Городище "Валы" (замчище, детинец) в центре современного города Владимир на Волыни является памятником археологии национального значения. Входит в состав Государственного историко-культурного заповедника "Древний Владимир".

Первые укрепления между рекой Луга и двумя ее притоками возникли в раннеславянские времена. В венгерских хрониках под 884 годом упоминается город Ладомир, являвшийся племенным центром дулебов.

Земляные валы четырехугольной формы, находящиеся между Славянским парком и автостанцией, относятся к периоду расцвета городского строительства после присоединения города князем Владимиром Великим к Киевской Руси в X веке. Расцвет средневекового Владимира пришелся на первую про ...

Городище "Валы" (замчище, детинец) в центре современного города Владимир на Волыни является памятником археологии национального значения. Входит в состав Государственного историко-культурного заповедника "Древний Владимир".

Первые укрепления между рекой Луга и двумя ее притоками возникли в раннеславянские времена. В венгерских хрониках под 884 годом упоминается город Ладомир, являвшийся племенным центром дулебов.

Земляные валы четырехугольной формы, находящиеся между Славянским парком и автостанцией, относятся к периоду расцвета городского строительства после присоединения города князем Владимиром Великим к Киевской Руси в X веке. Расцвет средневекового Владимира пришелся на первую проловину XIII века, когда им владел князь Даниил Романович.

Мощные валы возвышаются в северной части детинца на шесть метров, а в южной – на восемь метров. На валах были деревянные городские стены с башнями и несколькими вратами, вокруг валов проходил ров с водой. На территории детинца было несколько каменных храмов и дворцов. Вокруг размещался Окольный град, также укрепленный земляными валами.

С запада к детинцу прилегает Епископский замочек с Успенским собором и колокольней, построенный в 1494 году.

С XIX до середины XX века правительство царской, затем советской России использовало Владимирскую крепость как тюрьму для политзаключенных, затем – как туберкулезную больницу. Сохранилось двухэтажное тюремное здание, которое реставрируется для размещения музейной экспозиции.

Установлен памятный знак в честь павших за свободу Украины.

Городище "Вали" (замчище, дитинець) у центрі сучасного міста Володимир на Волині є пам’яткою археології національного значення. Входить до складу Державного історико-культурного заповідника "Стародавній Володимир".

Перші укріплення між річкою Луга та двома її притоками виникли в ранньослов'янські часи. В угорських хроніках під 884 роком згадується місто Ладомир, яке було племінним центром дулібів. 

Земляні вали чотирикутної форми, що знаходяться між Слов'янським парком та автостанцією, відносяться до періоду розквіту міського будівництва після приєднання міста князем Володимиром Великим до Київської Русі в X столітті. Розквіт середньовічного Володимира припав на перш ...

Городище "Вали" (замчище, дитинець) у центрі сучасного міста Володимир на Волині є пам’яткою археології національного значення. Входить до складу Державного історико-культурного заповідника "Стародавній Володимир".

Перші укріплення між річкою Луга та двома її притоками виникли в ранньослов'янські часи. В угорських хроніках під 884 роком згадується місто Ладомир, яке було племінним центром дулібів. 

Земляні вали чотирикутної форми, що знаходяться між Слов'янським парком та автостанцією, відносяться до періоду розквіту міського будівництва після приєднання міста князем Володимиром Великим до Київської Русі в X столітті. Розквіт середньовічного Володимира припав на першу проловину XIII століття, коли ним володів князь Данило Романович.

Потужні вали підносяться в північній частині дитинця на шість метрів а в південній – на вісім метрів. На валах були дерев'яні міські стіни з вежами та кількома брамами, навколо валів проходив рів із водою. На території дитинця було кілька кам'яних храмів і палаців. Навколо розташовувалося Окольне місто, також укріплене земляними валами.

Із заходу до дитинця прилягає Єпископський замочок з Успенським собором і дзвіницею, зведений у 1494 році.

З XIX до середини XX століття уряд царської, потім радянської Росії використав Володимирську фортецю як в'язницю для політв'язнів, потім – як туберкульозну лікарню. Збереглася двоповерхова тюремна будівля, яка реставрується для розміщення музейної експозиції.

Встановлено пам'ятний знак на честь полеглих за волю України.