Пам'ятки Миколаївського району

Народний музей "Історії села Радісний Сад та виноробства Нижнього Побужжя" створено в 1990-х роках місцевим істориком та краєзнавцем Віктором Задорожним.

В чотирьох експозиційних залах відображена історія села Радісний Сад, яке виникло на базі націоналізованих радянською владою в 1920-роках виноградниках, закладених у 1908 році німецьким колоністом Клюндтом.

Зібрані в музеї експонати досліджують історію розвитку виноградарства та виноробства в Нижньому Побужжі.

Очаківський музей мариністичного живопису носить ім'я художника Руфіна Судковського, який народився в Очакові в 1850 році. Основним напрямом його творчості були морські пейзажі, сюжети для яких він знаходив на узбережжях Очакова та Одеси. В музеї експонується багато робіт Судковського. Могила художника розташована на території Миколаївського собору.

Музей імені Руфіна Судковського в Очакові - єдиний в Україні музей, присвячений мариністичному живопису – різновиду образотворчого мистецтва, у якому зображують море. Музей є територіально-відокремленим відділом Мико­лаївського обласного художнього музею імені Василя Верещагіна. 

Основа колекції музею – картини відомих українських художників-мариністів ХІХ століття Руфіна Судковського, Олексія Ганзена,  Івана Айвазовського, а також картини Тетяни Яблонської. Сюжети картин тісно пов’язані з культурним контекстом регіону - вони відтворюють українські краєвиди Чорноморського узбережжя, морської стихії, побут морських рибалок, військові баталії та історичні віхи розвитку України як військово-морської держави. 

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА

Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 році місто Очаків перебуває під постійним ворожим обстрілом. Внаслідок обстрілів російською армією будівля музею мариністичного живопису імені Руфіна Судковського зазнала значних пошкоджень, через що музей вимушений був зачинити свої двері для відвідувачів. Колекція музею еквакуйована в безпечне місце, триває процес її оцифрування.

Музей підпільно-партизанського руху на Миколаївщині відкрито в 1975 році у старовинному особняку кінця ХІХ століття, який належав відомій у Миколаєві родині німців-колоністів фон Шардтів.

У 1941-1943 роках тут мешкав розвідник Віктор Лягін, керівник Миколаївського підпільного центру спротиву під час Другої світової війни.

Музей містить багату колекцію документів, фотографій, предметів, які розповідають про боротьбу жителів Миколаївської області проти німецьких окупантів. Представлені фіктивні медичні довідки, пропуски, паспорти, копії німецьких печаток, виготовлені підпільниками для порятунку молоді від вивезення до Німеччини та організації втеч військовополонених з концтабору.

В центрі зали експонується колекція стрілецької зброї та масштабні моделі військової техніки.

Руїни давньогрецького міста Ольвія розташовані на південній околиці села Парутине, що на березі Бузького лиману.

Ольвія Понтійська була одним із чотирьох найбільших античних полісів у Північному Причорномор'ї, проіснувавши протягом тисячоліття - з VI століття до нашої ери до IV століття нашої ери.

Була заснована переселенцями з Мілета, перевалочним пунктом для яких послужив острів Борисфен (Березань). Згадується в "Історії" Геродота.

Найбільшого розквіту досягла в еллінський період (до І століття нашої ери), потім була римською провінцією, поки не зникла під натиском гунів.

Знайдено головний вівтар (теменос), центральну площу (агора), фундаменти храмів та житлових будинків, склепи знатних мешканців, фрагменти цитаделі, оборонних стін та воріт, дороги тощо. Продовжуються пошуки руїн античного театру, який, ймовірно, лежить на дні лиману.

В 1926 році територія розкопок оголошена державним заповідником. Нині це Національний історико-археологічний заповідник "Ольвія". В приміщенні старого маяка відкрито музей, де представлені знахідки, зроблені під час розкопок. Для огляду доступне підземелля античного склепу. Також відкрито лапідарій, в якому представлені стародавні надгробки та фрагменти античної архітектури.

Щороку в 20-х числах серпня на території заповідника проходить фестиваль "Музи Ольвії".

