Міста та села
Львівської області

Дрогобицький район розташований у центральній частині Львівської області, на історико-етнографічній території Бойківщини. В межах району протікають річки Стрий, Бистриця, Тисмениця.

В гірській частині району розташована частина Національного природного парку "Сколівські Бескиди".

Адміністративним центром Дрогобицького району є давнє місто Дрогобич, що в... Читати більше

Дрогобицький район розташований у центральній частині Львівської області, на історико-етнографічній території Бойківщини. В межах району протікають річки Стрий, Бистриця, Тисмениця.

В гірській частині району розташована частина Національного природного парку "Сколівські Бескиди".

Адміністративним центром Дрогобицького району є давнє місто Дрогобич, що відоме найдавнішим діючим промисловим підприємством України - Дрогобицьким солевиварювальним заводом. Крім того, у місті знаходиться унікальна дерев'яна церква Святого Юра, що є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО, а також костел Святого Варфоломія,

Воздвиженська церква, Дрогобицька ратуша тощо. Поблизу розташований Державний історико-культурний заповідник "Нагуєвичі" з Літературно-меморіальним музеєм Івана Франка.

Дрогобицький район славиться джерелами мінеральних вод Трускавця і Східниці, які є популярними бальнеологічними курортами.

Площа території Дрогобицького району становить майже 1500 квадратних кілометрів. Чисельність населення району сягає 240 тисяч осіб.

До складу Дрогобицького району входять 277 населених пунктів, які об'єднані у 5 територіальних громад: Бориславська, Дрогобицька і Трускавецька міські, Меденицька та Східницька селищні територіальні громади.

Золочівський район розташований у східній частині Львівської області, на історико-етнографічних землях Галичини та Опілля. В межах району протікає річка Західний Буг.

Найважливішими об'єктами природно-заповідного фонду району є Національний природний парк "Північне Поділля", пам'ятки природи загальнодержавного значення Лиса гора (Сипуха) і гора Вапняр... Читати більше

Золочівський район розташований у східній частині Львівської області, на історико-етнографічних землях Галичини та Опілля. В межах району протікає річка Західний Буг.

Найважливішими об'єктами природно-заповідного фонду району є Національний природний парк "Північне Поділля", пам'ятки природи загальнодержавного значення Лиса гора (Сипуха) і гора Вапнярка, Буський парк у Золочеві.

Місто Золочів є адміністративним центром Золочівського району. Золочівський замок, Підгорецький замок та Олеський замок є ключовими об'єктами популярного туристичного маршруту "Золота підкова Львівщини". Серед інших важливих історико-культурних пам'яток району: Поморянський замок, Підгорецький монастир та Воздвиженський костел у Підгірцях, Вознесенський костел у Золочеві, Домініканський монастир у Підкамені.

Площа території Золочівського району становить 2913 квадратних кілометри. Чисельність населення району сягає 163 тисяч осіб.

До складу Золочівського району входять 277 населених пунктів, які об'єднані у 7 територіальних громад: Бродівська, Буська, Золочівська міські, Красненська, Підкамінська, Поморянська селищні, Заболотцівська сільська територіальні громади.

Львівський район розташований у центральній частині Львівської області, на історико-етнографічних землях Галичини та Опілля. В межах району протікає річка Західний Буг.

Адміністративним центром Львівського району є обласний центр – місто Львів, яке вважається неформальною культурною столицею та основним туристичним центром України. Архітектурний ансамбль історичн... Читати більше

Львівський район розташований у центральній частині Львівської області, на історико-етнографічних землях Галичини та Опілля. В межах району протікає річка Західний Буг.

Адміністративним центром Львівського району є обласний центр – місто Львів, яке вважається неформальною культурною столицею та основним туристичним центром України. Архітектурний ансамбль історичного центру Львова внесений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Його перлинами є комплекс ренесансних будівель площі Ринок з Львівською ратушею, Катедральний (Латинський) собор, Домініканський костел, Собор Святого Юра, палац Потоцьких, Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької тощо. Іншими важливими історико-культурними пам'ятками району є Жовківський замок та костел Святого Лаврентія у Жовкві, Крехівський монастир, Свірзький замок, П'ятничанська вежа, Воздвиженський костел і Преображенський монастир у Городку.

