Пам'ятки Донецької області

Дружківський історико-художній музей створений у 1984 році як філія Донецького художнього музею.

Основою його колекції стала мистецька збірка картинної галереї "Дружківська Третьяківка", що з 1951 року діяла при студії образотворчого мистецтва Будинку культури машинобудівельного заводу в Дружківці.

Зараз Дружківський історико-художній музей розташовується на другому поверсі Центральної міської бібліотеки імені Лесі Українки. Особливе місце в експозиції посідають художні роботи майстрів Дружківського порцелянового заводу.

В історико-краєзнавчій експозиції представлені фрагменти дружківських скам'янілих дерев, речі етнографічного характеру, предмети міського побуту XIX-XX століть.

Окремі експозиції висвітлюють події Голодомору, Другої світової війни, російсько-української війни тощо.

Пам'ятка природи "Дружківські скам'янілі дерева" знаходиться біля міста Дружківка, що на північно-східній околиці селища Олексієво-Дружківка.

На площі в 1 гектар тут можна зустріти скам'янілі залишки дерев араукарій віком 250 мільйонів років. Скам'янення цих дивовижних рослин тривало тисячі років: протягом тривалого часу солоні води древнього Пермського моря вимивали зі стовбурів дерев органічні речовини, залишаючи мінеральні відкладення.

На вигляд скам'янілі дерева схожі на свіжоспиляні, тільки набагато важче. Діаметр стволів, що лежать на схилах кар'єру, досягає одного метра.

Маріупольський парк екстремального відпочинку розташований в Кальміуському районі, межує із парком імені Гурова. Входить до складу комбінату імені Ілліча.

В "Екстрім-парку" - 14 атракціонів, у тому числі й екстремальні: "Вежа падіння", "Дикий поїзд", "Колесо огляду", ланцюжкова карусель, гойдалка "Оса", "Лупінг" тощо. Найпопулярніший атракціон – "Автодром".

Також є дитячий майданчик, кафе, торгові павільйони.

Завод шампанських вин "Артвайнері" (колишня назва - Артемівський завод шампанських вин) - найбільше в Східній Європі підприємство з виробництва ігристих вин класичним пляшковим способом.

Історія заводу ведеться з середини ХVIII сторіччя, коли в Бахмуті почалася розробка гіпсових покладів. У 1950 році на базі гіпсових штолень було створено виносховище та розпочато будівництво Артемівського заводу шампанських вин продуктивністю 5 мільйонів пляшок на рік. В 2005 році виробництво досягло 300 мільйонів пляшок.

Продукція заводу отримала 12 Гран-прі, 62 золоті, 39 срібних та 4 бронзові медалі. Одночасно 30 мільйонів пляшок вина щонайменше три роки витримуються в підземних штольнях на глибині понад 72 метри.

Проводяться екскурсії з відвідування алебастрових штолень та дегустацією 5-7 сортів шампанського.

російсько-українська війна

Через широкомасштабне російське вторгнення в Україну в 2022 році, завод шампанських вин "Артванері" змушений був релокуватися. До війни на заводі працювало 500 осіб. Практично всіх було евакуйовано. Вивезли також всю продукцію. Зараз завод працює на виробничих потужностях партнерів на Одещині.

Під час облоги Бахмута на території заводу шампанських вин проходили бої. Всі будівлі заводу було знищено.

Степовий природний заповідник "Крейдова флора" – єдине місце в Україні, де зберігся природний бір реліктової хвойної рослини – сосни крейдової.

Інші рідкісні рослини: птахемлечник Буша, простріл чорніючий, тюльпан дібровний, бійок донський, рябчик російський. Причому рослини, які зазвичай зустрічаються виключно на крейдових оголеннях, тут ростуть разом із рослинами гірських, хвойних та широколистяних лісів.

Заповідник "Крейдова флора" є філією Українського степового природного заповідника. Розташований у долині річки Сіверський Донець між селами Закотне та Крива Лука.

Катеринівські бугри (Гранитні горби) - народна назва місцевої пам'ятки природи.

Біля села Катеринівка по обидва береги річки Кальчик (літописна Калка) розташовані дуже незвичайні гранітні утворення. Найдавніші граніти, відшліфовані за мільйони років, мають вигляд застиглих хвиль.

Дуже красиве та величне видовище, яке вражає своєю масштабністю.

Піщана коса на схід від села Безіменне, а також розташована за нею затока Азовського моря, називаються Лукомор'ям.

За легендою, цю косу і дуб, що колись зростав на березі моря, описав поет Пушкін у пролозі до "Руслана і Людмили" ("У лукомор'я дуб зелений...") і, можливо, в "Казці про рибалку та золоту рибку" ("Жили були старий зі старою, біля самого синього моря ..."). Пушкін дійсно проїжджав через ці місця в 1820 році по дорозі на Кавказ. Відповідно до спогадів його попутників, вони зупинялися у тіні величезного дуба в селі Безіменне. Зараз дубів у цих місцях немає, але можна знайти велике дерево, яке підходить під пушкінський опис.

Комунальний заклад культури "Костянтинівський міський краєзнавчий музей" заснований у 1967 році.

Музей розташований на першому поверсі багатоповерхового житлового будинку 1930-х років.

Складається з семи експозиційних і виставкового залів. Експозиція представлена основними розділами: природа, давня історія, історія суспільства і міста на різних його етапах, сучасність. В археологічній колекції: половецькі кам'яні скульптури, знаряддя праці та зброя давніх епох.

Особливе місце посідає колекція скляних виробів XIX-XX століть, коли в Костянтинівці почала розвиватися скляна промисловість.

Проводяться виставки, тематичні заходи та екскурсії.

