Банилов-Подгорный - крупное село в буковинских предгорьях Карпат, в 25 километрах к юго-западу от Сторожинца. Растянулось на несколько километров вдоль реки Малый Серет и его горных притоков.
Впервые упоминается в 1428 году. Развитие Банилова началось после того, как в 1850 году немецкие переселенцы из Богемии основали здесь колонию Августендорф. В 1903 году они построили тринитарский монастырь (сейчас интернат) с каменным костелом Святого Мартина, который сохранился до наших дней и возвращен католической общине. Также с австрийских времен сохранились два дворца, в одном из которых размещена местная больница, а в другом - детский лагерь.
В южном приселке Гильча можно увидеть небольшой деревянных храм Рождества Пресвятой Богородицы (1782 год).
В селе есть три источника ...
Банилов-Подгорный - крупное село в буковинских предгорьях Карпат, в 25 километрах к юго-западу от Сторожинца. Растянулось на несколько километров вдоль реки Малый Серет и его горных притоков.
Впервые упоминается в 1428 году. Развитие Банилова началось после того, как в 1850 году немецкие переселенцы из Богемии основали здесь колонию Августендорф. В 1903 году они построили тринитарский монастырь (сейчас интернат) с каменным костелом Святого Мартина, который сохранился до наших дней и возвращен католической общине. Также с австрийских времен сохранились два дворца, в одном из которых размещена местная больница, а в другом - детский лагерь.
В южном приселке Гильча можно увидеть небольшой деревянных храм Рождества Пресвятой Богородицы (1782 год).
В селе есть три источника минеральной хлоридно-натриевой воды "Подгорной". На реке Думитрица в 2 километрах от Банилова-Подгорного расположен водопад "Королевский" высотой 3 метра.
На территории Баниловского лесничества в заказнике "Зубровица" содержится крупнейшее в Украине поголовье зубров.
Развивается зеленый туризм.
Банилів-Підгірний - велике село в буковинських передгір'ях Карпат, в 25 кілометрах на північний захід від Сторожинця. Розтягнулося на кілька кілометрів уздовж річки Малий Серет і його гірських приток.
Вперше згадується в 1428 році. Розвиток Банилова почався після того, як в 1850 році німецькі переселенці з Богемії заснували тут колонію Августендорф. В 1903 році вони побудували тринітарський монастир (зараз інтернат) з кам'яним костелом Святого Мартина, який зберігся понині та повернений католицькій громаді. Також з австрійських часів збереглися два палаци, в одному з яких розміщена місцева лікарня, а в іншому - дитячий табір.
У південному присілку Гільча можна побачити невеликий дерев'яний х ...
Банилів-Підгірний - велике село в буковинських передгір'ях Карпат, в 25 кілометрах на північний захід від Сторожинця. Розтягнулося на кілька кілометрів уздовж річки Малий Серет і його гірських приток.
Вперше згадується в 1428 році. Розвиток Банилова почався після того, як в 1850 році німецькі переселенці з Богемії заснували тут колонію Августендорф. В 1903 році вони побудували тринітарський монастир (зараз інтернат) з кам'яним костелом Святого Мартина, який зберігся понині та повернений католицькій громаді. Також з австрійських часів збереглися два палаци, в одному з яких розміщена місцева лікарня, а в іншому - дитячий табір.
У південному присілку Гільча можна побачити невеликий дерев'яний храм Різдва Пресвятої Богородиці (1782 рік).
В селі є три джерела мінеральної хлоридно-натрієвої води "Підгорної". На річці Думитриця в 2 кілометрах від Банилова-Підгірного розташований водоспад "Королівський" висотою 3 метри.
На території Банилівского лісництва в заказнику "Зубровиця" міститься найбільше в Україні поголів'я зубрів.
Розвивається зелений туризм.
Общезоологический заказник "Зубровица"
Заповедная территория
Общезоологический заказник "Зубровица" создан в 1993 году как место поселения ценного вида дикой буковинской фауны - зубра европейского.
В настоящее время площадь заказника составляет 27 тысяч гектаров. Здесь создан современный вольер площадью более 80 гектаров, в котором в полусвободных условиях содержится более 30 голов дикого зубра.
Проводятся экскурсии.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Черновицкая |