Пам'ятки Конотопського району

Яблуня-колонія в Кролевці - унікальна яблуня-кущ віком понад 220 років. Є колонією з 15 пов'язаних між собою споріднених дерев площею 1 тисяча квадратних метрів.

Колонія розвинулася з єдиного материнського ствола, що існував колись. Її головна особливість – в унікальному способі розмноження. Гілки яблуні з віком хиляться до землі і вкорінюються, у результаті проростають нові дерева (в такий спосіб розмножуються аґрус і смородина).

Яблуня знаходиться на території колишньої садиби князів Мещерських. Під нею встановлено знайдену неподалік могильну плиту з написом: ”Князь Петро Сергєєв, син Мещерський. Народився 1780 24 серпня, помер 1848 18 лютого від народження 68 років”. За легендою, дерево "сумує" за померлим господарем.

Інша легенда розповідає про те, що яблуню князь посадив на могилі своєї дружини, яка рано померла.

Буринський краєзнавчий музей імені Павла Попова було створено у 1982 році як "Музей історії Буринського району". В 1992 році музей отримав статус "Народного музею".

Музейний фонд налічує понад дві тисячі експонатів, серед яких пам'ятки і предмети історії, археології, природознавства, етнографії і культури, що розповідають про історико-культурний та соціально-економічний розвиток Буринщини.

Музей розташований в одній із будівель комплексу садиби місцевих поміщиків - дворян Павлових.

Історико-культурний музейний комплекс "Кочубеївський" був створений в селі Дубовичі в 2012 році з метою розвитку та збереження історико-культурної та архітектурної спадщини краю.

До складу комплексу входять 9 історико-культурних об'єктів, серед яких:
- комплекс споруд садиби родини Кочубеїв (садибний будинок та флігель),
- парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва "Кочубеївський,
- гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення "Джерело-криниця",
- пам'ятний знак на місці парафіяльної церкви Різдва Пресвятої Богородиці з мозаїчною іконою Божої Матері "Дубовицька",
- пам'ятний знак на місці домової церкви родини Кочубеїв,
- шкільний музей історії села Дубовичі тощо.

Основними напрямами діяльності комплексу є науково-дослідна, пошукова, культурно-освітня, господарська діяльність. Співробітники комплексу поводять екскурсійне обслуговування на всіх об'єктах заповідника.

Конотопський міський краєзнавчий музей – один із найстаріших та найбагатших музеїв Сумщини. Заснований у 1900 році з ініціативи видатного українського історика Олександра Лазаревського, чиє ім'я тепер носить музей. Подаровані Лазаревським твори живопису, книги, старовинна зброя, рукописи, стали першими його експонатами.

Зараз музею фонди налічують майже 24 тисячі експонатів. 9 виставково-експозиційних залів висвітлюють історію, природу та етнографію регіону. Представлені знаряддя праці кам'яної доби, посуд епохи бронзи, давньоруська та козацька зброя тощо.

Серед найцікавіших експонатів: крісло (фотель) гетьмана Кирила Розумовського з палацу в Батурині, замок та ключ від брами Конотопської фортеці, Євангеліє-апракос 1707 року з друкарні Києво-Печерської Лаври.

У фойє представлені художні твори українського та західноєвропейського мистецтва.

Фасад музею прикрашає мурал із портретом Олександра Лазаревського.

Краєзнавчий музей села Козацьке на Сумщині засновано у 2000 році як шкільний музей. З 2017 року функціонує на базі місцевого клубу "Краєзнавець" при Козацькому сільському будинку культури.

Експозиція музею, розгорнута в кількох залах будинку культури, розповідає про походження села та його назви, історію місцевої школи, церкви, сільськогосподарських підприємств села.

Відвідувачі можуть дізнатися більше про традиції та звичаї місцевих жителів, а також ознайомитися з виставкою картин наївного мистецтва, які створених майстрами села Козацьке.

У сквері поруч із музеєм створено виставку ретротехніки, де представлені старі автомобілі, трактори та інша техніка, що використовувалася місцевими сільськогосподарськими підприємствами.

Кролевецький краєзнавчий музей створено в 2000 році на базі відкритого в 1971 році музею історії міста.

Музей займає старовинний дерев'яний будинок у центрі міста.

