Фастів

Великий райцентр Фастів, що в 70 кілометрах на північний захід від Києва, в давнину називався Хвастів.

Відродження після татаро-монгольських набігів почалося з XVI сторіччя, коли Фастів перебував у власності князів Рожановських.

У 1601 році місто отримує Магдебурзьке право та стає резиденцією єпископів. Тут зводиться костел, відкривається єзуїтський колегіум, засновується монастир бернардинців.

Наприкінці XVII століття Фастів став полковим центром, резиденцією прославленого козацького полковника Семена Палія, який будував у місті храми та сприяв заселенню цих земель. За часів Коліївщини в Фастові розташовувалася резиденція козацьких отаманів Микити Швачки та Андрія Журби.

У другій половині XIX століття місто стало власністю Францішка Ксаверія Браницького з Білої ...

Великий райцентр Фастів, що в 70 кілометрах на північний захід від Києва, в давнину називався Хвастів.

Відродження після татаро-монгольських набігів почалося з XVI сторіччя, коли Фастів перебував у власності князів Рожановських.

У 1601 році місто отримує Магдебурзьке право та стає резиденцією єпископів. Тут зводиться костел, відкривається єзуїтський колегіум, засновується монастир бернардинців.

Наприкінці XVII століття Фастів став полковим центром, резиденцією прославленого козацького полковника Семена Палія, який будував у місті храми та сприяв заселенню цих земель. За часів Коліївщини в Фастові розташовувалася резиденція козацьких отаманів Микити Швачки та Андрія Журби.

У другій половині XIX століття місто стало власністю Францішка Ксаверія Браницького з Білої Церкви - на його кошти було споруджено помпезний Воздвиженський костел (1903-1911 роки).

Відкриття руху на Фастівській залізниці в 1870 році посприяло розвитку промисловості - відкрилися спиртзавод, котельно-механічний завод і пивоварня Юліуса Зіберта, яка і зараз випускає пиво марки "Зіберт".

У 1918 році на залізничній станції "Фастів" був підписаний "передвступний договір", який передував Акту про об'єднання УНР і ЗУНР в єдину державу (Акт Злуки). Зараз в цей день, а також в День Соборності, тут щорічно проходять урочисті заходи.

Великий райцентр Фастів, що в 70 кілометрах на північний захід від Києва, в давнину називався Хвастів.

Відродження після татаро-монгольських набігів почалося з XVI сторіччя, коли Фастів перебував у власності князів Рожановських.

У 1601 році місто отримує Магдебурзьке право та стає резиденцією єпископів. Тут зводиться костел, відкривається єзуїтський колегіум, засновується монастир бернардинців.

Наприкінці XVII століття Фастів став полковим центром, резиденцією прославленого козацького полковника Семена Палія, який будував у місті храми та сприяв заселенню цих земель. За часів Коліївщини в Фастові розташовувалася резиденція козацьких отаманів Микити Швачки та Андрія Журби.

У другій половині XIX століття місто стало власністю Францішка Ксаверія Браницького з Білої ...

Великий райцентр Фастів, що в 70 кілометрах на північний захід від Києва, в давнину називався Хвастів.

Відродження після татаро-монгольських набігів почалося з XVI сторіччя, коли Фастів перебував у власності князів Рожановських.

У 1601 році місто отримує Магдебурзьке право та стає резиденцією єпископів. Тут зводиться костел, відкривається єзуїтський колегіум, засновується монастир бернардинців.

Наприкінці XVII століття Фастів став полковим центром, резиденцією прославленого козацького полковника Семена Палія, який будував у місті храми та сприяв заселенню цих земель. За часів Коліївщини в Фастові розташовувалася резиденція козацьких отаманів Микити Швачки та Андрія Журби.

У другій половині XIX століття місто стало власністю Францішка Ксаверія Браницького з Білої Церкви - на його кошти було споруджено помпезний Воздвиженський костел (1903-1911 роки).

Відкриття руху на Фастівській залізниці в 1870 році посприяло розвитку промисловості - відкрилися спиртзавод, котельно-механічний завод і пивоварня Юліуса Зіберта, яка і зараз випускає пиво марки "Зіберт".

У 1918 році на залізничній станції "Фастів" був підписаний "передвступний договір", який передував Акту про об'єднання УНР і ЗУНР в єдину державу (Акт Злуки). Зараз в цей день, а також в День Соборності, тут щорічно проходять урочисті заходи.