Художній музей Краматорської міської ради заснований на базі відкритої у 1959 році картинної галереї.

Його фонди формували ентузіасти на чолі з художником Іваном Пархоменком. Свої роботи музею подарували краматорські, донецькі та київські художники. Зараз фонди музею налічують понад 2000 творів живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва.

Зокрема, представлені роботи відомих українських художників Миколи Глущенка, Костянтина Трохименка, Тетяни Яблонської та інших.

В тому ж приміщенні розташовується Музей історії міста Краматорська.

Скелеподібне оголення верхньої крейди (Крейдяні скелі) в Білокузьминівці - унікальна геологічна пам'ятка природи Донбасу.

Мальовничі скелі з незвичайними формами вивітрювання височіють над первозданним степом понад 25 метрів. Рельєф утворений крейдяними породами, сформованими 90 мільйонів років тому в теплих морських водах з невеликих морських організмів з вапняним скелетом. У скелі виділяються вертикальні біло-сірі скелі, східний край гори обривається біло-сірими скелями. Поруч мальовничий ставок.

Неподалік скелеподібного оголення верхньої крейди виявлено стоянку первісної людини з майстерні з обробки кременю, що видобувся в цій горі.

Маріупольський краєзнавчий музей – найстаріший музейний заклад Донецької області.

Заснований 1920 року в триповерховому будинку в історичній частині міста Маріуполь, зведеному на початку XX століття за проєктом міського архітектора Віктора Нільсена. 

До широкомасштабного російського вторгнення 2022 року фонди музею налічували понад 53 тисячі експонатів. Експозиція висвітлювала природу та історію південній частині Донецької області. Зокрема, була представлена діорама Білосарайської коси. Документи і предмети побуту ілюстрували процес заснування міста Маріуполя в 1778 році, як повітового міста Павловська, заселення краю греками та представниками інших народів. Відділ історії радянського періоду на різноманітних предметах побуту, макетах, оригінальних експонатах демонстрував перетворення Маріуполя на індустріальний центр. Перед входом була представлена колекція половецьких кам'яних баб.

Під час облоги Маріуполі навесні 2022 року будівля Маріупольського краєзнавчого музею згоріла. Вцілілі експонати окупанти вивезли в Донецьк, їхня подальша доля невідома.

Музей історії cела Олександро-Калинове "Довкілля" створений місцевими ентузіастами в 2011 році.

Музейний комплекс є мініатюрним скансеном, що складається з етнохати, виставкової зали та подвір'я. В етнохаті відтворено інтер'єри сільського помешкання кінця XIX - початку XX століття.

Виставкова зала займає приміщення старої школи. Тут представлено етнографічну колекцію (рушники, вишиванки, предмети побуту, знаряддя праці), артефакти радянського минулого, а також виставку предметів, пов'язаних з російсько-українською війною.

На подвір'ї відкрито експозицію просто неба, центральним єлементом котрої є старовинний трактор УД-2, з якого почалося створення музею. Також на подвір'ї можна побачити інші старі сільськогосподарські машини, кам'яні жорна, колодязь-журавель тощо. 

Музей ретроавтомобілів "Самохід" імені Жемова в Краматорську працює на базі реставраційної фабрики технічного клубу "Самохід".

Реставраційна фабрика-музей має унікальну колекцію старих автомобілів. Вона налічує близько 200 експонатів таких відомих фірм як Horch, DKW, BMW, Wanderer, Steyr, Mercedes-Benz, Opel, Packard, Buick, ЗІС, ГАЗ. Деякі автомобілі не тільки є творами інженерного мистецтва, але й мають історичну цінність.

До колекції також входять рідкісні екземпляри мотоциклів періоду 1900-1950 років – всього понад 80 одиниць.

Державний заказник "Великоанадольський ліс" закладено в 1834-1845 роках полковником Корпусу лісничих Віктором Граффом, основоположником степового лісорозведення.

В голому та посушливому степу Графф вперше створив штучний ліс та заснував школу лісників.

За радянських часів "Великоанадольський ліс" було оголошено пам'яткою природи, створено дендрарій площею 7 гектарів. Тут переважають змішані насадження дуба звичайного, ясена, клена, граба, липи. Зустрічаються береза, тополя, сосна кримська, оксамит амурський, модрина європейська, сосна звичайна, дуб каштанолистий і кавказький, горіх волоський, софора японська.

В приміщенні колишньої метеорологічної обсерваторії Граффа відкрито Музей Великоанадольського лісу. На березі ставка створена рекреаційна зона "Форест Парк" із пляжем, кемпінгом, рестораном, готелем.

Історичний музей Георгія Сєдова присвячений видатному полярному досліднику, на честь якого в 1941 році село Крива Коса було перейменоване на Сєдове.

Георгій Сєдов народився в 1877 році в родині азовського моряка з Кривої Коси. Ставши офіцером-гідрографом, в 1901 році він вирушив у свою першу гідрографічну експедицію Північним Льодовитим океаном. з дослідженням Нової Землі та Карського моря. У 1912-1914 роках він зробив відчайдушну спробу досягти Північного полюса, спорядивши для цього судно "Святий мученик Фока". На шляху до мети він помер від хвороби і був похований на північному краю архіпелагу Землі Франца-Йосифа.

Про всі етапи життєвого шляху дослідника розповідає експозиція музею, зали якого нагадують трюм корабля. Представлено карту полярної експедиції, копії рахунків про добровільні пожертвування на придбання собак та продовольства, справжні речі з судна "Святий Фока", частину обшивки та підковування корабля, а також частини фотоапарата, бритва та пензлі, що належали учаснику експедиції художнику Миколі Пінегіну. Подано виконаний ним малюнок шхуни "Святий Фока".