порушеннями зору, тактильні копії експонатів для огляду на дотик (4 твори з колекції) і  відеоекскурсія жестовою мовою.

Храм ікони Божої Матері "Стягнення загиблих" споруджено в 2006 році на згадку про загиблих воїнів-учасників локальних воєн. Ініціатором виступила Харківська обласна спілка ветеранів Афганістану.

Спочатку планувалося спорудження каплиці біля пам'ятника воїнам-інтернаціоналістам, які загинули в Афганістані, проте пізніше було ухвалено рішення звести храм на 250 осіб. Він був названий на честь ікони Божої Матері "Стягнення загиблих" - шанованого образу, перед яким матері моляться про дітей, що гинуть.

У перспективі храмовий комплекс має включати також дзвіницю та прицерковний парк.

Центральний парк культури та відпочинку закладено в Харкові в 1893-1895 роках і урочисто відкрито через два роки, коли трохи підросли дерева.

Спочатку називався Миколаївський чи Заміський парк. Площа складає близько 130 гектарів. Зараз це один із головних центрів відпочинку та розваг, тут проходять масові урочистості та народні гуляння. На території є парк атракціонів, кінотеатр "Парк", дитяча залізниця "Мала Південна", канатна дорога, тенісні корти та інше.

В 2006 році до Дня міста Харкова перед входом було відновлено колонаду з боку вулиці Сумської. Також відновили центральний фонтан.

В 2012 році відкрився оновлений парк атракціонів, у тому числі "американські гірки" та колесо огляду, які користуються найбільшою популярністю у відвідувачів. На алеях з'явилося багато оригінальних бронзових скульптур, які символізують кожну зону відпочинку.

Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 році Центральний парк культури й відпочинку Харкова неодноразово ставав ціллю для російської артилерії. На початок лютого 2023 року за час російсько-української війни по території парку було близько 70 влучань з РСЗВ та два ракетні удари. Внаслідок обстрілів пошкоджені близько 20 атракціонів, паркові алеї, газони, скульптури, дерева.

"Будинком зі шпилем" називають висотний житловий будинок у центрі Харкова в стилі "сталінського ампіру".

Займає цілий квартал на розі майдану Конституції. Побудований у 1950-1954 роках за проєктом архітектора Петра Орешкіна для працівників Харківського турбінного заводу.

Основна 7-поверхова частина будинку з 11-поверховою вежею увінчана шпилем, що дав назву будівлі.

За результатами голосування в 2008 році "Будинок зі шпилем" увійшов до списку "Семи чудес Харкова".

Ротонда фонтану "Дзеркальний струмінь" у сквері Перемоги навпроти Оперного театру вважається візитівкою Харкова.

Споруджена в 1947 році за проєктом архітектора Віктора Коржа на честь Перемоги в Другій світовій війні.

До 1930 року на цьому місці розташовувалась Мироносицька церква (1701 рік), потім пустир та тролейбусний парк. За легендою, рішення про створення скверу з фонтаном було прийнято міською владою після того, як Микита Хрущов, що побував в Харкові, залишився незадоволеним видом з вікна обкому.

Спочатку фонтан-альтанка називалася "Скляний струмінь". В 2007 році до 60-річчя "Дзеркального струменя" було проведено його реконструкцію. Чергова реконструкція відбулася восени 2019 року.

Харківський стадіон "Металіст" - домашня арена однойменного футбольного клубу. Відкритий після реконструкції у 2009 році до чемпіонату Євро-2012. Вміщує понад 35 тисяч глядачів.

Історія стадіону почалася в 1925 році, коли керівництво міста Харків, яке тоді мало статус столиці, вирішило використати пустир поруч із центром міста під стадіон, і через рік він уже був відкритий як головна спортивна арена України.

В 1950 році стадіон довелося відновлювати після Другої світової війни. Серйозній реконструкції він не піддавався аж до 2009 року. Зараз стадіон "Металіст" у Харкові є одним із найсучасніших в Україні та має один із найкращих газонів. За характерні металеві опори, що нагадують павукові лапки, його прозвали "Павуком".

Проводяться екскурсії, в ході яких можна відвідати чашу стадіону, приміщення для футболістів, офіційних представників команд та ЗМІ, відвідати дитячу футбольну академію ФК "Металіст", придбати сувеніри в магазині футбольної атрибутики. Екскурсії проводяться за заявками для груп не менше 10 осіб. Тривалість екскурсії - 60 хвилин.