Новоодеський краєзнавчий музей розташований в центрі міста Нова Одеса на другому поверсі міського Будинку культури. Музей створено в 1972 році. В 1976 він отримав статус "народний".

Музейна експозиція розташована в 3 залах і налічує близько 5 тисяч експонатів. Перша зала висвітлює розвиток людства на території краю. В залі "Українська хата" експонуються землеробські знаряддя, якими користувалося населення Новоодещини в кінці XIX століття. Окремі експозиції присвячені національно-визвольному руху 1918-1920 років, Голодомору 1932-1933 років, періоду сталінських репресій та Другої світової війни.

Березань - невеликий острів при вході в Дніпровський лиман, описаний Пушкіним в "Казці про царя Салтана" як Буян (у слов'янській міфології - казковий райський острів).

Наприкінці VII сторіччя до нашої ери (до підняття рівня моря був півостровом) тут з'явилося перше в Північному Причорномор'ї античне поселення Борисфен або Борисфеніда, засноване вихідцями з іонійського міста Мілета. Пізніше був опорним пунктом русичів на шляху "З варяг у греки".

Збереглися залишки турецького укріплення XVIII століття, залізобетонних кріпосних споруд 1910 року, батареї часів Другої Світової війни, каплиця та пам'ятник на місці розстрілу лейтенанта Шмідта (1906 рік).

Острів Березань входить до складу Національного заповідника "Ольвія". Відвідування обмежене – ведуться археологічні дослідження. Екскурсії організують в Очакові.

Двоповерхова будівля Офіцерського зібрання в Миколаєві - зразок цивільної архітектури ХІХ століття.

Будинок виконаний у стилі класицизму, побудований в 1820-х роках за розпорядженням адмірала Олексія Грейга як клуб для офіцерів-моряків. У 1872 році отримало статус Морського зібрання та перетворилося на культурний і просвітницький центр морських службовців під час зимування кораблів. Тут збирались видатні флотоводці - Павло Нахімов, Михайло Лазарєв, Володимир Корнілов, Фадей Беллінсгаузен, Олексій Бутаков, Степан Макаров, Микола Аркас та інші.

Досі зберігає профіль - зараз у ньому розміщується Будинок офіцерів флоту.

Будівля Офіцерського зібрання в Очакові збудована в середині ХІХ століття у стилі класицизму.

У 1906 році в цій будівлі проходив суд над лейтенантом Петром Шмідтом та іншими учасниками закоолоту на крейсері "Очаків".

Пам'ятник Шмідту встановлено навпроти Офіцерського зібрання. На постаменті висічено текст сигналу, піднятого над "Очаковом" після початку повстання на кораблях Чорноморського флоту: "Командую флотом. Шмідт".

За радянських часів у колишній будівлі Офіцерського зібрання розміщувався Будинок офіцерів флоту та картинна галерея. Наразі будівля в аварійному стані.

Очаківський військово-історичний музей було відкрито в 1972 році в колишньому будинку турецької мечеті (нині - Миколаївський собор).

Згодом музей переміщено до адміністративної будівлі в центрі Очакова.

Експозиція музею розміщується у трьох залах і налічує близько двох тисяч експонатів, що висвітлюють історію краю від постантичних поселень до подій Другої світової війни. Перший розділ експозиції присвячено освоєнню Причорноморських степів східними слов’янами Київської Русі у ІХ-Х сторіччях та перебуванню частини земель Північного Причорномор’я у складі Польсько-Литовської держави.

Другий розділ присвячено турецько-татарському володарюванню на території Північного Причорномор’я в ХV-ХVІІ сторіччях, заснуванню Очаківської фортеці і Кінбурнського укріплення та супроводжується предметами, знайденими під час українсько-турецьких археологічних експедицій 1997-1998 років (монети татарського ханства, прикраси, деталі військового спорядження тощо).

