Пам'ятки Одеського району

Меморіальний музей Костянтина Паустовського розташований у будинку на тихій приморській вулиці Одеси, прямо над Ланжероном.

У дворницькій сусіднього будинку, що не збереглася, письменник жив з 1920 по 1922 рік, під час одеського періоду своєї творчості.

Музей відкрито в 1998 році з ініціативи громадської організації "Товариство Світ Паустовського". Основна експозиція присвячена написаній в Одесі книзі Паустовського "Час великих очікувань". Вона налічує понад 1000 експонатів, серед яких рукописи, фотографії, предмети домашнього побуту (початок ХХ століття) та особисті речі автора. Зокрема, представлений макет описаної Паустовським двірницької та макет теплохода "Костянтин Паустовський".

Кожен охочий може спробувати простукати "SOS" азбукою Морзе за допомогою знаменитого телеграфного ключа, а також доторкнутися до рукомийника, яким користувався Костянтин Георгійович під час риболовлі в селі Санжійка.

Пам'ятник імператриці Катерині II та її сподвижникам (Платону Зубову, Григорію Потьомкіну, Францу де Волану, Йосипу Дерибасу) було встановлено до 100-чя Одеси.

За радянських часів його замінили на пам'ятник Потьомкінцям.

Відродження монумента в 2007 році супроводжувалося протестами націонал-патріотів Одеси, які виступали проти увічнення пам'яті гнобительки, яка ліквідувала незалежність України.

28 грудня 2022 року, під час повномасштабної російсько-української війни, рішенням Одеської міської ради пам'ятник Катерині було демонтовано та передано до Художнього музею Одеси.

Музей "Іноземні письменники в Одесі" офіційно заснований в Одесі 1 січня 2025 року  внаслідок реорганізації колишнього Літературно-меморіального музею Олександра Пушкіна в Одесі на дотримання Закону України "Про деколонізацію". 

Музей розміщується в історичній будівлі колишнього готелю "Hotel du Nord" в центрі Одеси. Є філією Одеського літературного музею.

Експозиція музею "Іноземні письменники в Одесі" має охопити біографії та творчість щонайменше двох десятків літераторів зі світовим ім’ям, які бували і жили в Одесі в різний час у ХІХ-ХХ століттях. Це, наприклад, відомі американські письменники Марк Твен та Теодор Драйзер, румунський класик Міхай Емінеску, Олександр Грін, Іван Бунін тощо.

Ввечері п’ятниці, 31 січня 2025 року, росіяни обстріляли Одесу балістичними ракетами типу "Іскандер". Удар припав по історичному центру міста. Постраждали сім людей. Серйозні пошкодження отримали 19 пам’яток архітектури, внесені до списку культурної спадщини ЮНЕСКО, серед яких Музей "Іноземні письменники в Одесі". Будівля музею зазнала значних руйнувань: вибито вікна та двері, серйозно пошкоджено дах і стіни. 

Через наслідки російського ракетного удару реекспозиція музею "Іноземні письменники в Одесі" відкладена на невизначений термін.

Музей "Степова Україна" був створений в Одесі в 1925 році. Українська народна культура була представлена колекціями вишивок, килимів, кераміки, іграшок, які походили з Причорномор'я, Поділля, Середнього Подніпров'я, Полісся тощо. Фонди музею налічували біля двох тисяч експонатів. Внаслідок згортання радянською владою політики "українізації" і краєзнавчих досліджень, в 1931 році музей було закрито, значна частина музейного фонду потрапила до Одеського історико-краєзнавчого музею, більшість працівників музею була репресована.

Після здобуття Україною Незалежності, в квітні 2006 року, музей "Степова Україна" було відроджено як філію Одеського історико-краєзнавчого музею.

Перша частина експозиції музею розповідає про створення "Степової України", її засновників і активістів та традиції музейної справи. Тут же відтворено традиційний інтер'єр української садиби.

В другій частині експозиції, шляхом створення житлових комплексів, дається уявлення про матеріальну і духовну культуру основних етнічних груп населення регіону - старообрядців, греків, євреїв, караїмів, молдаван, гагаузів, болгарських і німецьких колоністів. Основним елементом кожного комплексу є національний костюм, навколо розміщені ткацькі вироби, посуд, меблі, господарські знаряддя, вироби декоративно-прикладного мистецтва.

