Пам'ятки Івано-Франківської області

Римо-католицький костел Христа Царя в Івано-Франківську розташований у передмісті Гірки. Побудований у 1925-1939 роках за проєктом архітектора Станіслава Треля.

В 1961-1989 роках святиня була закрита радянською владою, використовувалася під склад.

У 1989 році майбутній єпископ отець Ян Ольшанський освятив костел. Протягом 1990-1999 років храм було відновлено. У костелі Христа Царя встановлено орган, який привезли з Нідерландів. Тут також є привезена з Польщі список "образу" Матері Божої Ченстоховської (Белзької).

Рожнятівський краєзнавчий музей "Бойківщина" розташований у старовинному будинку, який збудував у Рожнятові український граф Думка на початку XX століття.

За радянських часів тут був суд, потім музей художника Володимира Харченка.

Зараз в експозиції музею представлено близько 400 предметів, які знайомлять відвідувачів з історією краю за останні два тисячоліття, народним побутовим та сакральним мистецтвом Бойківщини, життям видатних людей.

У музеї зберігається частина колекції картин художника Володимира Харченка.

Краєзнавчий музей Калущини є одним із підрозділів Комунального закладу "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради". 

До складу Музейно-виставкового центру також входять: Меморіальний музей "Калуська в'язниця", меморіальний комплекс "Криївка Черемоша", Музей-оселя родини Франка та виставкова зала.

Відкрився 1997 року в будівлі колишньої єврейської громади, яка є пам’яткою архітектури першої половини ХХ століття.

Основу експозиції складають археологічні пам’ятки Калущини, старовинні документи, церковні стародруки, твори образотворчого мистецтва, давні світлини, матеріали з історії дзвонарства, предмети домашнього побуту тощо.

В цьому ж приміщенні розташована артгалерея.

Повстанська криївка бійців УПА відновлена у 2018 році в урочищі Плаєк поблизу села Гриньків.

На цьому місці в 1947 році існував підземний бункер, що використовувався відділом пропаганди Крайового проводу ОУН Карпатського краю. 5 листопада 1947 року десятеро повстанців на чолі з Гелетієм Леоном "Тисою" прийняли тут бій з багаточисельним загоном карателів НКВС. Майже всі вони загинули.

Місцеві активісти віднайшли в лісі місце бою та відбудували криївку за збереженими кресленнями.

Криївка-музей УПА у Верховині відкрився 2021 року в підвальному приміщенні Меморіального музею Петра Шекерика-Дониківа.

Музей створив власник цього столітнього будинку Іван Маківничук, серед предків якого були бійці УПА. Таємний вхід у криївку-музей облаштовано через колодязь.

Експозиція музею відтворює атмосферу, в якій жили українські повстанці під час визвольної боротьби у середині XX століття. Представлено автентичну зброю, одяг, журнал допитів, інші документи і старі світлини.

Криївку-музей УПА на околиці села Пістинь відкрили 2015 року у День захисника вітчизни на свято Покрови Пресвятої Богородиці з ініціативи місцевої громади та за підтримки Державного підприємства "Кутське лісове господарство".

Саме на цьому місці косівськими лісниками були знайдені залишки підземного сховища бійців Української повстанської армії з архівом документів, які розповідають про збройну боротьбу повстанців Косівщини з радянськими загарбниками у 1946-1951 роках.

Музейний комплекс складається із трьох криївок, реконструйованих у первісному вигляді (житлова криївка, криївка-зброярна, криївка-шпиталь), між якими прокладено туристичний маршрут "Шляхами бойової слави УПА". Інформаційні стенди знайомлять з історією створення комплексу та основними віхами становлення і діяльності УПА на території Косівського району.

Поруч із Криївкою-музеєм УПА облаштовано інфраструктуру відпочинкової зони з можливістю таборування.

П'ядицький літературний музей в селі П'ядики поблизу Коломиї носить ім'я українського письменника Мирослава Ірчана, який народився тут у 1897 році. Його батьківська хата під солом'яною стріхою збереглася до наших днів.

