Пам'ятки Буська

Міська ратуша Буська – архітектурна домінанта центру міста. Побудована лише в 1999 році, хоча традиції самоврядування у місті дуже давні - Магдебурзьке право воно отримало в 1411 році одним із перших на Галичині.

Нинішню будівлю ратуші збудовано на місці повітового суду, в якому в роки Другої світової війни розміщувалося Гестапо.

Нині тут розташована міськрада та податкова інспекція. В 2011 році на вежі ратуші встановили годинник, який виготовив відомий львівський майстер Олексій Бурнаєв. У репертуарі годинника 12 мелодій, які лунають щогодини. Опівдні грає гімн України.

Поруч знаходиться новий храм Петра та Павла (1998 рік).

Велична міська синагога у Буську збудована у ХVІІІ сторіччі завдяки пожертві Якоба Гланзера.

Знаходиться біля площі Ринок, де раніше проживала єврейська громада міста, що утримувала більшість магазинів.

За радянських часів у синагозі діяв спортзал, згодом її перетворили на склад будівельних метріалів, пізніше частину синагоги перетворили на житловий будинок. Будівля швидкими темпами руйнувалася. На початку 2000-х роках, з метою збереження пам’ятки, незаселену частину синагоги передали громаді християн-євангелістів, яка частково відновила будівлю.

Католицький костел Святого Станіслава в Буську збудовано у 1768-1780 роках на місці старого дерев'яного парафіяльного храму, спаленого козаками під час Визвольної війни.

Земельну ділянку та частину коштів на будівництво виділив польський король Станіслав Август. Будівля в стилі бароко спроєктована за одним із типових проєктів, розроблених раніше відомим європейським архітектором Бернардом Меретином (аналогічні храми збереглися в Березівцях та Лопатині). Костел мав чотири бічні вівтарі: Святого Станіслава, Святого Іоанна Непомука, Пресвятої Діви Марії Непорочної та Святого Антонія Падуанського. У головному вівтарі була скульптура, що представляла Пресвяту Трійцю, і чудотворний образ Матері Божої Святого Розарію. Цей образ Юрій Вишневецький у 1608 році подарував домініканському костелу Буська, після закриття якого ікону перенесли до парафіяльного храму.

У 1944-1946 роках костел Святого Станіслава було закрито, у будівлі розмістили фільмотеку. Богослужіння відновилися в 1991 році.

Палац у Буську в парку над Бугом, останнім власником якого був граф Казимир Бадені, збудований в 1810 році буським поміщиком Войцехом Мієром як житловий будинок і канцелярія.

Намісник Галичини Казимир Бадені придбав його в 1876 році та перебудував під власну літню резиденцію. Одночасно з палацом було закладено парк (зараз імені Івана Франка), алеї якого плавно спускаються до Бугу. Комплекс складається з основної двоповерхової будівлі та двох бічних крил. Окрасою палацу є двоярусний портик з колонами та балконом з балюстрадою. В інтер'єрах зберігся старовинний паркет, викладений сімома кольорами, а також ліпний герб графської родини Бадені.

У період після Другої світової війни тут розташовувалась військова частина. Наразі покинута будівля перебуває у власності Міністерства внутрішніх справ України. В травні 2016 року міністерство передало палац графа Бадені громаді міста Буськ. Внаслідок пожежі в листопаді 2016 року пошкоджено покрівлю та перекриття на площі 150 квадратних метрів.

Розглядається питання про реставрацію та створення музею.

Церква Святого Миколая у Буську була закладена в 1914 році на місці старого дерев'яного храму.

Проєкт розробив відомий архітектор Євген Нагірний. Будівництво коштом православної громади Буська велося до 1938 року.

В радянські часи Миколаївська церква була єдиним діючим храмом міста, проте під час перебудов церква втратила первісний вигляд. Зокрема, куполи замінили на прості шатрові дахи, зі стін прибрали всі деталі оформлення. Наразі планується відтворення храму у первісному вигляді.

Належить релігійній громаді Української греко-католицької церкви.

Дерев'яна церква Святого Онуфрія розташована у західному передмісті Буська, на Волянах.

Церква ховається за стародавніми валами Буського городища, південний вал якого стрімко спускається до притоку Буга - річки Рокитної.

Онуфріївська церква збудована у 1642 році (за іншою версією її збудували у 1670 році на місці спаленого козаками у 1654 році василіанського монастиря).

Церква тризрубна, одноверха. Входи до храму захищені двосхилими дахами, що спираються на дерев'яні стовпи. На фронтоні головного входу, оздоблений вишитим рушником, висить образ Святого Онуфрія з довгою бородою. Двоярусна дзвіниця розташована на захід від церкви, на місці розриву валів.

У 1864 році при церкві з'явилася оригінальна каплиця у дуплі тисячолітнього дуба, який в обхваті мав 6 метрів. Обрізаний зверху ствол покритий дахом. Каплиця стоїть біля входу на церковний цвинтар, її стінки скріплені залізним обручем.

Дерев'яна церква Св. Параскеви у Буську – пам'ятка архітектури національного значення.

Церква розташована на східній околиці міста, у передмісті Довга сторона.

Церква-ротонда відрізняється оригінальною бочкоподібною формою. Восьмигранний об'єм нефа чітко домінує над гранованим вівтарем. Напис над дверима свідчить, що храм збудовано у 1708 році. При церкві Святої Параскеви діяло братство зі школою та лікарнею.

Біля храму була плебання, в якій жила сім'я президента Західноукраїнської Народної Республіки Євгена Петрушевича, батько якого був деканом цієї церкви. Саме під його керівництвом поряд із храмом збудовано школу.