Безыменное

Село Безыменное расположено на берегу Азовского моря в 20 километрах к востоку от Мариуполя.

Впервые упоминается в 1799 году как станица Безымянная Войска Донского. Достоверно известно, что в 1820 году через село проезжал поэт Александр Пушкин по дороге на Кавказ. Согласно местной легенде, Пушкин спросил у рыбаков, которые чинили сети под большим дубом, как называется их село. Ему ответили, что село не имеет имени. "Ну, раз оно без имени, так и будем называть его Безыменное", - ответил поэт. Песчаную косу и залив к востоку от села издавна называют Лукоморьем. Считается, что эти места Пушкин описал в знаменитом прологе к "Руслану и Людмиле" ("У лукоморья дуб зеленый...") и, в ...

Село Безыменное расположено на берегу Азовского моря в 20 километрах к востоку от Мариуполя.

Впервые упоминается в 1799 году как станица Безымянная Войска Донского. Достоверно известно, что в 1820 году через село проезжал поэт Александр Пушкин по дороге на Кавказ. Согласно местной легенде, Пушкин спросил у рыбаков, которые чинили сети под большим дубом, как называется их село. Ему ответили, что село не имеет имени. "Ну, раз оно без имени, так и будем называть его Безыменное", - ответил поэт. Песчаную косу и залив к востоку от села издавна называют Лукоморьем. Считается, что эти места Пушкин описал в знаменитом прологе к "Руслану и Людмиле" ("У лукоморья дуб зеленый...") и, возможно, в "Сказке о рыбаке и золотой рыбке".

В последнее время село Безыменное развивается как морской курорт. Лето здесь жароке, вторая его половина засушливая. Ландшафт степной, со скудной растительностью. Берег крупным уступом обрывается к морю. Песчаный пляж очень длинный. У основания косы расположен кемпинг, а ближе к уентру села - несколько баз отдыха.

Село Безіменне розташоване на березі Азовського моря в 20 кілометрах на схід від Маріуполя.

Вперше згадується в 1799 році як станиця Безіменна Війська Донського. Достеменно відомо, що в 1820 році через село проїжджав поет Олександр Пушкін по дорозі на Кавказ. Згідно з місцевою легендою, Пушкін запитав у рибалок, які лагодили сіті під великим дубом, як називається їхнє село. Йому відповіли, що село не має імені. "Ну, раз воно без імені, так і будемо називати його Безіменне", - відповів поет. Піщану косу й затоку на схід від села здавна називають Лукомор'ям. Вважається, що ці місця Пушкін описав у знаменитому пролозі до "Руслану і Людмилі" ( "У лукомор'я дуб зелений ...") і ...

Село Безіменне розташоване на березі Азовського моря в 20 кілометрах на схід від Маріуполя.

Вперше згадується в 1799 році як станиця Безіменна Війська Донського. Достеменно відомо, що в 1820 році через село проїжджав поет Олександр Пушкін по дорозі на Кавказ. Згідно з місцевою легендою, Пушкін запитав у рибалок, які лагодили сіті під великим дубом, як називається їхнє село. Йому відповіли, що село не має імені. "Ну, раз воно без імені, так і будемо називати його Безіменне", - відповів поет. Піщану косу й затоку на схід від села здавна називають Лукомор'ям. Вважається, що ці місця Пушкін описав у знаменитому пролозі до "Руслану і Людмилі" ( "У лукомор'я дуб зелений ...") і, можливо, в "Казці про рибака та золоту рибку".

Останнім часом село Безіменне розвивається як морський курорт. Літо тут спекотне, друга його половина посушлива. Ландшафт степовий, з мізерною рослинністю. Берег великим уступом обривається до моря. Піщаний пляж дуже довгий. На початку коси розташований кемпінг, а ближче до центру села - кілька баз відпочинку.