Майдан возник одновременно с Харьковской крепостью и до XIX века называлась Ярмарочной площадью (с 1659 года здесь проходила ежегодная Успенская ярмарка, ставшая к середине XIX века одной из крупнейших в стране).

Зимой площадь была излюбленным местом катания на санях. Со временем площадь получила название Николаевской в честь одноименной церкви, которая размещалась на ней.

В XIX веке на площади появились первые каменные здания. В частности, Дворянское собрание, возле которого стояли две пушки, когда-то находившиеся на вооружении Харьковской крепости (не сохранились). Напротив по проекту архитектора Алексея Бекетова были сооружены здания банков: Петербургского международного (дом 22; ныне Центральное отделение Ощадбанка), Волжско-Камского (дом 24; ныне Театр кукол), Московско ...

Майдан возник одновременно с Харьковской крепостью и до XIX века называлась Ярмарочной площадью (с 1659 года здесь проходила ежегодная Успенская ярмарка, ставшая к середине XIX века одной из крупнейших в стране).

Зимой площадь была излюбленным местом катания на санях. Со временем площадь получила название Николаевской в честь одноименной церкви, которая размещалась на ней.

В XIX веке на площади появились первые каменные здания. В частности, Дворянское собрание, возле которого стояли две пушки, когда-то находившиеся на вооружении Харьковской крепости (не сохранились). Напротив по проекту архитектора Алексея Бекетова были сооружены здания банков: Петербургского международного (дом 22; ныне Центральное отделение Ощадбанка), Волжско-Камского (дом 24; ныне Театр кукол), Московского купеческого (дом 26; ныне Дом техники) и Земельного (дом 28; ныне автотранспортный техникум).

В начале XX века застройку площади дополнила гостиница "Метрополь", многоквартирный жилой дом страхового общества "Россия" (дом 1/17; ныне Дворец труда), здание Азовско-Донского банка (дом 14; ныне "Укрбизнесбанк") и другие.

В 1919 году Николаевскую площадь назвали именем члена Харьковского подпольного обкома КП(б)У Мойсея Тевелева. В советские времена для прокладки трамвайного пути были снесены здание биржи и Николаевская церковь.

Во время Второй мировой войны многие здания были разрушены. После освобождения города харьковчане восстановили площадь, в частности бекетовские здания. Долгое время площадь носила имя революционера Тевелева, затем - Советской Украины. C 1996 года - майдан Конституции.

В 2012 году в центре майдана Конституции открыли Монумент в честь Независимости Украины, авторами которого являются харьковские скульпторы Александр Ридный и Анна Иванова.

2 марта 2022 года, во время боев за Харьков в ходе российско-украинской войны, площадь Конституции в Харькове была обстреляна российской армией. Сильные разрушения понес Дворец труда. Пострадали соседние с ним здания, в том числе прилегающий жилой дом, здание городского совета Харькова и другие.

Майдан виник одночасно з Харківською фортецею та до XIX століття називався Ярмарковою площею (з 1659 року тут проходив щорічний Успенський ярмарок, що до середини XIX століття став одним з найбільших в країні).

Взимку площа була улюбленим місцем катання на санях. З часом площа отримала назву Миколаївської на честь однойменної церкви, яка розташовувалась на ній.

В ХІХ столітті на майдані з'явилися перші муровані будівлі. Зокрема, Дворянське зібрання, біля якого стояли дві гармати, що колись перебували на озброєнні Харківської фортеці (не збереглися). Навпроти за проєктом архітектора Олексія Бекетова були споруджені будівлі банків: Петербурзького міжнародного (будинок 22; нині Центральне відділення Ощадбанку), Волзько-Камського (будинок 24; нині Театр ляльок), Московського ...

Майдан виник одночасно з Харківською фортецею та до XIX століття називався Ярмарковою площею (з 1659 року тут проходив щорічний Успенський ярмарок, що до середини XIX століття став одним з найбільших в країні).

Взимку площа була улюбленим місцем катання на санях. З часом площа отримала назву Миколаївської на честь однойменної церкви, яка розташовувалась на ній.

В ХІХ столітті на майдані з'явилися перші муровані будівлі. Зокрема, Дворянське зібрання, біля якого стояли дві гармати, що колись перебували на озброєнні Харківської фортеці (не збереглися). Навпроти за проєктом архітектора Олексія Бекетова були споруджені будівлі банків: Петербурзького міжнародного (будинок 22; нині Центральне відділення Ощадбанку), Волзько-Камського (будинок 24; нині Театр ляльок), Московського купецького (будинок 26; нині Будинок техніки) та Земельного (будинок 28 ; нині автотранспортний технікум).

На початку XX століття забудову площі доповнив готель "Метрополь", багатоквартирний житловий будинок страхового товариства "Росія" (будинок 1/17; нині Палац праці), будівля Азовсько-Донського банку (будинок 14; нині "Укрбізнесбанк") та інші.

В 1919 році Миколаївську площу назвали ім'ям члена Харківського підпільного обкому КП(б)У Мойсея Тевелєва. За радянських часів для прокладання трамвайної колії було знесено будівлю біржі та Миколаївську церкву.

Під час Другої світової війни багато будівель було зруйновано. Після звільнення міста харків'яни відновили майдан, зокрема бекетівські будинки. Довгий час площа мала ім'я революціонера Тевелєва, потім - Радянської України. З 1996 року - майдан Конституції.

В 2012 році в центрі майдану Конституції відкрили Монумент на честь Незалежності України, авторами якого є харківські скульптори Олександр Рідний та Ганна Іванова.

2 березня 2022 року, під час боїв за Харків в ході російсько-української війни, майдан Конституції в Харкові був обстріляний російською армією. Сильних руйнувань зазнав Палац праці. Постраждали сусідні до нього будівлі, зокрема прилеглий житловий будинок, будівля міської ради Харкова та інші.