Понад сто експонатів розповідають про життєвий і творчий шлях письменника. В літературній частині музею пердставлені прижиттєві видання, автором і перекладачем яких є Мирослав Ірчан.

Поруч із приміщенням музею встановлене погруддя Мирослава Ірчана.

Літературний музей Прикарпаття відкрився у 1986 році до 130-річчя від дня народження письменника Івана Франка.

Музей розташовується в одноповерховій міській садибі кінця ХІХ століття.

Після оновлення у 2006 році експозиція музею розповідає про всі основні етапи розвитку літературного процесу в регіоні починаючи від XII століття. Зокрема, представлена копія сторінки Галицького Євангелія 1144 року, перевидання Галицько-Волинського літопису, матеріали про перші прикарпатські друкарні у Стратині та Крилосі.

Загалом фонди музею налічують понад 40 тисяч експонатів. Найціннішими серед них є львівські стародруки XVII століття: "Триодіон" 1664 року та "Апостол" 1684 року.

Чільне місце в експозиції посідає розділ, присвячений перебуванню Івана Франка на Прикарпатті, що проілюстрований електрифікованою літературною мапою.

В експозиції представлені рукописи та прижиттєві видання творів Івана Франка, Богдана Лепкого, Василя Стефаника, Леся Мартовича, Марка Черемшини, Наталії Кобринської, Михайла Яцківа, Ольги Дучимінської та інших письменників.

У музеї висвітлено також розвиток літературного процесу Прикарпаття у 20–30-х роках ХХ століття, творчість письменників ОУН–УПА, діяльність Станіславівського літоб'єднання та обласної організації Національної спілки письменників України.

Літературний музей Прикарпаття є філією Івано-Франківського краєзнавчого музею.

Русівський літературно-меморіальний музей Василя Стефаника відкрито 1947 року в рідному селі класика української літератури, майстра експресіоністичної новели.

Саме у Русові Василь Стефаник народився 1871 року в родині заможного селянина, тут ходив у початкову школу. Згодом повернувся до Русова вже з власною родиною і прожив у родовому маєтку 26 років до самої смерті.

В збудованому Стефаником чотирикімнатному будинку з бляшаним дахом на дубових підвалинах тепер розташовується меморіальна частина музею. Експозиція складається з численних предметів побутового вжитку, предметів інтер’єру, меблів, книжок, журналів, портретів, світлин та різних архівних документів. Зокрема, зберігся інтер'єр робочого кабінету Стефаника.

Літературна експозиція розташовується в окремому приміщенні в центрі села – на місці сільської школи, в якій навчався письменник. Тут представлені рукописи та прижиттєві видання творів Василя Стефаника, інші матеріали про його творчість.

На площі біля музею встановлено пам'ятник Василю Стефанику. На сільському кладовищі можна відвідати могилу письменника та його найближчих родичів.

Літературно-меморіальний музей Івана Франка відкрито в будинку Василя Якіб’юка, в якому письменник неодноразово відпочивав у 1906-1914 роках.

Криворівня так йому сподобалася, що він обрав це село для свого постійного літнього відпочинку та приїжджав сюди майже щоліта із сім'єю упродовж 12 років. Тут його відвідували Леся Українка, Гнат Хоткевич, Михайло Коцюбинський, Михайло Грушевський, Володимир Гнатюк, Володимир Шухевич та інші. Вже хворим Франко продовжував тут працювати, надиктовуючи тексти своїх творів місцевому вчителю.

Літературно-меморіальний музей Івана Франка засновано в 1960 році з ініціативи дружини письменника Гната Хоткевича - Платоніди. В експозиції, розміщеній у 5 кімнатах, зберігаються особисті речі Франка: ліжко, письмовий стіл та стілець, лавка для гостей, годинник тощо. Цікава гуцульська піч, оформлена кахлями роботи Олекси Бахматюка (1874 рік).

Літературно-меморіальний музей Івана Франка у Криворівні є філією Івано-Франківського краєзнавчого музею.