Експозиція розповідає про історію краю з давніх часів до кінця Другої світової війни, про культуру та мистецтво Кролеветчини.

В окремій залі представлено історію ткацтва, мистецтвом якого Кролевець славився у XVIII столітті.

Село Нова Слобода на Сумщині називають українською Хатинню, оскільки в 1942 році німецькі окупанти розстріляли 586 жителів села, щоб помститися за допомогу селян партизанському загону Сидора Ковпака.

В центрі Нової Слободи в 2004 році було відкрито меморіал "Дзвін Скорботи" - пам'ятник непокореному селу та його мужнім мешканцям.

Монумент виконаний у формі дзвона, всередині знаходиться невеличка каплиця, на мармурових плитах вибито імена всіх загиблих у тій трагедії.

Спадщанський ліс на північний захід від Путивля в 1965 році оголошений історико-культурним заповідником, оскільки саме тут у 1941 році було створено знаменитий партизанський загін Сидора Ковпака, який боровся з німецькими окупантами в роки Другої світової війни.

Внаслідок активних дій загону Ковпака на Сумщині та в прилеглих районах було створено великий партизанський край, на території якого в 1942 році діяло 24 загони та 127 груп (близько 18 тисяч партизанів). Загін Ковпака з боями пройшов тилами ворога 18 тисяч кілометрів, воював на всій території України від Путивля до Карпат.

Меморіальний комплекс у Спадщанському лісі відкриває стела "Народні месники", далі "Алея героїв" веде до пам'ятника "Партизанська слава". Реконструйовано партизанський укріпрайон із 9 землянками: штаб, санчастину, кухню, землянки розвідників, мінерів, 2-й, 4-й, 5-й опергруп, особиста землянка Сидора Ковпака. Біля санчастини – братська могила.

Також там розташовані основні об’єкти меморіального комплексу "Спадщанський ліс": Музей партизанської слави та Музей зброї та військової техніки. В музеї представлені особисті речі партизанів, зразки зброї, фотографії, документи тощо. Біля музею встановлено гармату, що була на озброєнні у ковпаківців, та захоплений ними німецький танк Т-ІІІ.

2019 року на території комплексу відкрився Музей "Парк радянського періоду". Тут представлені радянські пам'ятники, бюсти і скульптури, зібрані з Сумської, Полтавської та Чернігівської областей. Серед них пам'ятники Марксу, Леніну, Сталіну, Котовському, Щорсу, Фрунзе, Чапаеву та інші.

Музей авіації в Конотопі є відділом Конотопського міського краєзнавчого музею імені Олександра Лазаревського.

Історія музею розпочалася у 2004 році з оглядового майданчика Конотопської авіабази, на якому були встановлені три гелікоптери сімейства Міля.

На сьогодні в експозиції представлено літак Л-39, а також сім різних гелікоптерів КБ Міля, зокрема єдиний в світі збережений до наших днів повітряний пункт управління Мі-22.

Крім того, можна оглянути військовий бункер часів Другої світової війни.

Етнографічний музей горюнської культури в селі Нова Слобода відкрився 2017 року як філія Державного історико-культурного заповідника у місті Путивль.

Презентує унікальну культуру горюнів – невеликої етнічної групи, що мешкає на Путивльщині. На думку дослідників – це автохтонне давньослов’янське населення, яке зберегло самобутню культуру, мову та архаїчні риси в побуті.

Музейна експозиція відтворює садибу горюнів кінця XIX – початку XX століть. У інтер’єрі хати представлено меблі, різноманітні предмети побуту, одяг тощо. У господарських будівлях – сараї, клуні, вітряку – експонуються знаряддя праці, інший сільськогосподарський реманент.

Крім цього, на горюнському подвір’ї можна побачити колодязь-журавель та рідкісний різновид погреба – шийну яму.

Музей історії Конотопської битви 1659 року відкрився у 2007 році в селі Шаповалівка у приміщенні будинку культури села.

Саме в Шаповалівці у 1659 році відбулася Конотопська битва, в ході якої українсько-татарська армія на чолі з гетьманом Іваном Виговським отримала беззаперечну перемогу над військом московського царства.

Музей історії Конотопської битви є складовою частиною Меморіального комплексу "Битва під Конотопом".

