Замок в Золотом Потоке построили в XVII веке брацлавский воевода Стефан Потоцкий и его жена Мария Могилянка (родственница основателя Киево-Могилянской академии Петра Могилы).

Твердыня контролировала один из торговых путей из Галичины и Волыни в Молдавию и Покутье. Регулярный квадратный в плане Замок расположен на невысоком холме в долине реки Татарки. Из четырех угловых шестигранных двухъярусных башен с бойницами сохранились только три, и то со значительными изменениями. Высота стен - около 5 метров, толщина - до 2 метров. В центре северо-восточного фасада замка расположена трехъярусная въездная башня. Снаружи замок был окружен валом и глубоким рвом с водой. На территории был одноэтажный дворец, а посреди двора - колодец, с которым связана легенда о происхождении названия Золотого ...

Замок в Золотом Потоке построили в XVII веке брацлавский воевода Стефан Потоцкий и его жена Мария Могилянка (родственница основателя Киево-Могилянской академии Петра Могилы).

Твердыня контролировала один из торговых путей из Галичины и Волыни в Молдавию и Покутье. Регулярный квадратный в плане Замок расположен на невысоком холме в долине реки Татарки. Из четырех угловых шестигранных двухъярусных башен с бойницами сохранились только три, и то со значительными изменениями. Высота стен - около 5 метров, толщина - до 2 метров. В центре северо-восточного фасада замка расположена трехъярусная въездная башня. Снаружи замок был окружен валом и глубоким рвом с водой. На территории был одноэтажный дворец, а посреди двора - колодец, с которым связана легенда о происхождении названия Золотого Потока (якобы, во время длительной осады измученные жаждой защитники замка нашли источник, который назвали "золотым").

Золотопотоцкий замок несколько раз захватывали турки и казаки, но каждый раз его отстраивали, и до наших дней он дошел в неплохом состоянии. Сейчас на территории находятся мастерские.

Замок у Золотому Потоці збудували у XVII сторіччі брацлавський воєвода Стефан Потоцький та його дружина Марія Могилянка (родичка засновника Києво-Могилянської академії Петра Могили).

Твердиня контролювала один із торгових шляхів із Галичини та Волині до Молдови та Покуття. Регулярний квадратний у плані Замок розташований на невисокому пагорбі у долині річки Татарки. Із чотирьох кутових шестигранних двоярусних веж із бійницями збереглися лише три, та й то зі значними змінами. Висота стін – близько 5 метрів, товщина – до 2 метрів. У центрі північно-східного фасаду замку розташована триярусна в'їзна вежа. Зовні замок був оточений валом та глибоким ровом із водою. На території був одноповерховий палац, а посеред двору - колодязь, з яким пов'язана легенда про походж ...

Замок у Золотому Потоці збудували у XVII сторіччі брацлавський воєвода Стефан Потоцький та його дружина Марія Могилянка (родичка засновника Києво-Могилянської академії Петра Могили).

Твердиня контролювала один із торгових шляхів із Галичини та Волині до Молдови та Покуття. Регулярний квадратний у плані Замок розташований на невисокому пагорбі у долині річки Татарки. Із чотирьох кутових шестигранних двоярусних веж із бійницями збереглися лише три, та й то зі значними змінами. Висота стін – близько 5 метрів, товщина – до 2 метрів. У центрі північно-східного фасаду замку розташована триярусна в'їзна вежа. Зовні замок був оточений валом та глибоким ровом із водою. На території був одноповерховий палац, а посеред двору - колодязь, з яким пов'язана легенда про походження назви Золотого Потоку (нібито, під час тривалої облоги змучені жагою захисники замку знайшли джерело, яке назвали "золотим").

Золотопотоцький замок кілька разів захоплювали турки та козаки, але щоразу його відбудовували, і до наших днів він дійшов у непоганому стані. Нині на території знаходяться майстерні.