Остатки древнего Бакотского Михайловского скально-пещерного монастыря, известного с 1362 года, расположены на крутом склоне Белой горы над Бакотским заливом Днестра. Известняковая гора возвышается над рекой на 120 метров. Это один из самых популярных туристических объектов Национального природного парка "Подольские Товтры".

При исследовании сохранившихся келий и скальной монастырской церкви была выявлена надпись предположительно ХI века, в которой говорится об основании игуменом Григорием монастыря в честь Святого Михаила. Его считают старейшим на территории Подолья. Являлся частью крупного древнерусского города Бакота, который упоминается в XI-XIII вв. как важнейший политико-административный центр Днестровского Низовья, затем Подолья, входившего в Галицко-Волынское княж ...

Остатки древнего Бакотского Михайловского скально-пещерного монастыря, известного с 1362 года, расположены на крутом склоне Белой горы над Бакотским заливом Днестра. Известняковая гора возвышается над рекой на 120 метров. Это один из самых популярных туристических объектов Национального природного парка "Подольские Товтры".

При исследовании сохранившихся келий и скальной монастырской церкви была выявлена надпись предположительно ХI века, в которой говорится об основании игуменом Григорием монастыря в честь Святого Михаила. Его считают старейшим на территории Подолья. Являлся частью крупного древнерусского города Бакота, который упоминается в XI-XIII вв. как важнейший политико-административный центр Днестровского Низовья, затем Подолья, входившего в Галицко-Волынское княжество.

По легенде, во время нашествия татарской орды спрятавшиеся в пещерах монахи, отказавшись отречься от своей веры, были замурованы заживо.

Возрождению монастыря в XIV веке поспособствовали литовские князья Кориатовичи (Корятовичи), однако после восстания 1431 года Бакота утратила статус города, а вскоре из летописей исчезли и упоминания о монастыре.

Населённый пункт Бакота просуществовал до 1981 года, когда в ходе строительства Новоднестровской ГЭС он был полностью затоплен водой. Обвал Белой горы в 1996 году уничтожил большую часть пещер с древнерусскими фресками. Немногочисленные руины Михайловской церкви и остатки пещер можно осмотреть только в одном месте на склоне горы.

Отсюда открывается захватывающая панорама Днестра.

Ежегодно на Маковея (14 августа) в возрожденном Бакотском Михайловском пещерном храме при большом стечении людей проходят праздничные богослужения.

Залишки стародавнього Бакотського Михайлівського скельно-печерного монастиря, відомого з 1362 року, розташовані на стрімкому схилі Білої гори над Бакотською затокою Дністра. Вапнякова гора здіймається над рікою на 120 метрів. Це один із найпопулярніших туристичних об'єктів Національного природного парку "Подільські Товтри".

При дослідженні келій і скельної монастирської церкви, що збереглися, було виявлено напис імовірно ХI сторіччя, в якому йдеться про заснування ігуменом Григорієм монастиря на честь Святого Михайла. Його вважають найстарішим на території Поділля. Був частиною великого давньоруського міста Бакота, яке згадується в XI-XIII сторіччях як найважливіший політико-адміністративний центр Дністровського Пониззя, потім Поділля, що входило до Галицько-Волинськ ...

Залишки стародавнього Бакотського Михайлівського скельно-печерного монастиря, відомого з 1362 року, розташовані на стрімкому схилі Білої гори над Бакотською затокою Дністра. Вапнякова гора здіймається над рікою на 120 метрів. Це один із найпопулярніших туристичних об'єктів Національного природного парку "Подільські Товтри".

При дослідженні келій і скельної монастирської церкви, що збереглися, було виявлено напис імовірно ХI сторіччя, в якому йдеться про заснування ігуменом Григорієм монастиря на честь Святого Михайла. Його вважають найстарішим на території Поділля. Був частиною великого давньоруського міста Бакота, яке згадується в XI-XIII сторіччях як найважливіший політико-адміністративний центр Дністровського Пониззя, потім Поділля, що входило до Галицько-Волинського князівства.

За легендою, під час нашестя татарської орди ченці, що сховалися в печерах, відмовившись зректися своєї віри, були замуровані живцем.

Відродженню монастирю в XIV сторіччі сприяли литовські князі Коріатовичі (Корятовичі), проте після повстання 1431 року Бакота втратила статус міста, а невдовзі з літописів зникли і згадки про монастир.

Населений пункт Бакота проіснував до 1981 року, коли під час будівництва Новодністровської ГЕС він був повністю затоплений водою. Обвал Білої гори в 1996 році знищив більшу частину печер із давньоруськими фресками. Нечисленні руїни Михайлівської церкви та залишки печер можна оглянути лише в одному місці на схилі гори.

Звідси відкривається захоплююча панорама Дністра.

Щороку на Маковея (14 серпня) у відродженому Бакотському Михайлівському скельному храмі при великому збігу людей відбуваються святкові богослужіння.