В межах Львова розташовані також основні об'єктами природно-заповідного фонду району: Регіональний ландшафтний парк "Знесіння" та Стрийський парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. А основною рекреаційною зоною поблизу міста є селище міського типу Брюховичі, де працює Музей модерної скульптури Михайла Дзиндри.

Загальна площа території району становить майже 4970 квадратних кілометрів. Чисельність населення району перевищує 1150 тисяч осіб.

До складу Львівського району входить 531 населений пункт, що об'єднані у 23 територіальні громади: Бібрську, Глинянську,  Городоцьку,  Жовківську, Кам'янка-Бузьку, Комарнівську, Львівську, Перемишлянську, Пустомитівську та Рава-Руську міські, Великолюбінську, Добросинсько-Магерівську, Куликівську, Новояричівську та Щирецьку селищні, Давидівську, Жовтанецьку, Зимноводівську,  Мурованську, Оброшинську, Підберізцівську,  Сокільницьку та Солонківську сільські територіальні громади.

Самбірський район розташований у західній частині Львівської області, в історико-етнографічному регіоні Бойківщина. Із заходу межує з Польщею.

Частково кордон проходить по річці Сян, природний комплекс якої береже Надсянський регіональний ландшафтний парк. Крім того, на гірських території Регіонального ландшафтного парку "Верхньодністровські Бескиди" в межах ... Читати більше

Самбірський район розташований у західній частині Львівської області, в історико-етнографічному регіоні Бойківщина. Із заходу межує з Польщею.

Частково кордон проходить по річці Сян, природний комплекс якої береже Надсянський регіональний ландшафтний парк. Крім того, на гірських території Регіонального ландшафтного парку "Верхньодністровські Бескиди" в межах району бере початок і протікає у своїй верхній течії річка Дністер.

Тут розташовані такі історико-культурні пам'ятки, як церква Різдва Богородиці та костел Святого Станіслава у Самборі, Лаврський монастир, Добромильський замок. Колишній Хирівський монастир частково перетворено на чотиризірковий готель.

Адміністративним центром Самбірського району є місто Самбір. Площа території району становить понад 3250 квадратних кілометрів. Чисельність населення району сягає 228 тисяч осіб.

До складу Самбірського району входять 286 населених пунктів, які об'єднані у 11 територіальних громад: Самбірська, Рудківська, Добромильська, Новокалинівська, Старосамбірська, Турківська, Хирівська міські, Боринська селищна, Бісковицька, Ралівська, Стрілківська сільські територіальні громади.

Стрийський  район розташований у південно-східній частині Львівської області, на історико-етнографічних землях Бойківщини. В межах району протікають річки Дністер, Стрий та Опір.

Територія району включає більшу частину Національного природного парку "Сколівські Бескиди" з найпопулярнішими природними пам'ятками, серед яких водоспад Кам'янка і гора... Читати більше

Стрийський  район розташований у південно-східній частині Львівської області, на історико-етнографічних землях Бойківщини. В межах району протікають річки Дністер, Стрий та Опір.

Територія району включає більшу частину Національного природного парку "Сколівські Бескиди" з найпопулярнішими природними пам'ятками, серед яких водоспад Кам'янка і гора Парашка, через яку проходить знаковий туристичний маршрут "Сколе - Парашка - Майдан".

Тут розташовані такі історико-культурні пам'ятки, як Державний історико-культурний заповідник "Тустань", Стільське городище білих хорватів поблизу Миколаєва, палац Гредлей у Сколе, Меморіальний комплекс борцям за волю України в Стрию.

Стрийський район має великий рекреаційний потенціал. Тут розташований найбільший гірськолижний курорт Львівщини Славсько, менші гірськолижні комплекси "Плай", "Орявчик" і "Тисовець", а також великий бальнеологічний курорт Моршин на джерелах мінеральних вод хлоридно-натрієвого типу. Активно розвивається зелений туризм.

