Бужанка

Село Бужанка расположено в рекреационной зоне на берегу реки Гнилой Тикич.

Основано в XVII веке. Название, возможно, связано с восточнославянским племенем бужан, которые жили в бассейне реки Южный Буг.

В 1775 года построена деревянная Воздвиженская церковь, а в 1855 году - каменная церковь Святой Софии, строительство которой профинансировала владевшая в то время селом Софья Потоцкая, дочь графа Константина Браницкого. Оба храма не сохранились.

С 1851 года работает Бужанский сахарный завод. Старинное полуразрушенное складское здание завода напоминает руины средневекового замка.

В экологически чистом дубовом лесу рядом с Бужанкой раположен оздоровительный комплекс "Пролисок".

Село Бужанка розташоване в рекреаційній зоні на березі річки Гнилий Тікич.

Засноване в XVII сторіччі. Назва, можливо, пов'язана із східнослов'янським плем'ям бужан, які жили в басейні річки Південний Буг.

В 1775 році побудована дерев'яна Воздвиженська церква, а в 1855 році - кам'яна церква Святої Софії, будівництво якої профінансувала Софія Потоцька, дочка графа Костянтина Браницького, яка володіла в той час селом. Обидва храми не збереглися.

З 1851 року працює Бужанський цукровий завод. Старовинна напівзруйнована складська будівля заводу нагадує руїни середньовічного замку.

В екологічно чистому дубовому лісі поруч з Бужанкою розташований оздоровчий комплекс "Пролісок".