Фастов

Крупный райцентр Фастов, что в 70 километрах к юго-западу от Киева, в древности назывался Хвастов.

Возрождение после татаро-монгольских набегов началось с XVI века, когда Фастов находился во владении князей Рожановских.

В 1601 году город получает Магдебургское право и становится резиденцией епископов. Здесь возводится костел, открывается иезуитский коллегиум, основывается монастырь бернардинцев.

В конце XVII века Фастов стал полковым центром, резиденцией прославленного казацкого полковника Семена Палия, который строил в городе храмы и способствовал заселению этих земель. Во времена Колиивщины в Фастове располагалась резиденция казацких атаманов Никиты Швачки и Андрея Журбы.

Во второй половине XIX века город стал собственностью Францишка Ксаверия Браницкого из Бел ...

Крупный райцентр Фастов, что в 70 километрах к юго-западу от Киева, в древности назывался Хвастов.

Возрождение после татаро-монгольских набегов началось с XVI века, когда Фастов находился во владении князей Рожановских.

В 1601 году город получает Магдебургское право и становится резиденцией епископов. Здесь возводится костел, открывается иезуитский коллегиум, основывается монастырь бернардинцев.

В конце XVII века Фастов стал полковым центром, резиденцией прославленного казацкого полковника Семена Палия, который строил в городе храмы и способствовал заселению этих земель. Во времена Колиивщины в Фастове располагалась резиденция казацких атаманов Никиты Швачки и Андрея Журбы.

Во второй половине XIX века город стал собственностью Францишка Ксаверия Браницкого из Белой Церкви - на его средства был сооружен помпезный Воздвиженский костел (1903-11 годы).

Открытие движения на Фастовской железной дороге в 1870 году поспособствовало развитию промышленности - открылись спиртзавод, котельно-механический завод и пивоварня Юлиуса Зиберта, которая и сейчас выпускает пиво марки "Зиберт".

В 1918 году на железнодорожной станции "Фастов" был подписан "предвступительный договор", предварявший Акт об объединении УНР и ЗУНР в единое государство (Акт Злуки). Сейчас в этот день, а также в День Соборности, здесь ежегодно проходят торжественные мероприятия.

Великий райцентр Фастів, що в 70 кілометрах на північний захід від Києва, в давнину називався Хвастів.

Відродження після татаро-монгольських набігів почалося з XVI сторіччя, коли Фастів перебував у власності князів Рожановських.

У 1601 році місто отримує Магдебурзьке право та стає резиденцією єпископів. Тут зводиться костел, відкривається єзуїтський колегіум, засновується монастир бернардинців.

Наприкінці XVII століття Фастів став полковим центром, резиденцією прославленого козацького полковника Семена Палія, який будував у місті храми та сприяв заселенню цих земель. За часів Коліївщини в Фастові розташовувалася резиденція козацьких отаманів Микити Швачки та Андрія Журби.

У другій половині XIX століття місто стало власністю Францішка Ксаверія Браницького з Білої ...

Великий райцентр Фастів, що в 70 кілометрах на північний захід від Києва, в давнину називався Хвастів.

Відродження після татаро-монгольських набігів почалося з XVI сторіччя, коли Фастів перебував у власності князів Рожановських.

У 1601 році місто отримує Магдебурзьке право та стає резиденцією єпископів. Тут зводиться костел, відкривається єзуїтський колегіум, засновується монастир бернардинців.

Наприкінці XVII століття Фастів став полковим центром, резиденцією прославленого козацького полковника Семена Палія, який будував у місті храми та сприяв заселенню цих земель. За часів Коліївщини в Фастові розташовувалася резиденція козацьких отаманів Микити Швачки та Андрія Журби.

У другій половині XIX століття місто стало власністю Францішка Ксаверія Браницького з Білої Церкви - на його кошти було споруджено помпезний Воздвиженський костел (1903-1911 роки).

Відкриття руху на Фастівській залізниці в 1870 році посприяло розвитку промисловості - відкрилися спиртзавод, котельно-механічний завод і пивоварня Юліуса Зіберта, яка і зараз випускає пиво марки "Зіберт".

У 1918 році на залізничній станції "Фастів" був підписаний "передвступний договір", який передував Акту про об'єднання УНР і ЗУНР в єдину державу (Акт Злуки). Зараз в цей день, а також в День Соборності, тут щорічно проходять урочисті заходи.