Село Стільсько - один з найдавніших історичних населених пунктів Львівщини.
Вперше згадується у візантійських джерелах в XIV сторіччі як резиденція Галицької митрополії і, імовірно, столиця племені білих хорватів. За даними археології, Стільське городище існувало з IX століття і займало територію в 250 гектарів між нинішніми селами Стільсько, Ілів і Діброва. Збереглися фрагменти земляних валів, скельні язичницькі храми, печери та інші сліди.
В 981-992 роках князівства хорватів були приєднані до Київської Русі великим князем Володимиром Святославовичем. Стільсько було зруйноване і більше не піднялося до рівня міста.
Збереглася церква Святої Параскеви (1843 рік).
Село Стільсько - один з найдавніших історичних населених пунктів Львівщини.
Вперше згадується у візантійських джерелах в XIV сторіччі як резиденція Галицької митрополії і, імовірно, столиця племені білих хорватів. За даними археології, Стільське городище існувало з IX століття і займало територію в 250 гектарів між нинішніми селами Стільсько, Ілів і Діброва. Збереглися фрагменти земляних валів, скельні язичницькі храми, печери та інші сліди.
В 981-992 роках князівства хорватів були приєднані до Київської Русі великим князем Володимиром Святославовичем. Стільсько було зруйноване і більше не піднялося до рівня міста.
Збереглася церква Святої Параскеви (1843 рік).
Етнографічний музей
Музей/галерея
Шкільний етнографічний музей села Стільсько розташований у приміщенні місцевого навчально-виховного комплексу. Його експозиція налічує 460 оригінальних експонатів.
Зокрема, представлені карти та малюнки Стільського городища, світлини з археологічних розкопок. Відтворено інтер'єр селянської світлиці кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Етнографічна колекція включає вишивку, гончарні вироби, знаряддя праці, музичні інструменти тощо.
Стільське городище
Пам'ятка археології
Стародавнє Стільське городище площею 250 гектарів розташоване на високому плато між селами Стільсько, Ілів та Дуброва. У VIII-X століттях тут розташовувалась столиця літописного полоненими білих хорватів, яких вважають предками нинішніх галичан.
Біла Хорватія вперше згадується у книзі "Про управління імперією" імператора Візантії Костянтина Багрянородного. У 981-992 роках князівство хорватів було приєднане до Київської Русі великим князем Володимиром Святославичем. Стільсько було зруйновано і більше не піднялося рівня міста. У візантійських джерелах XVI столітті Стільсько згадується як центр Галицької митрополії.
З 2015 року археологічні пам'ятки Стільська та околиць входять до складу Історико-культурного заповідника "Стільське городище".
Центр городища з дитинцем, оточеним оборонними валами, знаходиться на горі, що підноситься над церквою Святої Параскеви у східній частині села. Про стародавні споруди городища нагадують назви урочищ "Золоті ворота" та "Княжа криниця".
У сусідньому селі Дуброва знаходяться центри язичницьких культів Стільського городища: Храм Сонця (або Жертвовий камінь, Дірявець) та печерений культовий комплекс білих хорватів. Останній є скелею з видовбаними печерами, в яких, імовірно, спочатку жили служителі язичницького культу, а потім – ченці-християни. У наші дні місцеві жителі перетворили келії на льохи, поставили двері, повісили замки та зберігають у них продукти.
Ще одне стародавнє святилище знаходиться у селі Ілів.
Церква Святої Параскевії
Храм , Пам'ятка архітектури
Церква Святої Великомучениці Параскевії в селі Стільсько була закладена у 1831 році поруч із новим цвинтарем біля підніжжя Стільського городища.
Через брак коштів будівництво затягнулося і було завершене у 1843 року завдяки фінансовій допомозі графа Станіслава Скарбека.
Архітектура храму є зразком характерного для того часу терезіанського стилю. Церква однонавна, прямокутна у плані, базилікального типу, з триярусною вежею над входом. Над вхідними дверима вибитий герб Скарбека – на знак вдячності за його меценатство. Перед входом розміщена кам'яна арка-дзвіниця.
Церква СвятоЇ Параскевії належить громаді Української греко-католицької церкви. Храмове свято відзначають 10 листопада.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Львівська |