Пам'ятки Хмельницької області

Стильний особняк, в якому зараз розміщується Антонінівська селищна рада, було збудовано на початку XX століття за проєктом віденського архітектора Фердинанда Фельнера, автора Одеської опери.

Це одна з небагатьох дореволюційних будівель, що збереглися, в стилі модерн з використанням фахверку, якими була забудована площа перед парадною брамою палацу Сангушків-Потоцьких. Тут розташовувався гараж Потоцьких на 9 автомобілів та майстерні.

Нині відреставрований особняк є однією з найпомітніших та найпривабливіших архітектурних пам'яток селища.

Аріанська каплиця в Тихомелі - унікальна пам'ятка сакральної архітектури, єдина подібна споруда в Україні.

Каплицю збудував місцевий землевласник Павло Кшиштоф Сенюта, який був послідовником християнського вчення аріан, яке вважалося єретичним. У XVI-XVII століттях аріанство було широко поширене у Східній Європі, і, зокрема, у Речі Посполитій. Аріани заперечували триєдину сутність Бога, тобто Святу Трійцю, стверджуючи перевагу Бога-Отця над створеним ним Богом-Сином – Ісусом Христом.

Розписана фресками каплиця зведена на кургані над могилою Павла Кшиштофа Сенюти, на місці давньоруського городища Тихомель. Пізніше Аріанська каплиця служила вежею спорудженої тут фортеці. Збереглася у руїнах.

Єдина синагога, що збереглася в Меджибожі, - це Бейт Мідраш (будинок вчення) рабина Авраама Йегошуа Гешеля з Апти. Її називають Синагогою Апта або просто Старою синагогою.

Побудована в 1814 році, коли Гешель оселився в Меджибожі. Синагога була двоповерховою. У сусідньому будинку мешкав сам рабин.

За радянської влади будівля використовувалася для різних цілей. Зокрема, в ній була пожежна частина.

В 2010 році проведено реставрацію. Нині у Старій синагозі організовано велику єврейську бібліотеку.

Грандіозний комплекс бернардинського монастиря височить на пагорбі трохи осторонь центру Ізяслава.

Будівництво було розпочато в 1596 році після Берестейської унії. Архітектор Якуб Мадлена чудово вписав оборонний монастирський комплекс у навколишній ландшафт. Головними спорудами монастиря бернардинів були Михайлівський костел (1602 рік) та величезний келійний корпус (1610 рік), їх оточують 6-метрові стіни з в'їзною вежею та брамою.

Бернардинський монастир постраждав під час Визвольної війни у 1648 році, але пізніше був відновлений та перебудований під керівництвом архітектора Паоло Фонтани.

За радянських часів приміщення обителі було перебудовано під в'язницю суворого режиму. Цю функцію споруду виконує й досі, тому огляд території неможливий.

Білогірський історико-краєзнавчий музей розташований в центрі Білогір'я і є основним культурним осередком селища, який збирає та зберігає історію краю.

Експозиція музею представлена в кількох просторих експозиційних залах і тематично поділена на окремі розділи: "Природа краю", "Історія від найлавніших часів і до нині", "Етнографія" тощо. Нова експозиція присвячена вшануванню пам'яті героїв російсько-української війни.

Каскад із п'яти озер у сосновому лісі на північний захід від Славути, біля села Стригани, утворився на місці відпрацьованих торф'яних кар'єрів.

Озера глибокі, з чистою і прозорою водою - через піщане дно і велику кількість артезіанських джерел, що піднімають на поверхню льодовикову воду докембрійського періоду.

Водиться щука, короп, краснопірка, карась, лин, окунь, рідкісні блакитні раки. Зустрічаються дикі качки, лебеді.

За радянських часів на березі одного з Блакитних озер силами розташованої неподалік Хмельницької АЕС почали зводити корпуси піонерського табору та бази відпочинку, які так і залишились недобудованими.

У навколишніх селах розвивається зелений туризм. У спекотні літні дні тут багато відпочиваючих, переважно автотуристів.

Ботанічний заказник "Товтра Вербецька" розташований за 15 кілометрів на північ від Кам'янця-Подільського, на захід від села Вербка.

Статус ботанічного заказника загальнодержавного значення присвоєно цій території в 1977 році. Площа заказника - 9,3 гектарів.

У межах заказника збереглися рідкісні види степової рослинності, в тому числі: горицвіт (адоніс) весняний, молочай волинський, сон великий, ковила волосиста, ліщиця дністровська.