Торговицький літературно-меморіальний музей Леся Мартовича засновано в 1971 році з нагоди сторіччя від дня народження письменника-сатирика.

Олекса Мартович народився в 1871 році в родині сільського писаря села Торговиця, що неподалік Городенки. Тут він ходив у школу. Писати почав під час навчання у Коломийській гімназії. Разом із Василем Стефаником та Марком Черемшиною Лесь Мартович входив до так званої покутської групи новелістів. Горильєф "Покутська трійця" зустрічає відвідувачів у вестибюлі музею.

За життя Мартович видав 27 новел із селянського життя, написані покутською говіркою української мови. Прижиттєві виданння творів письменника представлені в експозиції.

Також можна побачити макет хати, в якій народився письменник, його портрет роботи художника Миколи Варенні, деякі особисті речі, світлини, документи. Робочий кабінет письменника відтворено за світлиною.

В одному з музейних залів відтворено інтер'єр селянської хати початку XX століття з автентичними елементами оздоблення та ужитковими речами. Перед музеєм встановлене погруддя письменника.

Літературно-меморіальний музей Леся Мартовича є філією Івано-Франківського краєзнавчого музею.

Снятинський літературно-меморіальний музей Марка Черемшини відкрився 1949 року в будинку, в якому письменник жив у 1912-1927 роках.

Цю віллу в стилі класицизму він придбав у снятинського адвоката Соломона Маркусзона. Експозиція налічує близько 4000 предметів.

У восьми експозиційних кімнатах зберігаються особисті речі і книги письменника, його фотографії, статті і прижиттєві видання його творів, а також особиста бібліотека.

Збережено інтер'єр робочого кабінету письменника, де він працював і приймав відвідувачів – шафа, стіл, письмове приладдя, гасова лампа. У вітальні стоїть найбільш раритетний експонат – старий віденський рояль, на якому грала дружина письменника Наталія Семанюк.

З 1999 року при музеї діє творчий клуб імені Марка Черемшини.

Каплиця Святого Миколая - єдина на сьогодні споруда, побудована в рамках проекту "Маєток Святого Миколая", який реалізує міська влада Косова в селі Черганівка.

Проєкт передбачає створення масштабного культурно-духовного туристично-творчого комплексу, де зможуть цікаво та пізнавально проводити час дорослі та діти. Поки що комплекс існує тільки в ескізах.

Тим часом у сусідньому селі Пістинь вже кілька років діє альтернативний об'єкт - "Маєток Святого Миколая".

Урочище Дем'янів Лаз на околиці Івано-Франківська – місце масового розстрілу в'язнів в'язниці НКВС.

Розстріли проводилися перед відступом радянських військ у 1941 році. Під час розкопок тут знайшли людські кістки та змогли ідентифікувати 524 особи. Для 22 осіб вдалося встановити особу, робота в архівах СБУ дозволила визначити імена ще 400 страчених.

У 1998 році неподалік поховань відкрили меморіальний комплекс "Дем'янів Лаз". У 2009 році відкрито музей.

Назва урочища пов'язана з ім'ям одного з місцевих селян Демьяна із села Загвіздя, який володів тут ділянкою Посічнянського лісу.

Меморіальний комплекс "Дем'янів лаз" є філією Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери.

Меморіальний комплекс "Криївка Черемоша" розташований на території Калуської центральної районної лікарні, що на  житловому масиві "Підгірки". Є одним із підрозділів Комунального закладу "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради".

Саме тут під час Другої світової війни знаходився підземний бункер підпільної групи ОУН на чолі з Іваном Магасом (псевдо "Черемош"), що займалася друком агітаційних матеріалів. Усі шестеро повстанців загинули 6 вересня 1945 року в бою зі спецзагоном НКВС.

Залишки сховища були знайдені та досліджені калуськими активістами.

У 2017 році відбулося урочисте відкриття реконструйованої криївки та пам'ятного знаку на честь загиблих підпільників ОУН.