Марийский духовный центр в Зарванице - главная святыня греко-католиков Украины.

Народное предание повествует о киевском монахе, которому здесь явилась во сне Дева Мария и повелела основать монастырь. На этом месте забил целебный источник и появилась икона Божьей Матери, которую назвали Зарваницкой. Тогда же был основан пещерный монастырь.

Считается, что первую церковь в Зарванице построил в XIII веке князь Василько Теребовлянский после своего чудесного исцеления.

Письменное упоминание о монастыре датируется 1458 годом. В XVII веке татары несколько раз разоряли монастырь, но чудотворную икону удалось сохранить.

В 1754 году граф Мйончинский отстроил храм Пресвятой Троицы, который сохранился до наших дней (в нем сейчас хранится икона Божьей Матери Зарваницкой). В 18 ...

Марийский духовный центр в Зарванице - главная святыня греко-католиков Украины.

Народное предание повествует о киевском монахе, которому здесь явилась во сне Дева Мария и повелела основать монастырь. На этом месте забил целебный источник и появилась икона Божьей Матери, которую назвали Зарваницкой. Тогда же был основан пещерный монастырь.

Считается, что первую церковь в Зарванице построил в XIII веке князь Василько Теребовлянский после своего чудесного исцеления.

Письменное упоминание о монастыре датируется 1458 годом. В XVII веке татары несколько раз разоряли монастырь, но чудотворную икону удалось сохранить.

В 1754 году граф Мйончинский отстроил храм Пресвятой Троицы, который сохранился до наших дней (в нем сейчас хранится икона Божьей Матери Зарваницкой). В 1867 году папа Пий IX короновал Зарваницкую икону, после чего монастырь стал крупным центром паломничества.

Во времена советской власти монастырь в Зарванице сровняли с землей, но местным жителям удалось спасти икону. До 1988 года богослужения проводились тайно. Только в 1991 году началось возрождение святыни.

На склоне горы у реки Стрипа возведен величественный Собор Зарваницкой Божьей Матери с четырехярусной колокольней высотой 75 метров. Рядом - надвратная церковь, часовня над источником и певческое поле.

Марійський духовний центр у Зарваниці – головна святиня греко-католиків України.

Народний переказ розповідає про київського ченця, якому тут з'явилася уві сні Діва Марія і наказала заснувати монастир. На цьому місці забило цілюще джерело і з'явилася ікона Божої Матері, яку назвали Зарваницькою. Тоді ж було засновано печерний монастир.

Вважається, що першу церкву в Зарваниці збудував у XIII сторіччі князь Василько Теребовлянський після свого чудового зцілення.

Письмова згадка про монастир датується 1458 роком. У XVII сторіччі татари кілька разів розоряли монастир, але чудотворну ікону вдалося зберегти.

В 1754 році граф Мйончинський відбудував храм Пресвятої Трійці, який зберігся до наших днів (у ньому зараз зберігається ікона Божої Матері Зарваницько ...

Марійський духовний центр у Зарваниці – головна святиня греко-католиків України.

Народний переказ розповідає про київського ченця, якому тут з'явилася уві сні Діва Марія і наказала заснувати монастир. На цьому місці забило цілюще джерело і з'явилася ікона Божої Матері, яку назвали Зарваницькою. Тоді ж було засновано печерний монастир.

Вважається, що першу церкву в Зарваниці збудував у XIII сторіччі князь Василько Теребовлянський після свого чудового зцілення.

Письмова згадка про монастир датується 1458 роком. У XVII сторіччі татари кілька разів розоряли монастир, але чудотворну ікону вдалося зберегти.

В 1754 році граф Мйончинський відбудував храм Пресвятої Трійці, який зберігся до наших днів (у ньому зараз зберігається ікона Божої Матері Зарваницької). В 1867 році папа Пій IX коронував Зарваницьку ікону, після чого монастир став великим центром паломництва.

За часів радянської влади монастир у Зарваниці зрівняли із землею, але місцевим жителям вдалося врятувати ікону. До 1988 року богослужіння проводили таємно. Лише в 1991 році почалося відродження святині.

На схилі гори біля річки Стрипа зведено величний Собор Зарваницької Божої Матері з чотириярусною дзвіницею заввишки 75 метрів. Поруч - надбрамна церква, каплиця над джерелом та співоче поле.