Руины епископского замка возвышаются на отвесной надзбручанской горе над селом Чорнокозинцы.

С середины XV века здесь размещалась укрепленная летняя резиденция римо-католических епископов Каменца-Подольского. На протяжении первого столетия существования, стоящий на Валахском пути, замок неоднократно приходилось обновлять, поскольку он очень часто подвергался татарским осадам - в 1502, 1503, 1507, 1511, 1513, 1516 годах, причем в последний раз село было сожжено дотла. Самые масштабные ремонтные работы были проведены после изгнания турок, хозяйничавших здесь с 1674 по 1699 год.

К регулярному замку с двумя круглыми башнями был пристроен двухэтажный дворец, а на юго-восточных склонах замковой горы была возведена усадьба дворцового типа. Оборонительные стены имели толщину от 1,9 ...

Руины епископского замка возвышаются на отвесной надзбручанской горе над селом Чорнокозинцы.

С середины XV века здесь размещалась укрепленная летняя резиденция римо-католических епископов Каменца-Подольского. На протяжении первого столетия существования, стоящий на Валахском пути, замок неоднократно приходилось обновлять, поскольку он очень часто подвергался татарским осадам - в 1502, 1503, 1507, 1511, 1513, 1516 годах, причем в последний раз село было сожжено дотла. Самые масштабные ремонтные работы были проведены после изгнания турок, хозяйничавших здесь с 1674 по 1699 год.

К регулярному замку с двумя круглыми башнями был пристроен двухэтажный дворец, а на юго-восточных склонах замковой горы была возведена усадьба дворцового типа. Оборонительные стены имели толщину от 1,9 до 3,6 метров.

До наших дней дошли лишь руины замка и каменные ворота усадьбы.

Руїни єпископського замку височіють на прямовисній надзбручанській горі над селом Чорнокозинці.

З середини XV сторіччя тут розміщувалася укріплена літня резиденція римо-католицьких єпископів Кам'янця-Подільського. Протягом першого століття існування замку, що стоїть на Валахському шляху, замок неодноразово доводилося оновлювати, оскільки він дуже часто піддавався татарським облогам - у 1502, 1503, 1507, 1511, 1513, 1516 роках, причому востаннє село було спалено вщент. Наймасштабніші ремонтні роботи було проведено після вигнання турків, що господарювали тут з 1674 по 1699 рік.

До регулярного замку з двома круглими вежами був прибудований двоповерховий палац, а на південно-східних схилах замкової гори було зведено садибу палацового типу. Оборонні стіни мали товщину від 1,9 ...

Руїни єпископського замку височіють на прямовисній надзбручанській горі над селом Чорнокозинці.

З середини XV сторіччя тут розміщувалася укріплена літня резиденція римо-католицьких єпископів Кам'янця-Подільського. Протягом першого століття існування замку, що стоїть на Валахському шляху, замок неодноразово доводилося оновлювати, оскільки він дуже часто піддавався татарським облогам - у 1502, 1503, 1507, 1511, 1513, 1516 роках, причому востаннє село було спалено вщент. Наймасштабніші ремонтні роботи було проведено після вигнання турків, що господарювали тут з 1674 по 1699 рік.

До регулярного замку з двома круглими вежами був прибудований двоповерховий палац, а на південно-східних схилах замкової гори було зведено садибу палацового типу. Оборонні стіни мали товщину від 1,9 до 3,6 метрів.

До наших днів дійшли лише руїни замку та кам'яні ворота садиби.