Ружин

Селище міського типу Ружин на річці Роставиця розташоване між Бердичевом і Білою Церквою, адміністративно входить до складу Бердичівського району Житомирської області.

Відоме з 1071 року як Скоргородок. Після монголо-татарської навали відновлене під назвою Щербів. В 1569 році ці землі увійшли до складу Польщі і були подаровані королем Стефаном Баторієм шляхтичу Михайлу Ружинському, який в 1591 році перейменував Щербів на Новий Ружин. У першій половині XIX століття Ружин належав графині Емілії Потоцькій, яка вийшла заміж за графа Юзефа Калиновського, а потім за полковника Євграфа Челіщева. У 1815-1817 роках, при графі Калиновському, був збудований костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа, що зберігся до наших днів.

На території правління місцевого сільськогосподарського ко ...

Селище міського типу Ружин на річці Роставиця розташоване між Бердичевом і Білою Церквою, адміністративно входить до складу Бердичівського району Житомирської області.

Відоме з 1071 року як Скоргородок. Після монголо-татарської навали відновлене під назвою Щербів. В 1569 році ці землі увійшли до складу Польщі і були подаровані королем Стефаном Баторієм шляхтичу Михайлу Ружинському, який в 1591 році перейменував Щербів на Новий Ружин. У першій половині XIX століття Ружин належав графині Емілії Потоцькій, яка вийшла заміж за графа Юзефа Калиновського, а потім за полковника Євграфа Челіщева. У 1815-1817 роках, при графі Калиновському, був збудований костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа, що зберігся до наших днів.

На території правління місцевого сільськогосподарського кооперативу знаходяться руїни садиби Челіщових, яка у 1856 році була продана Стефанії-Евеліні Єловецькій, дружині полковника Антонія Злотницького. 1860 року Золоницькі перебудували двоповерхову садибу в італійському стилі. За легендою, садибний будинок та костел з'єднані підземним ходом. На старовинній греблі через річку – водяний млин (1929 рік).

У ХІХ столітті в Ружині з'явилася велика єврейська громада – збереглася будівля головної синагоги, яка була резиденцією впливового хасидського рабина Ісраеля Ружинського, а також старий єврейський цвинтар.

Селище міського типу Ружин на річці Роставиця розташоване між Бердичевом і Білою Церквою, адміністративно входить до складу Бердичівського району Житомирської області.

Відоме з 1071 року як Скоргородок. Після монголо-татарської навали відновлене під назвою Щербів. В 1569 році ці землі увійшли до складу Польщі і були подаровані королем Стефаном Баторієм шляхтичу Михайлу Ружинському, який в 1591 році перейменував Щербів на Новий Ружин. У першій половині XIX століття Ружин належав графині Емілії Потоцькій, яка вийшла заміж за графа Юзефа Калиновського, а потім за полковника Євграфа Челіщева. У 1815-1817 роках, при графі Калиновському, був збудований костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа, що зберігся до наших днів.

На території правління місцевого сільськогосподарського ко ...

Селище міського типу Ружин на річці Роставиця розташоване між Бердичевом і Білою Церквою, адміністративно входить до складу Бердичівського району Житомирської області.

Відоме з 1071 року як Скоргородок. Після монголо-татарської навали відновлене під назвою Щербів. В 1569 році ці землі увійшли до складу Польщі і були подаровані королем Стефаном Баторієм шляхтичу Михайлу Ружинському, який в 1591 році перейменував Щербів на Новий Ружин. У першій половині XIX століття Ружин належав графині Емілії Потоцькій, яка вийшла заміж за графа Юзефа Калиновського, а потім за полковника Євграфа Челіщева. У 1815-1817 роках, при графі Калиновському, був збудований костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа, що зберігся до наших днів.

На території правління місцевого сільськогосподарського кооперативу знаходяться руїни садиби Челіщових, яка у 1856 році була продана Стефанії-Евеліні Єловецькій, дружині полковника Антонія Злотницького. 1860 року Золоницькі перебудували двоповерхову садибу в італійському стилі. За легендою, садибний будинок та костел з'єднані підземним ходом. На старовинній греблі через річку – водяний млин (1929 рік).

У ХІХ столітті в Ружині з'явилася велика єврейська громада – збереглася будівля головної синагоги, яка була резиденцією впливового хасидського рабина Ісраеля Ружинського, а також старий єврейський цвинтар.