Музей військової слави та Афганської війни відкрився в приміщенні Одеського обласного союзу ветеранів Афганістану в 2014 році, до 25-річчя виведення рядянських військ з Афганістану.

Музейна експозиція налічує 450 експонатів. Це афганські газети, розмовники, афганські гроші, фотографії, а також зразки зброї та військового спорядження: протитанкові та протипіхотні міни, бронежилет, каска, протигази тощо.

Музей воскових фігур "У баби Уті" заснований Олександром Павловським у 1998 році в самому центрі Одеси, навпроти Оперного театру.

Це аналог лондонського Музею мадам Тюссо. Тут можна побачити багатьох знаменитостей, зроблених з воску. Першими ж експонатами музею стали воскові копії Йосипа де Рібаса, герцога де Рішельє, графа Олександра Ланжерона. З часом колекція поповнилася й іншими фігурами, експозиція постійно оновлюється ​​та розширюється. Наразі в музеї представлено понад 60 воскових фігур тематично скомпонованих і виставлених в окремих залах.

В музеї "У баби Уті" також знаходиться зменшена копія найвідомішої вулиці Одеси – Дерибасівської, а також арт-галерея. Проводяться екскурсії, в ході яких відвідувачів знайомлять з усіма фігурами музею і розповідають про всі тонкощі і секрети створення воскових фігур. Окрім того, можна спробувати створити фігуру самому за допомогою воску.

Музей Головного Управління Національної Поліції Одеської області відкрився в Одесі в 1980 році за ініціативи журналіста і слідчого Василя Давиденка, який протягом  40 років служби у внутрішніх органах збирав різноманітні тематичні експонати. В 1992 році музей отримав звання "Народного музею".

Перша експозиція була представлена зброєю різних років, формою працівників правоохороних органів усіх рангів, документами засекречених справ, а також виставкою розвитку одеської міліції в хронологічному порядку.

Нині фонди музею становлять понад 40 тисяч експонатів, 7 з яких представлені на огляд в 6 залах музею. Експозиція розділена на кілька тематичних розділів. Серед найцікавіших експонатів - зброю царської поліції, виготовлену ще в 1848 році. Один із центральних стендів музею присвячено знаменитим одеським кишеньковим злодіям і шулерам, яким за допомогою знання психології, спритності рук та простих карткових трюків вдавалося залишати своїх жертв без копійки.

Музей звуку в Одесі – ексклюзивне зібрання історичних раритетів звукової техніки, виставка аудіоапаратури, експозиція всіх поколінь носіїв звуку, клуб живої музики та музикантів, студія професійного звукозапису, школа звукорежисерів та DJ.

Колекцію зібрав одеський звукорежисер Василь Пінчук, голова Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки звукорежисерів.

В експозиції представлені грамофони та патефони, радіоли та магнітофони, вінілові пластинки, плівкові бабіни, аудіокасети, CD-диски, афіші, плакати, етикетки для платівок - з логотипами численних фірм та фабрик грамзапису, що змінювали одне одного протягом цілого століття.

Музей історії євреїв Одеси "Мігдаль-Шорашим" відкрито з ініціативи одеського єврейського общинного центру "Мігдаль".

Його експозиція розміщена в маленькій квартирі та відображає історію єврейської громади, яка нерозривно пов'язана з культурою Одеси.

В постійній експозиції музею "Мігдаль-Шорашим" близько тисячі предметів: документи, фотографії, книги, газети, листівки, релігійні та побутові предмети, музичні інструменти, твори мистецтва тощо.

Музей історії міста Південне розташований в центрі міста в приміщенні Будинку культури "Дружба".

Музейна експозиція представлена на огляд відвідувачів у трьох експозиційних залах: "Історія Південного з першого кілочка", "Українська світлиця" та "Сучасність".

В першій залі експонуються артефакти минулого, знайдені під час будівництва Одеського припортового заводу (черепки, монети, персні),  а також зображена 40-річна історія самого Південного - світлини міста, коли воно було ще кукурудзяним полем, початок роботи Одеського припортового заводу, фото людей, котрі зводили перші будинки, предмети побуту та меблі мешканців, котрі приїхали до нового населеного пункту.

Зала "Українська світлиця" відтворює традиційний побут українського села кінця ХІХ - початку ХХ століття. Тут є піч, скриня, вишиванки та рушники, дитяча колиска, старовинне Євангеліє.

Зала "Сучасність" присвячена вшануванню пам'яті Героїв російсько-української війни.

