Арт-центр "Фабрика повидла" открылся во Львове

Крупнейший во Львове центр современного искусства "Фабрика повидла" (Jam Factory Art Center) открылся после восьми лет ревитализации старого индустриального здания в районе Подзамче. Об этом сообщает пресс-служба Львовского городского совета.

Идея основать во Львове новый культурный центр зародилась в 2015 году, когда филантроп, культурный предприниматель и историк доктор Гаральд Биндер решил сохранить бывшую фабрику повидла, основав здесь центр современного искусства. После глубинных исследований и подготовки меценат выделил значительное финансирование для дальнейшего развития проекта.

Jam Factory Art Center расположен севернее центра Львова в некогда успешной индустриальной окраине. Долгое время этот район был промышленной зоной, которая не сильно привлекала жителей и гостей Львова. Однако постепенно Пидзамче начало обновляться, когда здесь восстановили старинное здание для библиотеки "Под Высоким Замком" и капитально отремонтировали часть улицы Богдана Хмельницкого. Арт-центр Jam Factory стал финальной "изюминкой", которая меняет район, дает ему толчок для развития и расширяет интерес львовян к познанию своего города.

Здание фабрики повидла нуждалось в серьезных реставрационных работах и инвесторы сделали все, чтобы сохранить каждый старинный кирпич. Также ее усилили особыми элементами - ребристыми колоннами и потолком из необычного гипсокартона, который усиливает акустику помещения.

"Мой порыв продолжить свою первую инициативу, Центр городской истории, окреп после того, как я почувствовал, какой потенциал кроется в Украине и ее людях. Так же, как и наука, искусство является важным средством глубоких размышлений для общества, особенно во время войны.

Мы хотели открыться в прошлом году, но из-за большой войны не смогли этого сделать. Но мы делаем это сейчас, потому что это уникальный проект во Львове и Украине в целом. Это художественный центр, объединяющий в одном месте разнообразные арт-формы: визуальное искусство, театр, музыку, перформанс. Это все способствует диалогу, который мы хотим развивать. Мы не хотим, чтобы нас воспринимали как музей или выставочный зал, а быть местом встречи, учебы, дискуссии, обмена опытом», – рассказывает Гаральд Биндер, основатель Jam Factory Art Center.

Концептуальной целью ревитализации было создание мультидисциплинарного арт-центра – пространства для критической рефлексии через культуру. Структурная композиция комплекса состоит из шести отдельных пространств площадью почти 3500 квадратных метров, отражает эти амбиции. Интересно, что пространство имеет много особых частей: театр для перформативных практик, оснащенный новейшими технологическими средствами, многочисленные выставочные залы, часть из которых функционирует в качественном бомбоубежище, парковка с накрытием из солнечных панелей, современный черный куб, который служит мультифункциональным пространством. событий, Jam Cafe, три террасы и даже система "умного дома", позволяющая управлять светом и звуком своего пространства из планшета.

"Мы шли по сей день более 8 лет. С самого начала мы ставили перед собой две большие задачи – создать концепцию культурно-художественного центра и подобрать команду, которая сможет сделать реновацию старого индустриального здания в этот центр. Для нас было важно сделать так, чтобы этот ментально отдаленный район города (потому что многие львовяне воспринимают Подзамче как "где-то за Высоким Замком"), стал точкой привлечения людей. По-моему, нам это удалось", - отмечает Боженая Пеленская, программно-исполнительный директор пространства.

"Очень часто война создает у нас пустоту, которую может восполнить либо искусство, либо страх. Страх делает нас несвободными, рабами, которыми легко манипулировать. Но если пустоту заполняет искусство, то появляются силы, крылья и возможности думать, творить, побеждать. Спасибо Гарольду и его команде за это искусство и в целом за то, что вы делаете для Украины", – отметил Андрей Садовый, городской голова Львова.

Сегодня Jam Factory Art Center работает как непрерывное, адаптивное пространство для перформативных, выставочных, музыкальных и дискуссионных проектов. Первой выставкой пространства, которая будет сопровождаться публичной программой, является "Наши годы, наши слова, наши потери, наши поиски, наши мы" под кураторстом Екатерины Яковленко, Наталии Маценко и Бориса Филоненко. На выставке представлены работы украинских художников 2022-2023 годов, а также в более длительном хронологическом ракурсе: от XIX века до настоящего времени. Выставка построена по принципу новелл и объединяет произведения на двух дистанциях — между настоящим и прошлым и персональными переживаниями и опытами военного времени.

Историческая справка

Здание фабрики повидло с характерным парапетом и неоготическим фасадом имеет статус памятника местного значения и было построено по заказу еврейского предпринимателя Йозефа Кроника в 1872 году. Постройки служили успешным алкогольным предприятием до Второй мировой войны, во время которой семья Кроников погибла. После войны завод импортировал вина из Молдовы и других частей СССР, пока в 1970 году не был превращен в фабрику по переработке фруктов и овощей. Деятельность фабрики была приостановлена в 1990-х годах. С 2008 года здание использовалось на временной основе для культурных инициатив, таких как "Неделя актуального искусства", театральный фестиваль и другие художественные и общественные мероприятия.