Адміністративним центром Стрийського району є місто Стрий. Площа території району становить понад 3840 квадратних кілометрів. Чисельність населення району сягає 328 тисяч осіб.

До складу Стрийського району входять 248 населених пунктів, які об'єднані у 14 територіальних громад: Стрийська, Жидачівська, Миколаївська, Моршинська, Новороздільська, Сколівська, Ходорівська міські, Гніздичівська, Журавненська, Славська селищні, Грабовецько-Дулібівська, Козівська, Розвадівська, Тростянецька сільські територіальні громади.

Шептицький район розташований у північній частині Львівської області, на історико-етнографічних землях Галичини та Опілля.  Із заходу межує з Польщею. В межах району протікає річка Західний Буг, по якій на півночі проходить адміністративний кордон Волинської області.

Основними об'єктами природно-заповідного фонду є Волицький ботанічний та Лопатинський лісовий ... Читати більше

Шептицький район розташований у північній частині Львівської області, на історико-етнографічних землях Галичини та Опілля.  Із заходу межує з Польщею. В межах району протікає річка Західний Буг, по якій на півночі проходить адміністративний кордон Волинської області.

Основними об'єктами природно-заповідного фонду є Волицький ботанічний та Лопатинський лісовий заказники загальнодержавного значення.

Тут розташовані такі історико-культурні пам'ятки, як Палац Потоцьких, церква Святого Володимира та Василіанський монастир Святого Юра в Шептицькому, Бернардинський монастир в місті Сокаль, костел Святого Миколая і церква Святого Миколая на території колишнього Белзького замку.

До 2024 року район називався Червоноградським. В 2024 році відповідно до вимог закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" Червоноградський район було перейменовано на Шептицький.

Адміністративним центром Шептицького району є промислове місто Шептицький – головний осередок гірничодобувної промисловості Західної Україні. Площа території району становить понад 2970 квадратних кілометрів. Чисельність населення району сягає 233 тисяч осіб.

До складу Шептицького району входять 205 населених пунктів, які об'єднані у 7 територіальних громад: Белзьку, Великомостівську, Радехівську, Сокальську та Шептицьку міські, Добротвірську та Лопатинську селищні територіальні громади.

Яворівський район розташований у західній частині Львівської області, на історико-етнографічній території Галичини. Із заходу межує з Польщею. В межах району протікають річки Верещиця (ліва притока Дністра) і Шкло (права притока Сяну).

Тут пролягає горбисте пасмо Розточчя з одним із масивів Букових пралісів Карпат, внесених у світову спадщину ЮНЕСКО, який перебуває під... Читати більше

Яворівський район розташований у західній частині Львівської області, на історико-етнографічній території Галичини. Із заходу межує з Польщею. В межах району протікають річки Верещиця (ліва притока Дністра) і Шкло (права притока Сяну).

Тут пролягає горбисте пасмо Розточчя з одним із масивів Букових пралісів Карпат, внесених у світову спадщину ЮНЕСКО, який перебуває під охороною природного заповідника "Розточчя". Популярністю користуються екологічні стежки Яворівського національного природного парку, Центр з розведення та збереження нащадків диких коней тарпанів, ведмежий притулок "Домажир".

Тут розташовані такі історико-культурні пам'ятки, як Страдецька печера, Троїцький костел в Івано-Франоковому, костел Різдва Святого Івана Хрестителя в Мостиській, садиба-музей Йосипа Маковея.

Адміністративним центром Яворівського району є місто Яворів. Площа території району становить майже 2380 квадратних кілометрів. Чисельність населення району перевищує 180 тисяч осіб.

До складу Яворівського району входять 248 населених пунктів, які об'єднані у 6 територіальних громад: Яворівська, Мостиська, Новояворівська, Судововишнянська міські, Івано-Франківська селищна, Шегинівська сільська територіальні громади.