Переяслав - затишне провінційне місто-музей на річці Трубіж, на лівому березі Дніпра.
Вперше Переяславль згадується в договорі між Руссю та Візантією у 907 році як одне з чотирьох найбільших міст Київської держави. Давня легенда приписує заснування міста київському князю Володимиру Великому, який розбив тут в 992 році печенізьке військо. Згідно "Повісті временних літ", бою передував поєдинок якогось юного руського богатиря-кожум'яки (можливий прототип казкового Кирила Кожум'яки) з прославленим печенізьким воїном, в якому молодий герой переміг, чим "перейняв славу" печенізького велетня.
У княжі часи Переяславль був фортецею на південному кордоні Київської Русі, торговим центром, а також першої духовною столицею країни - резиденцією київських митроп ...
Переяслав - затишне провінційне місто-музей на річці Трубіж, на лівому березі Дніпра.
Вперше Переяславль згадується в договорі між Руссю та Візантією у 907 році як одне з чотирьох найбільших міст Київської держави. Давня легенда приписує заснування міста київському князю Володимиру Великому, який розбив тут в 992 році печенізьке військо. Згідно "Повісті временних літ", бою передував поєдинок якогось юного руського богатиря-кожум'яки (можливий прототип казкового Кирила Кожум'яки) з прославленим печенізьким воїном, в якому молодий герой переміг, чим "перейняв славу" печенізького велетня.
У княжі часи Переяславль був фортецею на південному кордоні Київської Русі, торговим центром, а також першої духовною столицею країни - резиденцією київських митрополитів (поки будувалася Софія Київська). Тут правили Володимир Мономах, Юрій Довгорукий, Володимир Глібович та інші. В місті було два кам'яних замки (княжий і єпископський), 8 храмів. Після монголо-татарської навали 1239 року збереглися тільки фундаменти давньоруських будівель.
В 1654 році у відродженому місті відбулася Переяславська рада, яка проголосила приєднання України до Московії.
До 1782 року Переяслав був полковим містом, значним центром освіти. Тут жили і працювали філософ Григорій Сковорода, поет Тарас Шевченко, інші діячі культури.
Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав" об'єднує 25 музеїв, в тому числі відомий скансен - Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.
Переяслав - затишне провінційне місто-музей на річці Трубіж, на лівому березі Дніпра.
Вперше Переяславль згадується в договорі між Руссю та Візантією у 907 році як одне з чотирьох найбільших міст Київської держави. Давня легенда приписує заснування міста київському князю Володимиру Великому, який розбив тут в 992 році печенізьке військо. Згідно "Повісті временних літ", бою передував поєдинок якогось юного руського богатиря-кожум'яки (можливий прототип казкового Кирила Кожум'яки) з прославленим печенізьким воїном, в якому молодий герой переміг, чим "перейняв славу" печенізького велетня.
У княжі часи Переяславль був фортецею на південному кордоні Київської Русі, торговим центром, а також першої духовною столицею країни - резиденцією київських митроп ...
Переяслав - затишне провінційне місто-музей на річці Трубіж, на лівому березі Дніпра.
Вперше Переяславль згадується в договорі між Руссю та Візантією у 907 році як одне з чотирьох найбільших міст Київської держави. Давня легенда приписує заснування міста київському князю Володимиру Великому, який розбив тут в 992 році печенізьке військо. Згідно "Повісті временних літ", бою передував поєдинок якогось юного руського богатиря-кожум'яки (можливий прототип казкового Кирила Кожум'яки) з прославленим печенізьким воїном, в якому молодий герой переміг, чим "перейняв славу" печенізького велетня.
У княжі часи Переяславль був фортецею на південному кордоні Київської Русі, торговим центром, а також першої духовною столицею країни - резиденцією київських митрополитів (поки будувалася Софія Київська). Тут правили Володимир Мономах, Юрій Довгорукий, Володимир Глібович та інші. В місті було два кам'яних замки (княжий і єпископський), 8 храмів. Після монголо-татарської навали 1239 року збереглися тільки фундаменти давньоруських будівель.
В 1654 році у відродженому місті відбулася Переяславська рада, яка проголосила приєднання України до Московії.
До 1782 року Переяслав був полковим містом, значним центром освіти. Тут жили і працювали філософ Григорій Сковорода, поет Тарас Шевченко, інші діячі культури.
Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав" об'єднує 25 музеїв, в тому числі відомий скансен - Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.
Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини
Музей/галерея , Етнографічний комплекс
Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в Переяславі - перший та один із найбільших в Україні скансенів (музеїв просто неба). Заснований в 1964 році з ініціативи історика та етнографа Михайла Сікорського. Входить до складу Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав".
Забудова музею імітує планування класичного українського села з майданом посередині. На мальовничій парковій території площею 25 гектарів на околиці міста Переяслав розташовано близько 300 експонатів. Майже половина з них – це автентичні дерев'яні храми, селянські хати й вітряки XVII-XIX століть, перевезені сюди з різних куточків регіону. 20 селянських дворів із житловими та господарськими будівлями презентують побут представників різних професій та верств населення Наддніпрянської України – від хати незаможного селянина до мисливського будинку графа Горчакова. В інтер'єрах представлено більше 20 тисяч експонатів: твори народних майстрів, знаряддя праці, речі побуту, археологічні матеріали, документи, фотографії.
Серед найцінніших архітектурних пам’яток: церква Покрови Пресвятої Богородиці (початок XVII сторіччя) та дзвіниця (середина XVIII століття) з Правобережної Київщини; церква Святого Георгія (середина XVIII століття) з Переяславщини, увічнена Тарасом Шевченком на сепії "Андруші"; лісний кордон – будинок лісної охорони (кінця XIX століття) з Київського Полісся; корчма (початку XIX століття) з міста Переяслава.
В деяких пам'ятках та експозиційних павільйонах працюють 13 тематичних музеїв: Музей історії української православної церкви, Музей декоративно-ужиткового мистецтва Київщини, Музей українських обрядів, Музей українського рушника, Музей історії лісового господарства Середньої Наддніпрянщини, Музей історії бджільництва Середньої Наддніпрянщини, Музей хліба, Музей "Поштова станція", Музей історії народного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини, Музей космосу, Музей Миколи Бенардоса, Музей класика єврейської літератури Шолом-Алейхема, Музей пам’яті Поліського району.
В археологічному відділі експонуються реконструкції жител доби пізнього палеоліту, черняхівської культури, Давнього Києва, козацької доби, а також лапідарій із кам'яними стелами та поховальними конструкціями різних епох.
Окрасою музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини є природний ландшафт Татарської гори з майстерно вписаними в нього штучними ставками, вулицями, дворами, садами, городами та вигонами, що надають скансену життєвості та особливої затишності.
Вознесенський собор (Музей-діорама "Битва за Дніпро")
Храм , Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Величний комплекс Вознесенського монастиря було споруджено в 1700 році в центрі Переяслава коштом гетьмана Івана Мазепи. Входить до складу Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав".
Монументальний Вознесенський собор вважається зразком української національної архітектури завдяки складній конструкції та багатій барочній ліпнині.
На монастирській території розташована двоповерхова будівля колишньої монастирської школи та гуртожитку бурсаків. У 1776 році збудовано триярусну дзвіницю в стилі українського бароко заввишки 48 метрів, яка служила другим входом на територію обителі.
За радянських часів у приміщенні собору було відкрито музей-діораму "Битва за Дніпро та створення Букринського плацдарму восени 1943 року" (довжина полотна 28 метрів, висота 7 метрів), що відтворює події 21-22 вересня 1943 року, коли радянські війська генерала Ватутіна форсували Дніпро на Букринському плацдармі в районі Переяслава.
В підвалі розміщено Мавзолей вічної слави, де на стінах увічнено імена переяславців, які загинули у Другій Світовій війні.
Меморіальний музей Володимира Заболотного
Музей/галерея
Меморіальний музей знаменитого академіка, видатного архітектора, засновника української Академії архітектури Володимира Заболотного розташований в Перяславі в будинку, який належав родині Заболотних. Входить до складу Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав".
В експозиції музею - унікальні речі з колекції Володимира Заболотного: живописні полотна західноєвропейських художників, розкішні вази, бібліотека (понад 5 тисяч томів). Тут же представлені роботи самого архітектора – макет будівлі Верховної Ради, меблі за його проєктами, акварелі та пейзажі олією.
Меморіальний музей Григорія Сковороди (Колегіум)
Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Переяславський колегіум було відкрито при Вознесенському монастирі в 1738 році. Його основною метою була підготовка православного духовенства для боротьби проти унії та католицтва на Правобережжі.
Навчальний заклад мав шість класів: два граматики, по одному – риторики, поетики, філософії та богослов'я. Термін навчання становив шість років. Тут навчалися діти духовенства, козацької старшини, міщан, селян.
