Городище "Вали" (замчище, дитинець) у центрі сучасного міста Володимир на Волині є пам’яткою археології національного значення. Входить до складу Державного історико-культурного заповідника "Стародавній Володимир".

Перші укріплення між річкою Луга та двома її притоками виникли в ранньослов'янські часи. В угорських хроніках під 884 роком згадується місто Ладомир, яке було племінним центром дулібів. 

Земляні вали чотирикутної форми, що знаходяться між Слов'янським парком та автостанцією, відносяться до періоду розквіту міського будівництва після приєднання міста князем Володимиром Великим до Київської Русі в X столітті. Розквіт середньовічного Володимира припав на перш ...

Городище "Вали" (замчище, дитинець) у центрі сучасного міста Володимир на Волині є пам’яткою археології національного значення. Входить до складу Державного історико-культурного заповідника "Стародавній Володимир".

Перші укріплення між річкою Луга та двома її притоками виникли в ранньослов'янські часи. В угорських хроніках під 884 роком згадується місто Ладомир, яке було племінним центром дулібів. 

Земляні вали чотирикутної форми, що знаходяться між Слов'янським парком та автостанцією, відносяться до періоду розквіту міського будівництва після приєднання міста князем Володимиром Великим до Київської Русі в X столітті. Розквіт середньовічного Володимира припав на першу проловину XIII століття, коли ним володів князь Данило Романович.

Потужні вали підносяться в північній частині дитинця на шість метрів а в південній – на вісім метрів. На валах були дерев'яні міські стіни з вежами та кількома брамами, навколо валів проходив рів із водою. На території дитинця було кілька кам'яних храмів і палаців. Навколо розташовувалося Окольне місто, також укріплене земляними валами.

Із заходу до дитинця прилягає Єпископський замочок з Успенським собором і дзвіницею, зведений у 1494 році.

З XIX до середини XX століття уряд царської, потім радянської Росії використав Володимирську фортецю як в'язницю для політв'язнів, потім – як туберкульозну лікарню. Збереглася двоповерхова тюремна будівля, яка реставрується для розміщення музейної експозиції.

Встановлено пам'ятний знак на честь полеглих за волю України.

Городище "Вали" (замчище, дитинець) у центрі сучасного міста Володимир на Волині є пам’яткою археології національного значення. Входить до складу Державного історико-культурного заповідника "Стародавній Володимир".

Перші укріплення між річкою Луга та двома її притоками виникли в ранньослов'янські часи. В угорських хроніках під 884 роком згадується місто Ладомир, яке було племінним центром дулібів. 

Земляні вали чотирикутної форми, що знаходяться між Слов'янським парком та автостанцією, відносяться до періоду розквіту міського будівництва після приєднання міста князем Володимиром Великим до Київської Русі в X столітті. Розквіт середньовічного Володимира припав на перш ...

Городище "Вали" (замчище, дитинець) у центрі сучасного міста Володимир на Волині є пам’яткою археології національного значення. Входить до складу Державного історико-культурного заповідника "Стародавній Володимир".

Перші укріплення між річкою Луга та двома її притоками виникли в ранньослов'янські часи. В угорських хроніках під 884 роком згадується місто Ладомир, яке було племінним центром дулібів. 

Земляні вали чотирикутної форми, що знаходяться між Слов'янським парком та автостанцією, відносяться до періоду розквіту міського будівництва після приєднання міста князем Володимиром Великим до Київської Русі в X столітті. Розквіт середньовічного Володимира припав на першу проловину XIII століття, коли ним володів князь Данило Романович.

Потужні вали підносяться в північній частині дитинця на шість метрів а в південній – на вісім метрів. На валах були дерев'яні міські стіни з вежами та кількома брамами, навколо валів проходив рів із водою. На території дитинця було кілька кам'яних храмів і палаців. Навколо розташовувалося Окольне місто, також укріплене земляними валами.

Із заходу до дитинця прилягає Єпископський замочок з Успенським собором і дзвіницею, зведений у 1494 році.

З XIX до середини XX століття уряд царської, потім радянської Росії використав Володимирську фортецю як в'язницю для політв'язнів, потім – як туберкульозну лікарню. Збереглася двоповерхова тюремна будівля, яка реставрується для розміщення музейної експозиції.

Встановлено пам'ятний знак на честь полеглих за волю України.