Меморіальний музейний комплекс українського митця, живописця, графіка Миколи Стороженка відкрився на його малій батьківщині, в селі В’язове, у 2018 році до 90-річчя з дня народження митця.

Микола Стороженко - академік Національної академії мистецтв України, народний художник України, професор, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, засновник і багаторічний керівник Майстерні живопису та храмової культури в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури. Належав до кола другої хвилі Національного Відродження в Україні, "шістдесятників", в якому були такі знакові постаті, як Опанас Заливаха, Людмила Семикіна, Юрій Якутович, Алла Горська, Віктор Зарецький, Галина Севрук, Валентин Задорожний. Всі вони були відкриті до експериментів із різними матеріалами, щоб нести високий синтез, у поєднанні здобутків українського народного мистецтва, досвіду українського авангарду та європейського модернізму.

В експозиціх музею окрім художніх робіт майстра також представлені меморіальні речі митця, які передала музею його родина - книги, пензлі й фарби, подарунки та нагороди.

На території В'язового зберігся будинок, де жив Микола Стороженко, та школа, де Стороженко навчався і малював свої перші роботи.

Музей-садиба генерала Михайла Драгомирова відкрився у 2007 році у відреставрованому будинку генерала в Конотопі.

Військовий і державний діяч російської імперії українського походження, генерал від інфантерії Михайло Драгомиров народився в родовому хуторі Драгомирівському поблизу Конотопа, а останні роки життя прожив у своїй міській садибі.

В музейній експозиції представлені меблі кінця XIX – початку ХХ століття, картини місцевих художників та інші експонати.

Музей-садиба генерала Драгомирова є відділом Конотопського міського краєзнавчого музею Олександра Лазаревського.

Оленячу ферму в Козацькому на Сумщині заснував 2022 року оленяр Дмитро Русанов спільно з місцевою агрофірмою "Козацькою". Оленів тут розводили ще за радянських часів, але згодом їх популяція занепала, аж поки ентузіасти не вирішили відновити справу.

Ферма має площу близько 70 гектарів. Зараз тут живуть близько 800 і 250 ланей. Представлені чотири племенні гілки оленя європейського: британська, новозеландська, австрійська та румунська. Тварин тримають у великих вольєрах, де вони почуваються вільними.

Для туристів на оленячій фермі проводять екскурсії, під час яких розповідають про розведення тварин, їхні повадки та раціон. Також оленів можна погодувати.

Крім того, ферма пропогує презентації-дегустації продуктів ТОВ "Агрофірма "Козацька", серед яких м'ясні страви,  молочні продукт, олія і традиційні місцеві напої. Можна замовити катання по селу в кареті на конях.

Панський маєток путивльських князів Львових у селі Бочечки Конотопського району є унікальною для Сумщини пам'яткою палацово-паркового мистецтва доби високого класицизму, що добре збереглася до наших днів.

Садиба була заснована у 1745 році (за іншими даними – у 1783 році), коли на цих землях, що належали Львовим, було закладено ландшафтний парк. Нині це парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення площею майже 15 гектарів. В ньому ростуть липа, дуб, клен, осокір та інші рослини.

Головним елементом садиби є мурований двоповерховий палац у стилі класицизму з елементами неоренесансу. Часом його побудови більшість джерел вказують 1866 рік, хоча, можливо, тоді відбулася реконструкція більш ранньої будівлі. Маєтком тоді володів підполковник Олександр Львов. Останньою ж його власницею була княгиня Анна Львова.

Палац прямокутний у плані, з масивною напівротондою танцювального залу та галереєю колонади, що виступає на парковому фасаді. Парадний фасад вирішено у класицистичних архітектурних формах. Первісно розпланування обох поверхів було анфіладним.

Після більшовицького перевороту палац княгині Львової у Бочечках було конфісковано, в ньому розмістили сільськогосподарський технікум, потім сільську школу. При цьому було повністю втрачено декор інтер'єрів, а також коринфські капітелі колон і пілястр паркового фасаду.

Зараз у палаці розміщується Бочечківський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів. У 2010 році було реконструйовано фасад та дах будівлі. У 2012 році відбулось урочисте відкриття оновленого ландшафтного парку: проведено освітлення алей, висаджені квіти, встановлено лавочки для відпочинку.