Фото: city-adm.lviv.ua

Найбільший у Львові центр сучасного мистецтва "Фабрика повидла" (Jam Factory Art Center) відкрився після восьми років ревіталізації старої індустріальній будівлі в районі Підзамче. Про це повідомляє пресслужба Львівської міської ради.

Ідея заснувати у Львові новий культурний центр зародилась у 2015 році, коли філантроп, культурний підприємець та історик доктор Гаральд Біндер вирішив зберегти колишню фабрику повидла, заснувавши тут центр сучасного мистецтва. Після глибинних досліджень і підготовки чоловік виділив значне фінансування для подальшого розвитку проєкту.

Jam Factory Art Center розташований на північ від центру Львова у колись успішній індустріальній околиці. Довший час цей район був промисловою зоною, яка не сильно привертала увагу мешканців і гостей Львова. Однак поступово Підзамче почало оновлюватись, коли тут відновили стародавню будівлю для бібліотеки "Під Високим Замком" та капітально відремонтували частину вулиці Богдана Хмельницького. Арт-центр Jam Factory став фінальною "родзинкою", яка змінює район, дає йому поштовх для розвитку та розширює цікавість львів’ян до пізнання свого міста.

Будівля фабрики повидла потребувала серйозних реставраційних робіт і інвестори зробили все, щоб зберегти кожну старовинну цеглину. Також її підсилили особливими елементами, як ребристі колони чи стеля з незвичного гіпсокартону, що водночас підсилює акустику приміщення.

"Мій порив продовжити свою першу ініціативу, Центр міської історії, зміцнів після того, як я відчув, який потенціал криється в Україні та її людях. Так само, як і наука, мистецтво є важливим засобом глибоких роздумів для суспільства, особливо під час війни.

Ми хотіли відкритись минулого року, але через велику війну не змогли цього зробити. Але ми робимо це зараз, бо це унікальний проєкт у Львові та Україні загалом. Це мистецький центр, який поєднує в одному місці різноманітні арт-форми: візуальне мистецтво, театр, музику, перформанс. Це все сприяє до діалогу, який ми хочемо розвивати. Ми не хочемо, щоб нас сприймали як музей чи виставкову залу, а бути місцем зустрічі, навчання, дискутування, обміну досвідом", – розповідає Гаральд Біндер, засновник Jam Factory Art Center.

Концептуальною метою ревіталізації було створити мультидисциплінарний арт-центр – простір для критичної рефлексії через культуру. Структурна композиція комплексу, що складається з шести окремих просторів площею майже 3500 квадратних метрів, відображає ці амбіції. Цікаво, що простір має багато особливих частин: театр для перформативних практик, що оснащений найновішими технологічними засобами, численні виставкові зали, частина з яких функціонує в якісному бомбосховищі, паркувальний майданчик із накриттям з сонячних панелей, сучасний чорний куб, який слугує мультифункційним простором для різноманітних подій, Jam Cafe, три тераси та навіть система "розумного дому", що дозволяє керувати світлом і звуком свого простору із планшету.

"Ми йшли до цього дня понад 8 років. З самого початку ми ставили перед собою два великих завдання – створити концепцію культурно-мистецького центру та підібрати команду, яка зможе зробити реновацію старої індустріальної будівлі в цей центр.  Для нас було важливим зробити так, щоб цей ментально віддалений район міста (бо багато львів'ян сприймають Підзамче як "десь за Високим Замком"), став точкою притягання людей. Як на мене, нам це вдалося", – зазначає Божена Пеленська, програмно-виконавча директорка простору.

"Дуже часто війна створює в нас порожнечу, яку може заповнити або мистецтво, або страх. Страх робить нас невільними, рабами, якими легко маніпулювати. Але якщо порожнечу заповнює мистецтво, то зʼявляються сили, крила і можливості думати, творити, перемагати. Дякую Гарольду і його команді за це мистецтво і загалом за те, що ви робите для України", – наголосив Андрій Садовий, міський голова Львова.

Відсьогодні Jam Factory Art Center працює як безперервний, адаптивний простір для перформативних, виставкових, музичних та дискусійних проєктів. Першою виставкою простору, що супроводжуватиметься публічною програмою, є “Наші роки, наші слова, наші втрати, наші пошуки, наші ми” під кураторстом Катерини Яковленко, Наталії Маценко та Бориса Філоненка. На виставці представлені роботи українських митців 2022-2023 років а також у довшому хронологічному ракурсі: від ХІХ століття до сьогодення. Виставка побудована за принципом новел та об'єднує твори на двох дистанціях — між сьогоденням і минулим та між персональними переживаннями й досвідами воєнного часу.

Історична довідка

Будівля фабрики повидла з характерним парапетом та неоготичним фасадом має статус пам’ятки місцевого значення та була побудована на замовлення єврейського підприємця Йозефа Кроніка в 1872 році. Будівлі служили успішним алкогольним підприємством до Другої світової війни, під час якої родина Кроніків загинула. Після війни завод імпортував вина з Молдови та інших частин СРСР, поки в 1970 році не був перетворений на фабрику з переробки фруктів і овочів. Діяльність фабрики зупинили в 1990-х роках. З 2008 року будівлю використовували на тимчасовій основі для культурних ініціатив, таких як "Тиждень актуального мистецтва", театральний фестиваль та інші мистецькі та громадські заходи.

Фото: city-adm.lviv.ua