Скалатский замок является редким образцом оборонного комплекса Позднего Средневековья и раннего Нового времени на территории Украины, имеющего правильные геометрические формы.
Первые упоминания об укреплениях Скалата относятся к 1503 году. Вероятно, тогда это была деревянная крепость с земляными валами. Нынешний каменный замок в Скалате заложил в 1630 году галицкий мечник Кшиштоф Вихровский. Замок он построил регулярный, почти квадратный в плане, окруженный оборонительным рвом. По его углам расположены пятигранные четырехъярусные башни с бойницами в форме замочных щелей. В подвалы башен можно попасть через туннели.
Скалатский замок пострадал во время Освободительной войны под предводительством Богдана Хмельницкого и во время польско-турецкой войны 1672-1675 годов, в результа ...
Скалатский замок является редким образцом оборонного комплекса Позднего Средневековья и раннего Нового времени на территории Украины, имеющего правильные геометрические формы.
Первые упоминания об укреплениях Скалата относятся к 1503 году. Вероятно, тогда это была деревянная крепость с земляными валами. Нынешний каменный замок в Скалате заложил в 1630 году галицкий мечник Кшиштоф Вихровский. Замок он построил регулярный, почти квадратный в плане, окруженный оборонительным рвом. По его углам расположены пятигранные четырехъярусные башни с бойницами в форме замочных щелей. В подвалы башен можно попасть через туннели.
Скалатский замок пострадал во время Освободительной войны под предводительством Богдана Хмельницкого и во время польско-турецкой войны 1672-1675 годов, в результате чего потерял оборонное значение. Лишь в конце ХVІІІ века его отстроила новая хозяйка Мария Шинионова из рода Воздицких. Она распорядилась пристроить к восточной стене двухэтажный дворцовый корпус и пышно оформить въездные ворота (не сохранились).
В конце XIX века за счет графа Морица Розенштока (Ростоцкого) архитектор Теодор Мариан Талевский из Львова реконструировал в неоготическом стиле башни и замковый костел. Сооружения сильно пострадали во время двух мировых войн. В 1960 году была проведена консервация руин. Только после того, как Скалатский замок вошел в состав Национального заповедника "Замки Тернопольщины", началась его реставрация.
Сейчас территория и сохранившиеся постройки замка расчищены, над башнями возведены шатровые перекрытия, через оборонный ров перекинут деревянный мост, центральная часть двора замощена брусчаткой. В двух башнях открыта картинная галерея и историческая экспозиция, где можно увидеть огнестрельное крепостное оружие XV-XVII веков. В подвалах обустроена экспозиция замковой тюрьмы. На оборонных стенах проложены пешеходные обходные дорожки для осмотра панорамы замка и городка. Проводятся тематические фестивали с рыцарскими боями.
Скалатський замок є рідкісним зразком оборонного комплексу Пізнього Середньовіччя та раннього Нового часу на території України, що має правильні геометричні форми.
Перші згадки про укріплення Скалата відносяться до 1503 року. Ймовірно, тоді це була дерев'яна фортеця з земляними валами. Нинішній кам'яний замок у Скалаті заклав у 1630 році галицький мечник Кшиштоф Віхровський. Замок він звів регулярний, майже квадратний у плані, оточений оборонним ровом. По його кутах розташовані п'ятигранні чотириярусні вежі з бійницями у формі замкових щілин. У підвали веж можна потрапити через тунелі.
Скалатський замок постраждав під час Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького та під час польсько-турецької війни 1672-1675 років, у наслідок чого втратив оборонне значе ...
Скалатський замок є рідкісним зразком оборонного комплексу Пізнього Середньовіччя та раннього Нового часу на території України, що має правильні геометричні форми.
Перші згадки про укріплення Скалата відносяться до 1503 року. Ймовірно, тоді це була дерев'яна фортеця з земляними валами. Нинішній кам'яний замок у Скалаті заклав у 1630 році галицький мечник Кшиштоф Віхровський. Замок він звів регулярний, майже квадратний у плані, оточений оборонним ровом. По його кутах розташовані п'ятигранні чотириярусні вежі з бійницями у формі замкових щілин. У підвали веж можна потрапити через тунелі.
Скалатський замок постраждав під час Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького та під час польсько-турецької війни 1672-1675 років, у наслідок чого втратив оборонне значення. Лише наприкінці ХVІІІ століття його відбудувала нова господарка Марія Шиніонова з роду Водзіцьких. Вона розпорядилася прибудувати до східної стіни двоповерховий палацовий корпус та пишно оформити в'їзну браму (не збереглися).
Наприкінці ХІХ століття коштом графа Моріца Розенштока (Ростоцького) архітектор Теодор Маріан Тальовський зі Львова реконструював у неоготичному стилі башти та замковий костел. Споруди сильно постраждали під час двох світових воєн. У 1960 році було проведено консервацію руїн. Лише після того, як Скалатський замок увійшов до складу Національного заповідника "Замки Тернопілля", розпочалася його реставрація.
Зараз територія та збережені споруди замку розчищені, над вежами зведено шатрові перекриття, через оборонний рів перекинутий дерев'яний міст, центральна частина подвір'я замощена бруківкою. У двох вежах відкрито картинну галерею і та історичну експозицію, де можна побачити вогнепальну фортечну зброю XV-XVII століть. У підвалах облаштовано експозицію замкової в'язниці. На оборонних мурах прокладено пішохідні обхідні доріжки для огляду панорами замку та містечка. Проводяться тематичні фестивалі з лицарськими боями.
Последнее обновление
23.03.2024
Категории | Замок/крепость, Памятник архитектуры, Музей/галерея |
---|---|
Дата основания | 1630 грд |
Часы работы | 09:00-18:00 |
Адрес |
улица Тернопольская, 3
Скалат |
Координаты | 49.426719° N, 25.977173° E Координаты скопированы |
Телефон | +380 96 622 6047, +380 67 153 1062, +380 3550 24 247, |
Электронная почта | zapovidnik_zbarazh@ukr.net |
Официальный сайт | https://zamky.te.ua/zamki/zamo... |
https://www.facebook.com/%D0%A... | |
https://www.instagram.com/skal... | |
Дополнительные сервисы | |
Стоимость | взрослые – 40 грн, школьники и студенты – 25 грн; экскурсия – от 110 грн |
По данным заведения
Разместите практическую или описательную информацию, фото, ссылки