Красноград

Бєльовська фортеця (Більовська) у нинішньому Краснограді – центральне укріплення Української оборонної лінії.

Ланцюг фортифікаційних споруд між Дніпром і Сіверським Донцем для захисту південних рубежів російської імперії від нападів кримських татар був створений у 1731-1733 роках. Лінія відігравала роль розділової смуги між вільними землями Запорозької Січі та підконтрольною російським царям Гетьманською Україною. Автором проєкту 16 фортець Української оборонної лінії був генерал Вейсбах.

Бєльовська фортеця на березі річки Берестової отримала назву гарнізону, що розташовувався в ній, - Бєльовського піхотного полку. Тут було й управління фортецями, яке невдовзі перетворилося на адміністративний центр усього району.

Частково збереглися два північні бастіони, вал і рів. На північно-західному бастіоні встановлено пам'ятний знак.

Красноградський краєзнавчий музей імені Порфирія Мартиновича розташований в історичній будівлі в центрі Краснограда.

Носить ім'я засновника – українського живописця, фольклориста, етнографа Порфирія Мартиновича.

Фонди музею налічують 24 тисячі експонатів. Зокрема, експозиція розповідає про будівництво Української укріпленої лінії та Бєльовської фортеці (Більовської), з якої розпочалася історія Краснограда.

В розділі, присвяченому історії газової промисловості України, представлено макет бурової вежі, документи та фотографії буровиків, зразки гірських порід.