На месте старинного подольского села Соколец еще в XIII веке существовали две древнерусские крепости.

В 1973 году село попало в перечень населенных пунктов, которые подлежали затоплению, в связи с вводом в эксплуатацию Днестровской ГЭС. Именно так произошло с селами Бакота, Калюс и другими. Местных жителей в срочном порядке переселили на возвышенность Ушицкого каньона. Однако уровень подъема вод оказался существенно ниже ошибочного расчета инженеров. Таким образом удалось сохранить историческую часть села. Среди руин находятся остатки костела Рождества Богородицы (1723 год), остатки древнего пещерного монастыря, часть старинной оборонительной стены XVIII века, городище ХІІ-ХІІІ веков, старое сельское кладбище, курганный могильник ХІІ-ХІІІ веков и единственный действующий объект - ...

На месте старинного подольского села Соколец еще в XIII веке существовали две древнерусские крепости.

В 1973 году село попало в перечень населенных пунктов, которые подлежали затоплению, в связи с вводом в эксплуатацию Днестровской ГЭС. Именно так произошло с селами Бакота, Калюс и другими. Местных жителей в срочном порядке переселили на возвышенность Ушицкого каньона. Однако уровень подъема вод оказался существенно ниже ошибочного расчета инженеров. Таким образом удалось сохранить историческую часть села. Среди руин находятся остатки костела Рождества Богородицы (1723 год), остатки древнего пещерного монастыря, часть старинной оборонительной стены XVIII века, городище ХІІ-ХІІІ веков, старое сельское кладбище, курганный могильник ХІІ-ХІІІ веков и единственный действующий объект - православная церковь Покрова Пресвятой Богородицы (1840 год).

С территории современного Сокольца открывается потрясающий вид на заброшенную долину села.

На місці старовинного подільського села Сокілець ще в XIII сторіччі існували дві давньоруські фортеці.

У 1973 році село потрапило до переліку населених пунктів, які підлягали затопленню у зв'язку із введенням в експлуатацію Дністровської ГЕС. Саме так сталося з селами Бакота, Калюс та іншими. Місцевих мешканців терміново переселили на височину Ушицького каньйону. Однак рівень підйому вод виявився суттєво нижчим від помилкового розрахунку інженерів. У такий спосіб вдалося зберегти історичну частину села.

Серед руїн знаходяться залишки костелу Різдва Богородиці (1723 рік), залишки стародавнього печерного монастиря, частина старовинної оборонної стіни XVIII століття, городище ХІІ-ХІІІ сторічь, старий сільський цвинтар, курганний могильник ХІІ-ХІІІ сторічь та єдиний діючий о ...

На місці старовинного подільського села Сокілець ще в XIII сторіччі існували дві давньоруські фортеці.

У 1973 році село потрапило до переліку населених пунктів, які підлягали затопленню у зв'язку із введенням в експлуатацію Дністровської ГЕС. Саме так сталося з селами Бакота, Калюс та іншими. Місцевих мешканців терміново переселили на височину Ушицького каньйону. Однак рівень підйому вод виявився суттєво нижчим від помилкового розрахунку інженерів. У такий спосіб вдалося зберегти історичну частину села.

Серед руїн знаходяться залишки костелу Різдва Богородиці (1723 рік), залишки стародавнього печерного монастиря, частина старовинної оборонної стіни XVIII століття, городище ХІІ-ХІІІ сторічь, старий сільський цвинтар, курганний могильник ХІІ-ХІІІ сторічь та єдиний діючий об'єкт – православна церква Покрови Пресвятої Богородиці (1840 рік).

З території сучасного Сокільця відкривається чудовий краєвид на покинуту долину села.