Село Ставкове на Полтавщині розташоване поруч із трасою Р-42 між Великими Сорочинцями та Опішнею. Адміністративно входить до складу Зіньківської громади Полтавського району.
За легендою, село засноване поміщицею Солохою, тож до 1964 року воно мало назву Солоха. Нинішня назва пов'язана з тим, що в межах села є кілька ставків на одній із приток річки Мужева Долина.
Під час Голодомору 1932-1933 років загинуло 53 жителів села.
Село Ставкове на Полтавщині розташоване поруч із трасою Р-42 між Великими Сорочинцями та Опішнею. Адміністративно входить до складу Зіньківської громади Полтавського району.
За легендою, село засноване поміщицею Солохою, тож до 1964 року воно мало назву Солоха. Нинішня назва пов'язана з тим, що в межах села є кілька ставків на одній із приток річки Мужева Долина.
Під час Голодомору 1932-1933 років загинуло 53 жителів села.
Пам'ятник Солосі
Пам'ятник/монумент
Пам'ятник Солосі на Полтавщині встановлено на трасі Р-42 між Великими Сорочинцями та Опішнею, біля повороту на село Ставкове. За легендою, село засноване поміщицею Солохою, тож до 1964 року воно мало назву Солоха.
Скульптурний образ Солохи змальовано з персонажу повісті Миколи Гоголя "Ніч перед Різдвом" та радянського кінофільму "Вечори на хуторі біля Диканьки". На постаменті викарбувано афоризм українського письменника Павла Загребельного: "Військо можна перемогти – жінку ніколи!".
Поруч із пам'ятником облаштовано зону відпочинку.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Полтавська |