За особливості зовнішнього вигляду місцеві жителі прозвали цю гору "Чотири кавалери".

Однією з визначних пам'яток Макова є Маківський цукровий завод, побудований за Альфреда Журовського в XIX столітті. Окрім виробничих приміщень, власник облаштував усю необхідну інфраструктуру, включаючи будинки для робітників та директора заводу, лазню, стайню, мости.

В радянський період об'єкт багаторазово змінював зовнішній вигляд, хоча продовжував виконувати свої початкові функції. Обладнання того часу ще в 2012 році було утилізовано новими власниками заводу. До нашого часу збереглися окремі старовинні промислові корпуси.

На даний момент особливу увагу привертає в'їзд на територію Маківського цукрового заводу, що зберіг незвичайний декор вікторіанської доби у вигляді брами з каріатидами.

Будинок ветеринара кінного заводу графа Потоцького збудований в Антонінах на початку XX століття. Будівля в стилі модерн із західноєвропейськими мотивами у декорі.

Наразі тут розміщується Антонінська дитяча музична школа.

Будинок керуючого маєтком графа Потоцького в Антонінах збудований на початку XX століття.

Особняк у стилі модерн на березі ставка досі залишається житловим будинком. Місцеві мешканці прозвали його "кремль".

Будівля в стилі модерн, в якій зараз розміщені різні адміністративні організації та магазини, збудована в Старокостянтинові в середині ХІХ століття.

Сучасний двоповерховий об'єм будівлі складено з кількох окремих, поставлених впритул один до одного споруд, що утворюють єдиний корпус - каре з внутрішнім двором.

У 1917-1919 роках тут у різний час розміщувалися штаби різних військових формувань, що воювали на території району, зокрема Богунської бригади щорсівської дивізії.

Семіярусна вежа Стефана Баторія – найбільша оборонна споруда фортифікаційної системи Кам'янця-Подільського.

Є верхньою частиною комплексу Польської брами - одного з трьох в'їздів у Старе місто. Мала велике фортифікаційне значення, оскільки пологий берег річки Смотрич тут полегшував ворогам штурм.

Вежу на місці древніх міських воріт було побудовано 1564-1585 роках коштом польського короля Стефана Баторія, за що й отримала його ім'я. Після ремонту вежі в XVII сторіччі ремісничим цехом кушнірів її також стали називати Кушнірською.

За легендою, в 1711 році під час відвідин Кам'янця-Подільського у російського царя Петра I, що проходив через ворота вежі, з його голови вітром зірвало капелюх, після чого вежу почали називати Вітряними воротами.

У 1780-х роках за часів короля Станіслава Августа, комендант Кам'янець-Подільської фортеці Ян де Вітте добудував вежу до семи ярусів та прибудував прямокутний корпус. Збереглося багато елементів декору.

Виставкова зала художнього відділу Кам'янець-Подільського історичного музею-заповідника розташована в сучасному центрі міста, на першому поверсі багатоповерхового будинку.

Заклад знайомить відвідувачів із творами сучасних митців України. Заповідник реалізує тут виставкові проєкти, проводить персональні та колективні художні виставки, організує концерти, майстер-класи, ярмарки виробів ручної роботи тощо.

Масивний восьмикутний павільйон біля ратуші на Польському Ринку Кам'янця-Подільського зведено над Вірменською криницею, яка була відкрита в 1638 році.

Криницю глибиною 55 метрів (за іншими даними - 40 метрів) прорубали в суцільній скельній породі за розпорядженням польського короля Владислава IV Вази. Вона мала стати основним джерелом питної води для мешканців міста.

За легендою, будівництво велося на залишки розкрадених коштів, які заповів на будівництво міського водопроводу багатий вірменський купець Нарзес. Проте вода в криниці виявилася солоною, її визнали непридатною для пиття. За це Вірменську криницю жартома прозвали "пам'ятником корупції".

Тривалий час павільйон криниці використовували як склад. Нині це виставкова зала.

Водоспад Бурбун розташований у каньйоні річки Бобрівка. В одній з ущелин каньйону річка формує п'ятиметровий водоспад, що впадає у невелике озеро.

Вода чиста, має рідкісний для таких об'єктів бірюзовий відтінок. Температура води низька навіть у літній період, тому що ущелина сформована з ракушняку, а також кремнієвих порід. Рясна рослинність прикриває ущелину від попадання більшої частини сонячного тепла. Місцеві жителі купаються в озері за спекотної погоди.

Туристи рідко відвідують це місце, завдяки чому зберігається його природна краса.