Поселок городского типа Ружин на реке Роставица расположен между Бердичевом и Белой Церковью, административно входит в состав Бердичевского района Житомирской области.
Известен с 1071 года как Скоргородок. После монголо-татарского нашествия восстановлен под именем Щербов. В 1569 году эти земли вошли в состав Польши и были подарены королем Стефаном Баторием шляхтичу Михаилу Ружинскому, который в 1591 году переименовал Щербов в Новый Ружин. В первой половине XIX века Ружин принадлежал графине Эмилии Потоцкой, которая вышла замуж за графа Юзефа Калиновского, а затем за полковника Евграфа Челищева. В 1815-1817 годах, при графе Калиновском, был построен костел Пресвятого Тела и Крови Иисуса Христа, сохранившийся до наших дней.
На территории правления местного селськохозяйственног ...
Поселок городского типа Ружин на реке Роставица расположен между Бердичевом и Белой Церковью, административно входит в состав Бердичевского района Житомирской области.
Известен с 1071 года как Скоргородок. После монголо-татарского нашествия восстановлен под именем Щербов. В 1569 году эти земли вошли в состав Польши и были подарены королем Стефаном Баторием шляхтичу Михаилу Ружинскому, который в 1591 году переименовал Щербов в Новый Ружин. В первой половине XIX века Ружин принадлежал графине Эмилии Потоцкой, которая вышла замуж за графа Юзефа Калиновского, а затем за полковника Евграфа Челищева. В 1815-1817 годах, при графе Калиновском, был построен костел Пресвятого Тела и Крови Иисуса Христа, сохранившийся до наших дней.
На территории правления местного селськохозяйственного кооператива находятся руины усадьбы Челищевых, которая в 1856 году была продана Стефании-Эвелине Еловецкой, жене полковника Антония Злотницкого. В 1860 году Золоницкие перестроили усадьбу в итальянском стиле. По легенде, усадебный дом и костел соединены подземным ходом. На старинной дамбе через речку – водяная мельница (1929 год).
В XIX веке в Ружине появилась большая еврейская община – сохранилось здание главной синагоги, которая была резиденцией влиятельного хасидского раввина Исраэля Ружинского, а также старое еврейское кладбище.
Селище міського типу Ружин на річці Роставиця розташоване між Бердичевом і Білою Церквою, адміністративно входить до складу Бердичівського району Житомирської області.
Відоме з 1071 року як Скоргородок. Після монголо-татарської навали відновлене під назвою Щербів. В 1569 році ці землі увійшли до складу Польщі і були подаровані королем Стефаном Баторієм шляхтичу Михайлу Ружинському, який в 1591 році перейменував Щербів на Новий Ружин. У першій половині XIX століття Ружин належав графині Емілії Потоцькій, яка вийшла заміж за графа Юзефа Калиновського, а потім за полковника Євграфа Челіщева. У 1815-1817 роках, при графі Калиновському, був збудований костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа, що зберігся до наших днів.
На території правління місцевого сільськогосподарського ко ...
Селище міського типу Ружин на річці Роставиця розташоване між Бердичевом і Білою Церквою, адміністративно входить до складу Бердичівського району Житомирської області.
Відоме з 1071 року як Скоргородок. Після монголо-татарської навали відновлене під назвою Щербів. В 1569 році ці землі увійшли до складу Польщі і були подаровані королем Стефаном Баторієм шляхтичу Михайлу Ружинському, який в 1591 році перейменував Щербів на Новий Ружин. У першій половині XIX століття Ружин належав графині Емілії Потоцькій, яка вийшла заміж за графа Юзефа Калиновського, а потім за полковника Євграфа Челіщева. У 1815-1817 роках, при графі Калиновському, був збудований костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа, що зберігся до наших днів.
На території правління місцевого сільськогосподарського кооперативу знаходяться руїни садиби Челіщових, яка у 1856 році була продана Стефанії-Евеліні Єловецькій, дружині полковника Антонія Злотницького. 1860 року Золоницькі перебудували двоповерхову садибу в італійському стилі. За легендою, садибний будинок та костел з'єднані підземним ходом. На старовинній греблі через річку – водяний млин (1929 рік).
У ХІХ столітті в Ружині з'явилася велика єврейська громада – збереглася будівля головної синагоги, яка була резиденцією впливового хасидського рабина Ісраеля Ружинського, а також старий єврейський цвинтар.
Водяная мельница
Памятник архитектуры
Водяная мельница в Ружине расположена на гребле через реку Роставицу между центром поселка и центром соседнего села Заречье.
Здание мельницы было построено в 1926 году как электростанция. Позже, в 1929 году, его расширили в качестве водяной мельницы.
До недавнего времени мельница находилась в рабочем состоянии, правда работала уже не на энергии воды, а на электрике.
Костел Пресвятого Тела и Крови Иисуса Христа
Храм , Памятник архитектуры
Костел Пресвятого Тела и Крови Иисуса Христа в Ружине построен графом Калиновским в 1815 году.
По легенде, костел соединен подземным ходом с помещичьей усадьбой.
При советской власти святыню закрыли, купол снесли, а здание переделали под авторемонтные мастерские.
В 2000-2008 годах на средства семьи Жебровских проведена реставрация. Сейчас костел Пресвятого Тела и Крови Иисуса Христа действующий, находится под опекунством отцов паулинов.
Усадьба Злотницких
Дворец/усадьба
Усадьба в Ружине построена в XIX веке помещиком Челищевым. В 1856 году ее купил с молотка помещик Антоний Злотницкий.
Современниками дворец характеризовался как великолепный, но сейчас его вид сильно испорчен позднейшими перестройками.
На территории усадьбы Злотницких находится правление Ружинского сельхозкооператива.
По легенде, усадебный дом соединен подземным ходом с костелом.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Житомирская |