Литературно-мемориальный музей Тараса Шевченко в Каневе открылся в 1939 году. До этого на Тарасовой горе действовал народный музей поэта "Тарасова светлица", открытый в конце XIX века в бывшем доме смотрителя шевченковой могилы Ивана Ядловского.

Новый музей строился в течение 1935-1937 годов по проекту выдающегося архитектора Василия Кричевского, которого считают основателем украинского архитектурного модерна. Согласно первоначальному замыслу, лаконичная внешне классицистическая постройка должна была быть украшена украинскими орнаментами в технике майолики. Этот замысел так и не был реализован, но внутреннее убранство поражало н ...

Литературно-мемориальный музей Тараса Шевченко в Каневе открылся в 1939 году. До этого на Тарасовой горе действовал народный музей поэта "Тарасова светлица", открытый в конце XIX века в бывшем доме смотрителя шевченковой могилы Ивана Ядловского.

Новый музей строился в течение 1935-1937 годов по проекту выдающегося архитектора Василия Кричевского, которого считают основателем украинского архитектурного модерна. Согласно первоначальному замыслу, лаконичная внешне классицистическая постройка должна была быть украшена украинскими орнаментами в технике майолики. Этот замысел так и не был реализован, но внутреннее убранство поражало народным колоритом: яркий витраж в глубине вестибюля, кессоны с цветными розетками на потолке, орнаментальные росписи на стенах.

После реконструкции 2003-2010 годов здание приобрело современный минималистичный вид с элементами конструктивизма.

На сегодняшний день музейная коллекция насчитывает более 20 тысяч предметов. В основной экспозиции представлены отдельные мемориальные вещи Тараса Шевченко (резная шкатулка, веретено, псалтырь), оригиналы некоторых его рисунков и офортов, редкие издания произведений поэта, художественные произведения на шевченковскую тематику и другое.

В отдельном зале выставлена посмертная гипсовая маска Кобзаря в окружении текстов из "Завещания" на разных языках мира. Интерактивная карта "Последний путь Тараса Шевченко по Украине" демонстрирует маршрут, по которому гроб с прахом Кобзаря везли из Петербурга в Канев.

Экспозиция оснащена мультимедийными информационными киосками, посетителям доступны разнообразные аудио-визуальные программы.

Літературно-меморіальний музей Тараса Шевченка в Каневі відкрився в 1939 році. До того на Тарасовій горі діяв народний музей поета "Тарасова світлиця", відкритий наприкінці XIX століття в колишньому будинку наглядача шевченкової могили Івана Ядловського.

Новий музей будувався протягом 1935-1937 років за проєктом видатного архітектора Василя Кричевського, якого вважають засновником українського архітектурного модерну. Згідно з початковим задумом, лаконічна зовні класицистична будівля мала бути прикрашена українськими орнаментами в техніці майоліки. Цей задум так і не був реалізований, але внутрішнє оздоблення вражало народним кол ...

Літературно-меморіальний музей Тараса Шевченка в Каневі відкрився в 1939 році. До того на Тарасовій горі діяв народний музей поета "Тарасова світлиця", відкритий наприкінці XIX століття в колишньому будинку наглядача шевченкової могили Івана Ядловського.

Новий музей будувався протягом 1935-1937 років за проєктом видатного архітектора Василя Кричевського, якого вважають засновником українського архітектурного модерну. Згідно з початковим задумом, лаконічна зовні класицистична будівля мала бути прикрашена українськими орнаментами в техніці майоліки. Цей задум так і не був реалізований, але внутрішнє оздоблення вражало народним колоритом: яскравий вітраж у глибині вестибюлю, кесони з кольоровими розетками на стелі, орнаментальні розписи на стінах.

Після реконструкції 2003-2010 років будівля набула сучасного мінімалістичного вигляду з елементами конструктивізму.

На сьогодні музейна колекція нараховує понад 20 тисяч предметів. В основній експозиції представлені окремі меморіальні речі Тараса Шевченка (різьблена шкатулка, веретено, псалтир), оригінали деяких його малюнків та офортів, рідкісні видання творів поета, художні твори на шевченківську тематику тощо.

В окремій залі виставлена посмертна гіпсова маска Кобзаря в оточенні текстів із "Заповіту" різними мовами світу. Інтерактивна мапа "Останній шлях Тараса Шевченка Україною" демонструє маршрут, яким труну з прахом Кобзаря везли з Петербурга до Канева.

Експозиція оснащена мультимедійними інформаційними кіосками, відвідувачам доступні різноманітні аудіовізуальні програми.