Біла Криниця

Музейний комплекс старообрядництва в Білій Криниці відкрито в 2011 році.

Виставкова експозиція, що розміщена на другому поверсі дерев'яного котеджу, включає предмети побуту буковинських старообрядців, традиційний одяг різних часів, старі фотографії з видами села, книги та журнали про старовірів.

Також до комплексу входять житлові кімнати, в яких зупиняється митрополит Православної старообрядницької церкви під час відвідин Білої Криниці, трапезна кухня.

Старообрядницький Успенський собор у Білій Криниці збудований у 1901-1908 роках, пізніше став головним храмом Білокриницького жіночого монастиря.

Великі кошти на будівництво виділили московські старообрядці Гліб та Ольга Овсяннікови, щоб увічнити пам'ять про їхнього рано померлого сина. Архітектор Олександр Кузнєцов розробив проєкт у стилі російського православного зодчества XVII-XVIII століть. Будівництво велося під наглядом австрійського архітектора Кліка. Окремі кам'яні деталі конструкції доставлялися із Москви.

Ошатний цегляний собор з п'ятьма банями-цибулинами, покритий зовні глазурованою черепицею, нагадує московський храм Василя Блаженного. Різьблений дубовий іконостас для нього виготовили майстри з Володимира та Палеха. Ескізи розписів підготував Віктор Васнєцов, проте розписати храм не встигли через Першу світову війну.

В радянські часи приміщення використовувалося як склад мінеральних добрив.

В 1988 році, з ініціативи Раїси Горбачової, в Успенському соборі відкрили філію московського музею давньоруського мистецтва імені Андрія Рубльова.

Наразі храм повернуто Білокриницькому жіночому монастирю. Був резиденцією предстоятеля Російської православної старообрядницької церкви.

Після початку повномасштабної російсько-української війни, в травні 2022 року, більшість старообрядців проголосували за реєстрацію незалежної церкви і вихід з підпорядкування московській митрополії російської православної старообрядницької церкви. Нині Успенський собор є духовним центром Древлеправославної церкви України.