Третій розділ експозиції розповідає про походи запорозьких козаків під стіни фортеці Очаків: про Дмитра (Байду) Вишневецького, який у 1556 році врятував з фортеці чимало невільників; про Петра Конашевича-Сагайдачного, який прославився морськими походами проти турок; про Івана Сірка, який у 1669 році здійснив дуже вдалий військовий маневр, звільнивши з фортеці Очаків православних полонених. Увагу відвідувачів завжди привертає колекція люльок, казан для приготування їжі, зразки зброї, макет козацької чайки авторства Романа Догара. Окрім того, експозиція висвітлює боротьбу між росією та Туреччиною за узбережжя Чорного моря. Цю частину експозиції супроводжують картини, гравюри, діорами, вогнепальна та холодна зброя, нагороди, трофейні знамена, монети, турецькі печатки тощо.

Останній розділ експозиції висвітлює події Другої світової війни.

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА

Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 році місто Очаків перебуває під постійним ворожим обстрілом. Внаслідок обстрілів російською армією будівля військово-історичного музею зазнала значних пошкоджень, через що музей вимушений був зачинити свої двері для відвідувачів.

Пам'ятний знак на честь 50-річчя заснування Державного підприємства НВК газотурбобудування "Зоря - Машроєкт" встановлено в 2004 році на площі перед ПК "Молодіжний".

Газотурбінними двигунами підприємства оснащено 458 бойових та цивільних кораблів, що ходять під прапорами 16 країн світу.

Пам'ятник віце-адміралу Степану Макарову встановлено в 1976 році в його рідному місті Миколаєві, на Флотському бульварі.

Макаров був видатним полярним дослідником, вченим та військово-морським теоретиком. Герой російсько-турецької війни 1877-1878 років, під час війни він уперше в світі успішно застосував торпедну зброю.

Фігура адмірала виконана скульпторами Анатолієм Коптєвим та Олексієм Сопелкіним з металу, постамент - з полірованого граніту. Напис на постаменті свідчить: "Макаров Степан Йосипович. 1848-1904. Віце-адмірал, видатний флотоводець і вчений. Народився в Миколаєві, загинув на броненосці "Петропавлівськ".

Пам'ятник бригадиру Іванові Горичу – найнезвичайніший в Очакові. На вершині піраміди з 30 гарматних ядер сидить орел із розкритими крилами.

Під час штурму Очакова російськими військами та чорноморськими козаками Горич командував 6-ю колоною, на яку була покладена безпосередньо атака фортеці. На чолі колони бригадир одним із перших піднявся на фортечну стіну і героїчно загинув у бою.

Пам'ятник Горичу встановлено у сквері на перехресті вулиць Шмідта та Лоцманської. Автори: скульптор Юрій Макушин та архітектор Олексій Руденко.

Пам'ятник Григорію Потьомкіну-Таврійському було встановлено в Миколаєві в 2007 році перед будинком Адміралтейства. В 2009 році перенесено на територію Манганаріївського скверу поряд із заводоуправлінням першого суднобудівного заводу.

Бюст був виконаний із лабрадориту миколаївським художником та архітектором Віктором Макушиним.

8 травня 2023 року пам'ятник Потьомкіну в Миколаєві було демонтовано на вимогу Закону Україну "про деколонізацію".

Меморіал пам'яті жителів Миколаївщини, які стали жертвами голодомору на Україні 1932-1933 років, встановлено в Миколаєві в 1993 році до 60-ї річниці Голодомору. Реконструйовано в 2003 році.

Висота пам’ятного знака - 15 метрів. Головна конструкція та хрест - із металу, терновий вінок - із алюмінію, дзвони - із бронзи.

Пам'ятник розташований на перетині вулиць Херсонське шосе та Кругова.

Скульптура Святого Миколая Чудотворця, покровителя міста Миколаєва, відкрита в Каштановому сквері в 2005 році на відзначення 216-річчя міста.

Святий Миколай Угодник з давніх-давен вважається покровителем мореплавців, що оберігає їх кораблі в далеких походах. Пам'ятник Миколі Чудотворцю з сіро-блакитного мармуру (архітектор Анатолій Павлов та Олександр Бондар, скульптор Іван Булавицький) створювався 1,5 року на народні гроші, тому імена всіх, хто вніс пожертви, увічнені на постаменті.

Каштановий сквер - одне з найулюбленіших місць відпочинку мешканців Миколаєва. Біля входу до сквера встановлено скульптури левів.