Пам'ятки Крехова

Крехівський монастир Святого Миколая Отців Василіан – одна із найзначніших святинь греко-католиків в Україні, місце масових паломництв.

Заснований на початку XVII сторіччя ченцями Києво-Печерської лаври Йоїлом та Сильвестром у печерах гори Побійної серед лісистих пагорбів Розточчя.

В 1618 році Станіслав Жолкевський видав грамоту на заснування Крехівського монастиря. На той час на скелі вже стояла дерев'яна Петропавлівська церква, а біля печери - каплиця Благовіщення. Незабаром розпочалося будівництво монастирського комплексу біля підніжжя гори. Монастир був обнесений оборонними стінами, на території зведено Преображенську та Троїцьку дерев'яні церкви (згодом перенесені), кам'яну церкву Святого Миколая, чотириярусну дзвіницю, монастирський корпус. Стіни монастиря неодноразово служили місцевим мешканцям притулком під час нападів татар. У різний час у ньому бували Богдан Хмельницький і Петро I.

За радянської влади монастир було закрито, на території розмістили інтернат для розумово-відсталих дітей.

Відродження почалося в 1990 році. Тут розмістилася Вища духовна василіанська семінарія.

Масові паломництва відбуваються 22 травня, в день перенесення мощів Святого Миколая. "Хресним шляхом" паломники піднімаються на вершину гори до каплиці Гробу Господнього.

У туристів особливо популярне крехівське цілюще джерело.

Дерев'яна церква Святої Параскеви у Крехові – пам'ятка галицької народної архітектури. Нагадує Спасо-Преображенську церкву Крехівського монастиря.

Церква датується 1724 роком за написом на центральному зрубі за підписом майстра Івана Хомюка, проте є припущення, що цього року храм було відремонтовано, а збудовано його орієнтовно у XVII сторіччі.

Головну цінність представляє унікальний шестиярнусний іконостас із різьбленими барочними царськими воротами роботи Василя Петрановича із Крехівського монастиря. Деякі ікони датуються XVI-XVII сторіччями.

Поруч із церквою Святої Параскеви стоїть триярусна дзвіниця, яка раніше була надбрамною.