Пятничанская башня считается редким памятником оборонной архитектуры галицкой школы и, возможно, одним из древнейших оборонительных сооружений Галичины.

По одной из версий, укрепление в Пятничанах возникло еще в княжеские времена. Башня являлась частью оборонного двора шляхетского рода Внучеков, первое письменное упоминание о котором датируется 1454 годом. Оборонный двор располагался на склоне горы в западной части села Пятничаны.

Это было характерное каменно-деревянное укрепление мысового типа. Единственная каменная башня, к которой примыкали деревянные стены, в плане имеет форму почти правильного квадрата со сторонами 7,83 метров на 7,4 метров. Высота стен достигает 9,5 метров.

Долгое время башня оставалась полуразрушенной, ее отреставрировали только в 1990-1991 годы ...

Пятничанская башня считается редким памятником оборонной архитектуры галицкой школы и, возможно, одним из древнейших оборонительных сооружений Галичины.

По одной из версий, укрепление в Пятничанах возникло еще в княжеские времена. Башня являлась частью оборонного двора шляхетского рода Внучеков, первое письменное упоминание о котором датируется 1454 годом. Оборонный двор располагался на склоне горы в западной части села Пятничаны.

Это было характерное каменно-деревянное укрепление мысового типа. Единственная каменная башня, к которой примыкали деревянные стены, в плане имеет форму почти правильного квадрата со сторонами 7,83 метров на 7,4 метров. Высота стен достигает 9,5 метров.

Долгое время башня оставалась полуразрушенной, ее отреставрировали только в 1990-1991 годы. В частности, восстановлен подъемный мост, который поднимается по принципу противовеса.

С 1995 года музей оборонной архитектуры "Пятничанская башня" является филиалом Львовской галереи искусств. Экспозиция музея расположена на втором и третьем ярусах каменной надвратной башни.

Выставлены археологические находки с территории бывшего оборонного двора, картосхема оборонного строительства и известные образцы милитарной архитектуры периода Галицко-Волынского княжества.

П'ятничанська вежа вважається рідкісною пам'яткою оборонної архітектури галицької школи і, можливо, однією з найдавніших оборонних споруд Галичини.

За однією з версій, укріплення в П'ятничанах виникло ще за княжих часів. Вежа була частиною оборонного двору шляхетського роду Внучеків, перша письмова згадка про який датується 1454 роком. Оборонний двір розташовувався на схилі гори в західній частині села П'ятничани.

Це було характерне кам'яно-дерев'яне укріплення мисового типу. Єдина кам'яна вежа, до якої примикали дерев'яні стіни, в плані має форму майже правильного квадрата зі сторонами 7,83 метри на 7,4 метри. Висота стін сягає 9,5 метрів.

Довгий час вежа залишалася напівзруйнованою, її відреставрували лише у 1990-1991 роках. Зокрема, в ...

П'ятничанська вежа вважається рідкісною пам'яткою оборонної архітектури галицької школи і, можливо, однією з найдавніших оборонних споруд Галичини.

За однією з версій, укріплення в П'ятничанах виникло ще за княжих часів. Вежа була частиною оборонного двору шляхетського роду Внучеків, перша письмова згадка про який датується 1454 роком. Оборонний двір розташовувався на схилі гори в західній частині села П'ятничани.

Це було характерне кам'яно-дерев'яне укріплення мисового типу. Єдина кам'яна вежа, до якої примикали дерев'яні стіни, в плані має форму майже правильного квадрата зі сторонами 7,83 метри на 7,4 метри. Висота стін сягає 9,5 метрів.

Довгий час вежа залишалася напівзруйнованою, її відреставрували лише у 1990-1991 роках. Зокрема, відновлено підйомний міст, який піднімається за принципом противаги.

З 1995 році музей оборонної архітектури "П'ятничанська вежа" є філією Львівської галереї мистецтв. Експозиція музею розташована на другому та третьому ярусах кам'яної надбрамної вежі.

Виставлено археологічні знахідки з території колишнього оборонного двору, картосхему оборонного будівництва та відомі зразки мілітарної архітектури періоду Галицько-Волинського князівства.