Подгорецкий замок – самый красивый замок "Золотой подковы Львовщины", яркий образец перехода от оборонной к дворцовой архитектуре дворянских резиденций эпохи Ренессанса.

Замок в Подгорцах построен по проекту итальянского архитектора Андреа дель Аквы и военного инженера Гийома де Боплана (автора известного "Описания Украины" и составителя "Генеральной карты Украины") для коронного гетмана Станислава Конецпольского на северной оконечности древнерусского Плиснеского городища.

Был одним из самых великолепнейших дворцов на территории Восточной Европы, воплощал модный в то время тип аристократической резиденции, совмещавший роскошное жилье с бастионными укреплениями (так назыв ...

Подгорецкий замок – самый красивый замок "Золотой подковы Львовщины", яркий образец перехода от оборонной к дворцовой архитектуре дворянских резиденций эпохи Ренессанса.

Замок в Подгорцах построен по проекту итальянского архитектора Андреа дель Аквы и военного инженера Гийома де Боплана (автора известного "Описания Украины" и составителя "Генеральной карты Украины") для коронного гетмана Станислава Конецпольского на северной оконечности древнерусского Плиснеского городища.

Был одним из самых великолепнейших дворцов на территории Восточной Европы, воплощал модный в то время тип аристократической резиденции, совмещавший роскошное жилье с бастионными укреплениями (так называемый "palazzo in fortezza").

После Освободительной войны владевшие замком с 1648 года Собеские восстановили дворец и украсили интерьеры. Здесь проходили грандиозные балы с участием европейских монархов. Побывавший здесь в 1711 году русский царь Петр I вывез в Петербург несколько скульптур итальянских мастеров и вскоре развернул строительство Петродворца. Новый владелец Подгорцев Вацлав Ржевусский в 1728-1779 годах провел масштабную реконструкцию замка, начал собирать коллекцию скульптуры и живописи, а также организовал частный театр. В те времена Подгорцы прослыли "галицким Версалем".

Последние владельцы Подгорецкого замка – князья Сангушко – превратили свою резиденцию в музей, но в начале Первой мировой войны вынуждены были спасать коллекцию. В 1939 году Роман Сангушко вывез богатое собрание произведений искусства в Бразилию и создал Фонд Сангушко, которым управляют его потомки.

В советские времена дворец был разграблен, интерьеры уничтожил пожар, в помещениях разместили туберкулезный санаторий. В советском телесериале "Д'Артаньян и три мушкетера" Подгорецкий замок исполнил роль городской ратуши, где проходил бал у городских старейшин, куда бравый гасконец доставил алмазные подвески королевы (многие считают, что это был Лувр или Версаль).

Сейчас музей-заповедник "Подгорецкий замок" является филиалом Львовской национальной галереи искусств. С 1997 года ведется реставрация и создание экспозиции. Для посещения доступен двор с колодцем, терраса на бастионах, выставка старых фотографий в казематах, а также подземелья замка с экспозицией "Белая пани", которая посвящена легенде о привидении Подгорецкого замка.

Підгорецький замок – найкрасивіший замок "Золотої підкови Львівщини", яскравий зразок переходу від оборонної до палацової архітектури дворянських резиденцій епохи Ренесансу.

Замок в Підгірцях побудований за проєктом італійського архітектора Андреа дель Акви та військового інженера Гійома де Боплана (автора відомого "Опису України" та укладача "Генеральної карти України") для коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського на північній околиці давньоруського Пліснеського городища.

Був одним із найпрекрасніших палаців на території Східної Європи, втілював модний на той час тип аристократичної резиденції, що поєднував розкішне житло з бастіонними укріпленнями (так зване palaz ...

Підгорецький замок – найкрасивіший замок "Золотої підкови Львівщини", яскравий зразок переходу від оборонної до палацової архітектури дворянських резиденцій епохи Ренесансу.

Замок в Підгірцях побудований за проєктом італійського архітектора Андреа дель Акви та військового інженера Гійома де Боплана (автора відомого "Опису України" та укладача "Генеральної карти України") для коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського на північній околиці давньоруського Пліснеського городища.

Був одним із найпрекрасніших палаців на території Східної Європи, втілював модний на той час тип аристократичної резиденції, що поєднував розкішне житло з бастіонними укріпленнями (так зване palazzo in fortezza).

Після Визвольної війни Собеські, які володіли замком з 1648 року, відновили палац та прикрасили інтер'єри. Тут відбувалися грандіозні бали за участю європейських монархів. Російський цар Петро I, який побував тут в 1711 році, вивіз до Петербурга кілька скульптур італійських майстрів і невдовзі розгорнув будівництво Петропалацу. Новий власник Підгірців Вацлав Ржевуський у 1728-1779 роках провів масштабну реконструкцію замку, почав збирати колекцію скульптури та живопису, а також організував приватний театр. У ті часи Підгірці прославилися "галицьким Версалем".

Останні власники Підгорецького замку – князі Сангушки – перетворили свою резиденцію на музей, але на початку Першої світової війни змушені були рятувати колекцію. В 1939 році Роман Сангушко вивіз багату колекцію творів мистецтва до Бразилії та створив Фонд Сангушків, яким керують його нащадки.

За радянських часів палац був пограбований, інтер'єри знищила пожежа, в приміщеннях розмістили туберкульозний санаторій. У радянському телесеріалі "Д'Артаньян і три мушкетери" Підгорецький замок виконав роль міської ратуші, де проходив бал у міських старійшин, куди бравий гасконець доставив алмазні підвіски королеви (багато хто вважає, що це був Лувр або Версаль).

Зараз музей-заповідник "Підгорецький замок" є філією Львівської національної галереї мистецтв. З 1997 року ведеться реставрація та створення експозиції. Для відвідування доступний двір з колодязем, тераса на бастіонах, виставка старих фотографій у казематах, а також підземелля замку з експозицією "Біла пані", яка присвячена легенді про привид Підгорецького замку.