Безіменне

Село Безіменне розташоване на березі Азовського моря в 20 кілометрах на схід від Маріуполя.

Вперше згадується в 1799 році як станиця Безіменна Війська Донського. Достеменно відомо, що в 1820 році через село проїжджав поет Олександр Пушкін по дорозі на Кавказ. Згідно з місцевою легендою, Пушкін запитав у рибалок, які лагодили сіті під великим дубом, як називається їхнє село. Йому відповіли, що село не має імені. "Ну, раз воно без імені, так і будемо називати його Безіменне", - відповів поет. Піщану косу й затоку на схід від села здавна називають Лукомор'ям. Вважається, що ці місця Пушкін описав у знаменитому пролозі до "Руслану і Людмилі" ( "У лукомор'я дуб зелений ...") і ...

Село Безіменне розташоване на березі Азовського моря в 20 кілометрах на схід від Маріуполя.

Вперше згадується в 1799 році як станиця Безіменна Війська Донського. Достеменно відомо, що в 1820 році через село проїжджав поет Олександр Пушкін по дорозі на Кавказ. Згідно з місцевою легендою, Пушкін запитав у рибалок, які лагодили сіті під великим дубом, як називається їхнє село. Йому відповіли, що село не має імені. "Ну, раз воно без імені, так і будемо називати його Безіменне", - відповів поет. Піщану косу й затоку на схід від села здавна називають Лукомор'ям. Вважається, що ці місця Пушкін описав у знаменитому пролозі до "Руслану і Людмилі" ( "У лукомор'я дуб зелений ...") і, можливо, в "Казці про рибака та золоту рибку".

Останнім часом село Безіменне розвивається як морський курорт. Літо тут спекотне, друга його половина посушлива. Ландшафт степовий, з мізерною рослинністю. Берег великим уступом обривається до моря. Піщаний пляж дуже довгий. На початку коси розташований кемпінг, а ближче до центру села - кілька баз відпочинку.

Село Безіменне розташоване на березі Азовського моря в 20 кілометрах на схід від Маріуполя.

Вперше згадується в 1799 році як станиця Безіменна Війська Донського. Достеменно відомо, що в 1820 році через село проїжджав поет Олександр Пушкін по дорозі на Кавказ. Згідно з місцевою легендою, Пушкін запитав у рибалок, які лагодили сіті під великим дубом, як називається їхнє село. Йому відповіли, що село не має імені. "Ну, раз воно без імені, так і будемо називати його Безіменне", - відповів поет. Піщану косу й затоку на схід від села здавна називають Лукомор'ям. Вважається, що ці місця Пушкін описав у знаменитому пролозі до "Руслану і Людмилі" ( "У лукомор'я дуб зелений ...") і ...

Село Безіменне розташоване на березі Азовського моря в 20 кілометрах на схід від Маріуполя.

Вперше згадується в 1799 році як станиця Безіменна Війська Донського. Достеменно відомо, що в 1820 році через село проїжджав поет Олександр Пушкін по дорозі на Кавказ. Згідно з місцевою легендою, Пушкін запитав у рибалок, які лагодили сіті під великим дубом, як називається їхнє село. Йому відповіли, що село не має імені. "Ну, раз воно без імені, так і будемо називати його Безіменне", - відповів поет. Піщану косу й затоку на схід від села здавна називають Лукомор'ям. Вважається, що ці місця Пушкін описав у знаменитому пролозі до "Руслану і Людмилі" ( "У лукомор'я дуб зелений ...") і, можливо, в "Казці про рибака та золоту рибку".

Останнім часом село Безіменне розвивається як морський курорт. Літо тут спекотне, друга його половина посушлива. Ландшафт степовий, з мізерною рослинністю. Берег великим уступом обривається до моря. Піщаний пляж дуже довгий. На початку коси розташований кемпінг, а ближче до центру села - кілька баз відпочинку.