З 1750 по 1751 рік у Переяславському колегіумі викладав поетику видатний український філософ-гуманіст, поет і просвітитель Григорій Сковорода. До 250-річчя від дня його народження у реконструйованому приміщенні створено меморіальний музей. Відтворено обстановку бібліотеки, навчального класу, кімнати вчителя. Атмосферу епохи передають старовинні меблі та предмети інтер'єру – шафи, крісла, секретер, астрономічний глобус, старовинні музичні інструменти. Представлена копія Пересопницького Євангелія, яке зберігалося в колегіумі до 1862 року.
В образотворчому відділі можна побачити портрет Григорія Сковороди роботи невідомого художника XVIII сторіччя, скульптурний портрет філософа роботи Івана Кавалерідзе, рідкісні народні картини: "Цимбаліст", "Біля хати".
Меморіальний музей Григорія Сковороди входить до складу Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав".
Музей "Заповіту" Тараса Шевченка
Музей/галерея
Музей "Заповіту" в Переяславі присвячено найвідомішому твору видатного українського поета-пророка Тараса Шевченка. Входить до складу Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав".
Експозиція розташовується в старовинному дерев'яному будинку 1820 року побудови, який належаав родині переяславського лікаря Андрія Козачковського. Саме в нього Шевченко гостював під час перебування в Переялаві, і саме тут 25 грудня 1845 року, під час важкої хвороби написав свого програмного вірша, що став закликом до визвольної боротьби українського народу та посланням до нащадків.
В будинку відтворено попереднє планування та інтер'єри гостьової кімнати, де жив поет, вітальні, бібліотеки, кабінету Козачковського. Тривалий час тут розміщувався історичний музей. Значна частина його експозиції збережена і тепер розкриває в хронологічній послідовності історію Переяславщини козацького періоду через призму її розуміння Шевченком.
Найцікавіші експонати відносяться до козацької доби: старовинна зброя, козацькі клейноди, особисті речі козацьких лідерів, копії важливих документів того часу. Зокрема, представлена особиста шабля гетьмана Богдана Хмельницького, подарована йому польським королем Яном Казиміром. Також можна побачити гетьманську булаву XVIII століття, бунчук XVII століття, полковницький пірнач, каламар гетьманського писаря тощо.
Три літературно-художні зали розповідають про навчання Тараса Шевченка в Петербурзькій Академії мистецтв, його ранню творчість, а також знайомство поета з багатьма переяславцями та особисто з господарем будинку, про "Переяславську осінь Кобзаря" – період справжнього творчого злету митця.
Перед садибою росте акація, яку посадив Шевченко разом із Козачковським. Навпроти музею "Заповіту" працює сувенірна крамничка.
Переяслав - це місто-палімпсест, де на кожному кроці з-під асфальту сучасності пробиваються пласти тисячолітньої історії, створюючи унікальний простір, де час не біжить, а спокійно пливе разом із течією Трубежа. Це місце ідеальне для тих, хто втомився від галасу мегаполіса і прагне інтелектуального перепочинку: тут на кожну тисячу жителів припадає ледь не по музею, а атмосфера просякнута спокоєм давньої княжої столиці та козацької звитяги. Головний магніт міста - величезний скансен на околиці, де серед розкішних садів та озер можна буквально прожити кілька століть за один день, зазираючи у вікна білених хат та піднімаючись до старовинних вітряків. У самому центрі Переяслав розкривається як місто Шевченка, Сковороди та Заболотного - тут ви знайдете той самий будинок, де народився "Заповіт", і шляхетну садибу архітектора Верховної Ради, що дихає інтелектом та затишком. Проте, туристичний Переяслав - це не лише романтика, а й сувора реальність провінційного сервісу: готуйтеся до того, що інфраструктура тут подекуди застрягла в минулому десятилітті, навігація між об’єктами може збити з пантелику, а пошук сучасного готелю чи вишуканого ресторану перетвориться на справжній виклик. Дороги часто бажають кращого, а деякі музеї в центрі потребують оновлення та свіжого погляду на експозицію. Але всі ці побутові шорсткості розчиняються в магії переяславських вечорів, у величі Вознесенського собору та в особливому відчутті, що саме тут б’ється справжнє, непарадне серце України. До Переяслава їдуть не за глянцем, а за сенсами, за можливістю доторкнутися до стін, що пам’ятають гетьманів, і за тим дивовижним станом, коли історія стає твоєю особистою справою.
| {{itemKey}} | {{itemValue}} |
|---|---|
| Область |
Київська |