Музей історії Одеської залізниці був заснований в 1985 році.

За час існування музею зібрана велика кількість експонатів, які відображають найважливіші події з історії становлення та розвитку магістралі. Це старовинні архівні документи, карти, фотографії, різноманітні нагороди, залізничний інвентар, форменний одяг минулих років, прапори, макети рухомого складу тощо. Експозиція музею розкриває всі етапи будівництва та розвитку залізничного транспорту Одеси, трудові традиції багатьох поколінь залізничників.

До уваги відвідувачів музею представлено більш ніж 1200 експонатів.

Музей історії пожежної охорони Одеси функціонує на території Третьої Державної пожежно-рятувальної частини міста, де протягом 20 років діяла пожежно-технічна виставка, а нині тут зібрали історію пожежної охорони Одеської області від початку її заснування і до тепер.

В залі пам'яті аварії на ЧАЕС встановлена діорама "Вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції", виготовлена, по ескізам фахівця ГУ ДСНС України в Одеській області Лариси Леонової.

Серед експонатів експозиції музею можна побачити макети старовинної і сучасної пожежної техніки, кінно-бочковий хід, ручний пожежний насос XIX століття, справжнє пожежне обладнання, архівні фотографії XVIII-XIX століть, зменшені копії пожежної техніки.

Проводяться лише групові екскурсії за попереднім замовленням.

Музей історії розвитку українського козацтва в Одесі заснувала 2006 року Міжобласна громадська організація "Чорноморський округ. Козацтво Запорозьке". Заклад розміщується у відреставрованому будинку XIX століття в центральній частині міста, на Пересипу.

У трьох залах на площі 120 квадратних метрів працює постійна експозиція, в якій представлено близько 1000 експонатів та різноманітні діорамами.

Зала "Героїка Українського козацтва" розповідає про передумови виникнення козацтва, створення Запорозької Січі, визвольні рухи XVII-XVIII століть, руйнування Січі та створення Чорноморського козацтва, визволення півдня України з під турецько-татарського впливу, роль козацтва у Першій та Другій світових війнах. Представлено діорами "Штурм турецького фрегата козаками", "Поселення на Пересипу", "Штурм фортеці Хаджибей", "Застава на Шкодовій горі". Окрасою експозиції є копія картини Іллі Рєпіна "Запорожці пишуть лист турецькому султану" роботи невідомого художника.

У залі "Козацький побут та мистецькі витвори" експонується типовий козацький одяг, посуд XVIII-XIX століть, старовинні ікони, а також роботи скульптора Петра Кравченка. Зал "Українська світлиця XIX століття" відтворює побут українських селян і демонструє предмети повсякденного вжитку, зокрема колекцію вишитих і домотканих рушників та сорочок понад столітньої давнини.

Співробітники музею організують екскурсії козацькими місцями Одещини, а також тематичні туристично-екскурсійні програми з майстеркласами.

Музей морської слави відкрито в приміщенні Одеського мореплавного училища імені Олександра Маринеско.

Організаторами та засновниками музею виступили члени Асоціації підводників, які спільно з училищем підготували експозицію.

Виставка присвячена розвитку морського флоту з часу заснування училища дотепер. Основна експозиція розповідає про одеського підводника Олександра Маринеско, який здійснив у роки Другої Світової війни легендарну "Атаку століття". В 1945 році підводний човен С-13 під командуванням Маринеско потопив німецький корабель "Вільгельм Густлофф", на борту якого перебували понад 3 тисячі солдатів і офіцерів. В результаті було завдано суттєвої шкоди флоту нацистської Німеччини.

Вхід до музею вільний.

Музей образотворчих мистецтв імені Олександра Білого розташований в центрі міста Чорноморськ навпроти центрального входу до Приморського парку.

Музей відкрито в 1978 році як виставку образотворчих мистецтв та порцеляни. Носить ім'я видатного українського колекціонера Олександра Білого, на основі приватної колекції якого було створено музей.

Музейні фонди налічують понад три тисячі експонатів, кожен з яких є шедевром у сфері прикладного мистецтва. Колекція порцеляни містить експонати, які походять з понад 30 порцелових заводів по всьому світу і охоплює період від ХVІІІ століття до наших днів.

В холі музею розміщего три панно відомої української художниці Оксани Мась, яка народилася в Чорноморську. В концертно-виставковій залі музею образотворчих мистецтв імені Олександра Білого проходять виставки відомих зарубіжних і українських художників.