Село Белоречица расположено в 35 километрах к северо-западу от Прилук.
Впервые упоминается в 1629 году. В 1717 году Белоречицу купил граф Вейсбах. Следующим владельцем был офицер Измайловского полка Иосиф Гампф, затем полковник Иван Корбе, дом которого посетил Тарас Шевченко. С 1873 года Белоречица находилась в собственности Елены Рахмановой-Волконской - дочери декабриста Александра Волконского.
В селе жил и творил Александр Юлиевич Ягно - архитектор, художник и мастер художественной керамики. Это с его руки в имении Рахмановых были построены все жилые и хозяйственные постройки. В комплекс входили дворец (1886 год), флигель для гостей (1878 год), пекарня и церковь (1850 год). До нашего времени сохра ...
Село Белоречица расположено в 35 километрах к северо-западу от Прилук.
Впервые упоминается в 1629 году. В 1717 году Белоречицу купил граф Вейсбах. Следующим владельцем был офицер Измайловского полка Иосиф Гампф, затем полковник Иван Корбе, дом которого посетил Тарас Шевченко. С 1873 года Белоречица находилась в собственности Елены Рахмановой-Волконской - дочери декабриста Александра Волконского.
В селе жил и творил Александр Юлиевич Ягно - архитектор, художник и мастер художественной керамики. Это с его руки в имении Рахмановых были построены все жилые и хозяйственные постройки. В комплекс входили дворец (1886 год), флигель для гостей (1878 год), пекарня и церковь (1850 год). До нашего времени сохранился только здание флигель для приезжих, в котором сейчас находится Свято-Николаевская церковь.
Село Білорічиця розташоване в 35 кілометрах на північний захід від Прилук.
Вперше згадується в 1629 році.
В 1717 році Білорічицю купив граф Вейсбах. Наступним власником був офіцер Ізмайлівського полку Осип Гампф, потім полковник Іван Корбі, будинок якого відвідував Тарас Шевченко. З 1873 року Білорічиця перебувала у власності Олени Рахмановой-Волконської - доньки декабриста Олександра Волконського.
В селі жив і творив Олександр Юлійович Ягно - архітектор, художник і майстер художньої кераміки. Це з його руки в маєтку Рахманових були побудовані всі житлові та господарські будівлі. В комплекс входили палац (1886 рік), гостьовий флігель (1878 рік), пекарня та церква (1850 рік). До нашого часу зберегла ...
Село Білорічиця розташоване в 35 кілометрах на північний захід від Прилук.
Вперше згадується в 1629 році.
В 1717 році Білорічицю купив граф Вейсбах. Наступним власником був офіцер Ізмайлівського полку Осип Гампф, потім полковник Іван Корбі, будинок якого відвідував Тарас Шевченко. З 1873 року Білорічиця перебувала у власності Олени Рахмановой-Волконської - доньки декабриста Олександра Волконського.
В селі жив і творив Олександр Юлійович Ягно - архітектор, художник і майстер художньої кераміки. Це з його руки в маєтку Рахманових були побудовані всі житлові та господарські будівлі. В комплекс входили палац (1886 рік), гостьовий флігель (1878 рік), пекарня та церква (1850 рік). До нашого часу збереглася лише будівля флігелю для приїжджих, в якій зараз знаходиться Свято-Миколаївська церква.
Свято-Николаевская церковь
Храм , Памятник архитектуры
Свято-Николаевская церковь в Белоречице - это все, что осталось от усадьбы Елены Волконской-Рахмановой - дочери декабриста Сергея Волконского.
Усадьба принадлежала ей с 1873 года. В селе жил и творил Александр Юлиевич Ягно - архитектор, художник и мастер художественной керамики. Это с его руки в имении Рахмановых были построены все жилые и хозяйственные постройки имения. В комплекс входили дворец (1886 год), флигель для гостей (1878 год), пекарня и церковь (1850 год). Дворец был разрушен во время Второй мировой войны. Церковь же была разобрана уже в советские времена - в 1962 году.
До нашего времени сохранился только здание флигель для приезжих, в котором сейчас находится Свято-Николаевская церковь. В этом произведении архитектуры смешаны формы российской (XVII-XVIII века) и украинской народной архитектуры.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Черниговская |